Справа № 2а-5455/09/1770
30 березня 2010 року 17год. 50хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не з'явився
відповідача: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
СПД фізична особа ОСОБА_1
доТериторіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в місті Києві Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області
про визнання дій неправомірними,про визнання постанови протиправною та нечинною,
Позивач -суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в місті Києві, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області про визнання дій неправомірними, про визнання постанови протиправною та нечинною.
Позовні вимоги суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 обґрунтовує наступним.
21 березня 2008 року посадовими особами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в місті Києві відносно СПД-фізичної особи ОСОБА_1 проведено дві перевірки щодо дотримання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що свідчать акти за №0620 та №0621. Перевірками було встановлено надання послуг з перевезення пасажирів за відсутності договору із замовником транспортних послуг та документа, що засвідчує оплату транспортних послуг.
На підставі наведених актів, Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області було винесено постанову №0417 від 06.05.2008 року про застосування до позивача фінансових санкцій за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, передбачених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Позивач зазначає, що всі документи на здійснення нерегулярних пасажирських перевезень були в наявності. Зокрема, він уклав відповідні договори, а саме: договір №256 із ТзОВ КНП «Вояж Люкс»від 21.03.2008 року на здійснення о 09:00 год. поїздки по маршруту «Київ-Ковель»та договір №267 від 21.03.2008 року на здійснення о 18:00 год. відповідної поїздки по маршруту «Київ-Ковель». Згідно із даними договорами транспортні послуги були оплачені, що підтверджується відповідними квитанціями. Позивач вказує, що при здійснені перевірок дані документи надавались працівникам відповідача1 для ознайомлення, однак ті, у свою чергу, все ж оформили акти перевірок. При цьому акти оформлялися за відсутності водіїв, для ознайомлення не надавалися, а тому водії в актах не розписалися.
Позивач також зазначає, що в завданні на перевірку не було вказано, що перевіряється саме він, як суб'єкт господарювання та не вказано акти законодавства, додержання яких перевіряється. За таких умов, завдання на перевірку не відповідає приписам автомобільного законодавства та додатку № 1 до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567. Крім того дві перевірки було проведено протягом одного дня, що є протизаконним.
Також позивач зазначає, що постанова про застосування фінансових санкцій є безпідставною та необґрунтованою, оскільки винесена на основі припущень.
На підставі наведеного, просить визнати дії територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області по прийняттю постанови №0417 від 06.05.2008 року про застосування фінансових санкцій до СПД-фізичної особи ОСОБА_1 неправомірними, визнати дії територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в місті Києві щодо проведення перевірки СПД-фізичної особи ОСОБА_1, оформлені Актами проведення перевірки №0620 та №0621 від 21.03.2008 року -неправомірними та визнати постанову територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області №0417 від 06.05.2008 року про застосування фінансових санкцій до СПД-фізичної особи ОСОБА_1 протиправною та нечинною.
До початку судового засідання на адресу суду від позивача та представника відповідачів надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.
Суд вважає, що справа може бути розглянута без участі представників сторін на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Суд виходив з такого.
21.03.2008 року Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м. Києві проведено рейдові перевірки автомобілів марки Фольцваген (номерні знаки автомобілів -НОМЕР_1 та НОМЕР_2), що належать ОСОБА_1. Перевірками встановлено надання послуг з перевезення пасажирів за маршрутами м. Київ -м. Ковель (автомобіль Фольцваген з номерним знаком НОМЕР_1) та м. Київ -м. Ковель (автомобіль Фольцваген з номерним знаком НОМЕР_2) без наявності оформлення договору із замовником транспортних послуг та документа, що засвідчує оплату транспортних послуг, чим порушено вимоги ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
За наслідками проведених перевірок складено акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №0620 та № 0621.
На підставі зазначених актів відповідачем винесено постанову № 0417 від 06.05.2008 року про застосування до позивача фінансових санкцій.
Згідно ст. 1 Закону України “Про автомобільний транспорт”, нерегулярні пасажирські перевезення -це перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.
Статтею 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що для здійснення нерегулярних пасажирський перевезень необхідні такі документи:
- для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про автомобільний транспорт”, державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується (ч. 11, 15).
Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі (п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі по тексту постанови -Порядок).
Пунктами 12-19 Порядку передбачено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до п. 21 Положення, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за відповідною формою.
На момент проведення першої рейдової перевірки 21.03.2008 року о 08 год. 10 хв. водій автомобіля Фольцваген, номерний знак НОМЕР_1, що належить позивачу, на вимогу державних інспекторів не надав договору із замовником транспортних послуг та документа, що засвідчує оплату транспортних послуг, що зафіксовано в акті №0620.
На момент проведення другої рейдової перевірки 21.03.2008 року о 16 год. водій автомобіля Фольцваген, номерний знак НОМЕР_2, що належить позивачу, на вимогу державних інспекторів не надав документа, що засвідчує оплату транспортних послуг, що зафіксовано в акті №0621.
Водіїв, з відповідними актами №0620 та №0621 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, складених щодо кожного з них відповідно, було ознайомлено для написання пояснень про причини порушень, однак, вони таким правом не скористалися, від підпису акту відмовилися.
Обґрунтування позивача стосовно того, що акти оформлялися за відсутності водіїв, для ознайомлення їм не надавалися, а тому водії в актах не розписалися судом до уваги не беруться виходячи з наступного.
Як вбачається з актів №0620 та №0621, посадовими особами відповідача1 було заповнено такі графи актів, як «серія і номер свідоцтва про реєстрацію», «документ, що посвідчує особу водія», «номер дорожнього листа», «серія і номер ліцензійної картки та строк її дії», «що лежить»(найменування суб'єкта господарювання, якому належить автомобіль, його місцезнаходження, прізвище, ініціали та адреса фізичної особи -суб'єкта господарювання). Заповнення вищевказаних по тексту судової постанови грав актів перевірки можливе лише за наявності ряду відповідних документів, які водієм і було надано державним інспекторам при здійснені перевірки. Крім того, позивач не надав суду доказів того, що водії не були ознайомлені з даними актами.
Відповідно до ст. 60 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до п.1, п.4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Суд приходить до висновку, що акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 0620 та 0621 від 21.03.2008 року є належними та допустимими доказами у справі та встановлюють факт відсутності у водіїв на момент проведення рейдових перевірок договору із замовником транспортних послуг та документа, що засвідчує оплату транспортних послуг.
Надання таких документів позивачем разом з адміністративним позовом не спростовують їх відсутності у водіїв на момент проведення перевірок.
За результатами розгляду справи, проведеного відповідно до вимог Порядку, на підставі актів проведення перевірки №0620 та №0621 від 21.03.2008 року начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Рівненській області винесено постанову № 0417 від 06.05.2008 року про застосування до позивача фінансових санкцій.
Таким чином вказана вище постанова про застосування до позивача фінансових санкцій прийнята на законних підставах та відповідно до обставин, що мали місце, що спростовує твердження позивача, що вона є необґрунтованою і ґрунтується на припущеннях.
Що стосується визнання дій щодо проведення перевірок неправомірними з підстав не вказання у завданні на рейдову перевірку конкретного суб'єкта господарювання, що перевіряється, то судом встановлено наступне.
Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.06р. №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом здійснюється на підставі щотижневого графіка. Вказана перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.
Враховуючи специфіку рейдової перевірки, суд вважає неможливим зазначення суб'єкта господарювання, що перевіряється у завданні на перевірку.
Щодо обґрунтування позивачем позовних вимог в частині неправомірності дій працівників Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у м. Києві, які полягають у не зазначенні у завданні на перевірку у графі «акти законодавства, додержання яких перевіряється»законодавства, що перевіряється, то такі обґрунтування суд не приймає, оскільки посилання на акти законодавства, додержання яких перевіряється, вказано, зокрема, безпосередньо в актах проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №0620 та №0621 від 21.03.2008 року.
Обґрунтування позивача, щодо проведення протягом одного дня двох рейдових перевірок додержання законодавства про автомобільний під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом судом не беруться до уваги виходячи з наступного.
Рейдовими перевірками 21.03.2008 року на підставі завдання на перевірку № 028375 було встановлено факт відсутності у водіїв автомобілів марки Фольцваген (номерні знаки автомобілів -НОМЕР_1 та НОМЕР_2), що належать ОСОБА_1, договору із замовником транспортних послуг та документа, що засвідчує оплату транспортних послуг, чим було порушено норму ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Факти порушення законодавства про автомобільний транспорт зафіксовані в актах №0620 та №0621.
Відповідно до абз. 2 п. 27 Порядку за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5 вказаного Порядку.
Однак, на підставі порушень, зафіксованих в актах №0620 та №0621., начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Рівненській області винесено одну постанову № 0417 від 06.05.2008 року про застосування до позивача фінансових санкцій.
Таким чином обґрунтування позивача, щодо проведення в один день двох рейдових перевірок, які встановили факти відсутності у водіїв автомобілів, що належать відповідачу, документа на оплату транспортних послуг не беруться судом уваги, як одна із підстав для скасування даної постанови, так як за наслідками проведених перевірок була складена одна постанова про застосування до позивача фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що відповідач довів правомірність дій по винесенню спірної постанови.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити повністю, оскільки відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Судові витрати відповідно до ст.94 КАС України позивачу не присуджуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позивачу -суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Юрчук М.І.
Постанова складена в повному обсязі 29.04.2010 року.