Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
22 березня 2010 р. № 2-а- 1809/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бабаєва А.І.
при секретарі судового засідання Кондратюк І.О.
за участі:
представника відповідача Павленко О.М. (довіреність № 32/10/10-020 від 11.01.2009 року)
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №0002022301 від 17.03.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2040,00 грн.
В обґрунтування позову товариство з обмеженою відповідальністю "ХІС" зазначило, що не вчиняло тих порушень, які відображені в акті перевірки від 22.01.2009 року №442/19/18/23/34330185. Стверджував, що використовував в своїй діяльності гральні автомати, які не є реєстраторами розрахункових операцій, бо не виконували і фізично не могли виконувати функцію фіскалізації у зв'язку з відсутністю відповідних пристроїв -блоків фіскальної звітної пам'яті.
В судове засідання представник позивача не прибув, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова у судове засідання прибув, проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень наводив доводи про те, що з 01 січня 2007 року суб'єкти підприємницької діяльності, які надають послуги гральних автоматів, мають здійснювати облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. Наказами Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 року №430 та від 10.09.2008 року №5819 до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій була внесена комп'ютерно-касова система "ФІСКАЛ". Оскільки гральні автомати у кількості 6 штук, які використовувались ТОВ фірмою "ХІС", не були обладнані даною системою, то ТОВ фірмою "ХІС" допущено порушення п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за що Державна податкова інспекція правомірно застосована відповідальність згідно з п.2 ст.17 цього ж закону.
Вивчивши матеріали справи, доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" пройшла передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців з ідентифікаційним кодом 24472040, має правовий статус юридичної особи, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова.
17.03.2009 року відповідачем, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова за результатами розгляду акту перевірки від 22.01.2009 року №442/19/18/23/34330185 було винесено рішення №0002022301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2040,00 грн.
Судом встановлено, що фактичною підставою для прийняття відповідачем спірного рішення від 17.03.2009 року №0002022301 слугував відображений в акті від 22.01.2009 року №442/19/18/23/34330185 висновок контролюючого органу про проведення товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу через реєстратори розрахункових операцій -гральні автомати, які незареєстровані, неопломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Суд відзначає, що з положень процитованої норми закону слідує, що автомат з продажу товарів (послуг) дійсно може бути віднесений до реєстраторів розрахункових операцій проте лише за умови його відповідності встановленим вимогам щодо реалізації фіскальних функцій.
Статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
За визначенням статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" фіскальною пам'яттю є запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою.
Дослідивши наявні у справі докази, суд відмічає, що матеріалами справи не підтверджуються обставини наявності фіскальної пам'яті в тих гральних автоматах, які використовувались відповідачем згідно з актом перевірки від 22.01.2009 року №442/19/18/23/34330185, що унеможливлює реалізацію цими гральними автоматами фіскальних функцій.
Отже, ці гральні автомати не можуть бути віднесені до реєстраторів розрахункових операцій в розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечуючи проти позову, відповідач не подав до суду доказів наявності в гральних автоматах товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" фіскальної пам'яті, реалізації цими автоматами фіскальних функцій, а відтак не довів, що ці гральні автомати є реєстраторами розрахункових операцій.
Окремо суд наголошує на відомостях, зазначених в пункті 4.1 частини 4 акту перевірки, з яких вбачається, що на місці здійснення позивачем господарської діяльності наявний переведений в фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій.
Зі змісту спірного рішення слідує, що правовою підставою для його винесення є пункт 2 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до вказаного пункту за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Отже, встановлений пунктом 2 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" штраф може бути застосований лише за факт використання особою реєстратора розрахункових операцій, який не переведений у фіскальний режим роботи, а не за факт необладання певного пристрою (в даному випадку - грального автомату) блоком фіскальної звітної пам'яті.
Оскільки відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не доведено використання ТОВ фірмою "ХІС" реєстраторів розрахункових операцій, які б були незареєстровані, неопломбовані, непереведені у фіскальний режим роботи, то підстав для застосування до ТОВ фірми "ХІС" міри юридичної відповідальності згідно з п.2 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не має.
Окрім того, при вирішенні справи суд бере до уваги, що з огляду на положення ст.238 Господарського кодексу України запровадженні ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" фінансові санкції є за своєю правовою природою адміністративно-господарськими санкціями.
Правила застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені ст.218 Господарського кодексу України, згідно з ч.2 якої - учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
З приписів цієї норми кодексу слідує, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. При цьому, вина як складовий елемент правопорушення може мати місце лише в разі коли суб'єкт права мав об'єктивну можливість не допустити настання порушення, однак з залежних від нього причин цього не зробив.
Аналізуючи положення чинного законодавства, суд доходить висновку про те, що можливість обладнати гральні автомати комп'ютерною системою "ФІСКАЛ" з'явилась у суб'єктів господарювання не раніше 01.07.2008 року, коли наказом Державної податкової адміністрації України №430 було затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, до п.66 якого включено дану комп'ютерно-касову систему.
Водночас з цим, суд не визнає за можливе залишити поза увагою той факт, що при винесенні спірного рішення відповідачем не з'ясовувалось питання технічної сумісності гральних автоматів позивача з даною комп'ютерно-касовою системою.
Доказів такої сумісності відповідачем до суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подано.
Тому, доводи відповідача про невжиття позивачем заходів із забезпечення гральних автоматів комп'ютерною системою "ФІСКАЛ" суд до уваги не бере, так як ці обставини не покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.
За таких обставин, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.158, ст.159, ст.160, ст.163, ст.185, ст.186, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задовольнити.
Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №0002022301 від 17.03.2009 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ХІС" (ідентифікаційний номер 24472040, адреса: 61166, м. Харків, пр. Леніна, 40) судові витрати у розмірі 3(три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ -з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі зави про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст постанови виготовлений 26.03.2010 року.