Справа № 22ц-1226/10 Головуючий в 1 інстанції Грушицький А.І.
Категорія: 57 Доповідач: Киця С.І.
13 травня 2010 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Киці С.І.,
суддів - Антонюк К.І., Данилюк В.А.,
при секретарі - Самуленко В.В.,
з участю представника позивача - Мартинюка С.І.,
представників відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представника третьої особи - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аветра» до Головного управління юстиції у Волинській області, приватного підприємства «Нива-В.Ш.», ОСОБА_6 про визнання недійсним протоколу проведення аукціону по реалізації рухомого арештованого майна, за апеляційною скаргою позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Аветра» на рішення Луцького міськрайонного суду від 15 березня 2010 року, -
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 15.03.2010 р. в позові ТОВ «Аветра» до Головного управління юстиції у Волинській області, приватного підприємства «Нива-В.Ш.», ОСОБА_6 про визнання недійсним протоколу проведення аукціону по реалізації рухомого арештованого майна відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач подав до суду апеляційну скаргу в якій просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Вважає рішення суду необґрунтованим, незаконним і таким, що прийняте з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права. Вказує, що були порушені права ТОВ «Аверта», як стягувача у виконавчому провадженні, судом першої інстанції не дано належної правової оцінки порушенням правил проведення аукціонів (публічних торгів), після чого позивач так і не отримав жодних коштів. Тому просить визнати протокол проведення аукціону, як правочин, недійсним, а сторони у спорі повернути у попереднє становище.
Судом першої інстанції встановлено, що 07.07.2009 р. ОСОБА_6 придбав на аукціоні транспортний засіб «Міцубіші Аутлендер 2.0 спорт», 2007 р. випуску, універсал, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належав приватному підприємцю ОСОБА_7 Згідно з договором застави від 27.09.2007 р. укладеного між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_7 даний автомобіль перебував у заставі, тому після його реалізації виручені кошти були передані банку, який мав переважне право на задоволення своїх вимог.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що права стягувача ТОВ «Аветра» порушені не були, такого способу захисту права, як визнання протоколу проведення аукціону недійсним не передбачено чинним законодавством.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, які брали участь у справі, колегія суддів прийшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін виходячи з наступного.
Відповідно до статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація майна, на яке звернено стягнення, здійснюється спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах. За змістом статті 66 цього Закону підставою проведення прилюдних торгів є заявка державного виконавця.
Порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна встановлений Порядком реалізації арештованого майна (затверджений наказом Мін'юсту від 15 липня 1999 р. N 42/5 (з наступними змінами), зареєстрованому в Мін'юсті 19 липня 1999 р. за N 480/3773). Згідно п. 3.6 Порядку організатор аукціону не пізніше ніж за 15 днів до дня проведення аукціону розміщує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 за N 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про майно, що реалізується. Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.
Оголошення на веб-сайті Міністерства юстиції України було поміщене 14.05.2009 р. (а.с. 37-38). Крім того стягувач протягом виконавчого провадження мав можливість реалізувати свої права передбачені ст. 111 Закону України «Про виконавче провадження» та іншими нормами, що регламентують порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, а розміщення такої інформації в засобах масової інформації є правом, а не обов'язком. Тому порушень прав стягувача суд не вбачає.
В силу ст. 1 Закону України «Про заставу» та ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» кредитор (заставодержатель) має право одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Відповідно до ст. 52 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Ст. 52 ч. 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що з коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого вони використовуються для задоволення вимог заставодержателя. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, кошти йому виплачуються у разі належного підтвердження права на заставлене майно. Після повного задоволення вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, визначеному цим Законом.
Право АКБ «Укрсоцбанк» на заставлене майно підтверджується договором застави № 078/131-ЗАФ03.16-2 від 27.07.2007 р. (а.с. 67-69), і відповідно до заяви банку (а.с. 95) кошти отримані від реалізації транспортного засобу отримав АКБ «Укрсоцбанк», а не ТОВ «Аверта».
Суд першої інстанції правильно звернув увагу на відсутність правової підстави для визнання протоколу проведення аукціону недійсним, оскільки сам факт проведення аукціону по реалізації арештованого майна та складений за його результатами протокол не є цивільно-правовою угодою, а тому він не може визнаватися недійсним. У Тимчасовому положенні про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна містяться лише норми визнання публічних торгів такими, що не відбулися. Визнання правочину недійсним можливо лише з підстав передбачених ЦК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить висновку, що рішення суду першої інстанції, постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду. Підстав для скасування рішення не має.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Аветра» відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 15 березня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді