Справа № 2-а-90/10
2010 рік
іменем України
26 квітня 2010 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого: судді Сеника Р.П.
при секретарі: Русин Н.С.
з участю позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції м. Володимир-Волинський УМВС України у Волинській області Шевчука Сергія Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора взводу №2 ДПС ДАІ м. Володимир-Волинський Шевчука С.В. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АС №058121 від 18.02.2010 року.
В позовній заяві посилається на ту обставину, що постановою інспектора Шевчука С.В. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 260 грн. В постанові про притягнення до адміністративної відповідальності значилось, що ОСОБА_1, 18.02.2010 р. о 07 год. 45 хв. керуючи автомобілем «ВАЗ 21213» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Володимир-Волинський по вул. Д. Галицького порушив правила зупинки, а саме здійснив зупинку в зоні дії знаку «Зупинку заборонено». Із зазначеною постановою позивач не згідний, у зв'язку з відсутністю в його діях вини, просить її скасувати.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав, суду пояснив, що 18.02.2010 року близько 07 год. 40 хв. керуючи службовим автомобілем «ВАЗ 21213» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Володимир-Волинський по вул. Д. Галицького, він дійсно здійснив зупинку в забороненому місці. Однак, як стверджує позивач, ця зупинка була вимушеною, оскільки в автомобілі закінчилось пальне, а заправляти службовий автомобіль він може лише на тих газозаправочних пунктах, які належать ТзОВ «Електрон-ЛПГ». Просить позов задовольнити повністю.
Відповідач Шевчук С.В. в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, перевіривши та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід задовольнити повністю з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 18 лютого 2010 року, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії АС №079150, державтоінспектором Володимир-Волинського ВДАІ Шевчуком С.В. відносно ОСОБА_1 винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АС №058121 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн.
З вищезазначеної постанови вбачається, що ОСОБА_1, 18 листопада 2010 року о 07 год. 45 хв. по вул. Д. Галицького в м. Володимир-Волинський керуючи автомобілем «ВАЗ 21213» д.н.з. НОМЕР_1, порушив правила зупинки, здійснив зупинку в зоні дії знаку «Зупинку заборонено». Даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 260 гривень.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показами технічних приладів та технічних засобів а також іншими документами.
В протоколі про адміністративне правопорушення, в графі «Пояснення порушника», ОСОБА_3 не погодився з висновками службової особи ДПС ВДАІ та зазначив причину вимушеної зупинки.
Як пояснив позивач, він діяв згідно з правилами дорожнього руху, прибрав транспортний засіб якомога правіше проїзної частини та ввімкнув аварійну світлову сигналізацію. Згідно з п.15.14 ПДР - в разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено водій повинен вжити всіх заходів щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил.
Згідно договору купівлі-продажу №13 від 03.06.2009 року, укладеного між ТзОВ «Електрон-ЛПГ» і ЗАТ «Агросвіт» , заправляти службовий автомобіль позивач може лише на тих газозаправочних пунктах, що належать ТзОВ «Електрон-ЛПГ». Дану обставину ОСОБА_1 намагався пояснити інспектору Шевчуку С.В., однак останній проігнорував заперечення та склав протокол.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Постанова про накладення адміністративного стягнення від 18 лютого 2010 року судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Оскільки відповідачем не доведено правомірність винесення постанови серії АС №058121 від 18.02.2010 року, тому суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 159, 163, 167 КАС України, на підставі ст. ст. 254, 256, 293 КУпАП, суд,-
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Постанову АС №058121 від 18.02.2010 року, винесену інспектором взводу №2 відділення Державної автомобільної інспекції УМВС України у Волинській області Шевчука Сергія Володимировича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 260 грн. - скасувати.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Львівського апеляційного адміністративного суду через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову може бути також подана в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий