Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/1786/20
25.01.2021 року м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., розглянувши клопотання про забезпечення позову, поданого представником відповідача по первісному позову - адвоката Стасюк Ю.П., у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Виноградівської районної державної адміністрації та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області,
У провадженні суду перебуває вказана вище цивільна справа.
Представник відповідача по первісному позову - адвокат Стасюк Ю.П. подав до суду клопотання про забезпечення позову.
Подана заява мотивована тим, що суд розглядає позов про визначення місця проживання дітей. Одна дитина по факту проживає з батьком, інша - з матір'ю. Мати перешкоджає батьку зустрічатися з дитиною, в матеріалах справи є документи, які це підтверджують надані третьою особою. Окрім того, будь-який сторонній спостерігач однозно може зауважити, що поведінка ОСОБА_3 виходить за межі нормального, а значні кредитні заборгованості, про що свідчать десятки повідомлень про необхідність погасити кредитні борги за он-лайн позиками, надають побоюванням ОСОБА_2 про стан дитини об'єктивний характер.
Звертає увагу на поведінку матері, яка пів року не бачила сина, а її спільні діти один одного.
За період наявності судового споруду діти, рідні брати, бачили один одного один раз, батько, який фактично відвідує кожне засідання, бачив молодшого сина також лише один раз. Зі слів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ставить перед ним ультиматум, щодо його побачень з сином, вимагає змінити місце проживання старшого сина, дитина заперечує проти проживання з матір'ю.
На даний момент у ОСОБА_2 існують реальні побоювання, щодо психологічного стану молодшого сина.
Окрім вказаного ОСОБА_2 висловлює думку, що дії спрямовані на затягування процесу (що є очевидним) мають ціль здійснити вплив на молодшого сина, який не бажає проживати з рідною матір'ю, зокрема налаштувати його проти рідного батька та старшого брата вводячи дитину в оману.
Враховуючи постійні відкладення розгляду справи та неможливість розгляду даної справив розумні строки через дії ОСОБА_3 забезпечення позову в даному випадку є єдиним можливим методом, який поставить сторони в рівні умови та забезпечить захист дитини він впливу зі сторони ОСОБА_3
ОСОБА_2 готовий їздити до м. Ужгород в будь-який графік, який буде встановлено судом. Просить суд забезпечити можливість спілкування батька та сина, з дозволу органу опіки та піклування ОСОБА_2 буде надавати спілкуватися дітям між собою.
Одночасно, згідно вимог ЦПК зазначає, що зустрічне забезпечення позову в даному випадку не є необхідне, суть забезпечення позову не передбачає витрати для ОСОБА_3 , а лише забезпечує права дитини.
Враховуючи обставини справи, правову позицію ВС у справі 344/16653/16-ц, відверте зловживання процесуальними правами відповідачкою, з метою забезпечення прав малолітніх дітей, просить зобов'язати ОСОБА_1 забезпечувати та не перешкоджати зустрічам малолітнього сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_2 , та братом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної суботи та неділі з 15 год. 00 хв. до 17 год, 00 хв. Місце зустрічей сторони можуть узгоджувати за добровільною домовленістю, при відсутності, добровільної домовленості за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи в іншому місці визначеному судом (витрати та засоби необхідні для транспортування ОСОБА_4 , та за необхідності ОСОБА_1 , до місця зустрічей визначеного судом покладаються на ОСОБА_2 .
У відповідності до положень частини 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» також роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до роз'яснень, наданих у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Положеннями статті 150 ЦПК України не заборонено допускати й інші види забезпечення.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, всі дії стосовно дітей органів соціального забезпечення, судів, адміністративних чи законодавчих органів повинні бути спрямовані на якнайкраще забезпечення інтересів дитини. Держави-учасниці повинні забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручі до уваги права і обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Суд погоджується з доводами ОСОБА_2 , що відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з батьком та старшим братом повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей з батьком та братом.
Зустріч батька з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову, не порушуватиме прав позивача і не призведе до будь-яких незворотних негативних наслідків для останнього.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, є підстави вважати, що між сторонами дійсно виник спір з приводу місця проживання дітей, які наразі проживають окремо.
У зв'язку з цим, враховуючи зміст заявлених вимог, суд вважає, що заявлені вимоги щодо забезпечення позову шляхом зобов'язання ОСОБА_1 не перешкоджати зустрічам батька з малолітнім сином раз на тиждень в суботу або неділю (за домовленістю сторін) підлягають частковому задоволенню.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України,
Заяву адвоката Стасюк Ю.П. в інтересах відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не перешкоджати зустрічам малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 , та братом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної суботи або неділі (за домовленістю сторін) з 15 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. Місце зустрічей сторони повинні узгоджувати за добровільною домовленістю.
У задоволенні решти заяви - відмовити.
Копію ухвали невідкладно надіслати ОСОБА_1 .
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий В. В. Леньо