копія
Справа № 2а-14
2010 р.
11 травня 2010 року
Оратівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Романчук Р.В..
з участю секретаря Данилюка С.М..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Оратівського районного суду з позовом до управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення. Викладаючи обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає, що його піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 170 грн. за те, що він 11.10.2009 року керував автомобілем Mazda-3 в смт. Вороновиця не зареєстрованим у встановлений термін. Крім того, його піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 450 грн. за те, що він 24.12.2009 року, керуючи автомобілем BMW у м. Вінниця на перехресті проїхав на заборонений сигнал світлофора. Вказав, що з постановами про притягнення до адміністративної відповідальності не згоден, так як вони винесені безпідставно, без з'ясування всіх обставин по справі, оскільки він даних правопорушень не вчиняв.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та суду пояснив, що в лютому 2010 року йому стало відомо про те що відносно нього винесено постанову від 11.10.2009 року за керування автомобілем Mazda-3, не зареєстрованим у встановлений термін та постанову від 24.12.2009 року за проїзд на заборонений сигнал світлофора у м. Вінниці автомобілем BMW. При винесенні даних постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності не було з'ясовано чи було вчинено ним дані правопорушення та чи підлягав він адміністративній відповідальності за ці правопорушення. В його володінні та користуванні ніколи не було автомобілів Mazda-3 та BMW. В дні, які зазначено в постановах він перебував у АДРЕСА_1 у своєї бабусі, за якою доглядав. За межі села тривалий час не виїжджав. Постанови від 11.10.2009 року та 24.12.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності він не підписував, за адресами, які вказано в постановах він ніколи не проживав, оскільки зареєстрований та проживає по АДРЕСА_2. Однак на початку вересня 2009 року він загубив свої документи, в тому числі і посвідчення водія, якими могли скористатися. Вважає що в його діях немає складу правопорушення, а постанови щодо нього винесені незаконно тому просить їх визнати протиправними та скасувати.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він тривалий час знайомий з позивачем і йому відомо, що у володінні та користуванні позивача не було автомобілів Mazda-3 та BMW. Позивач в 2009 році тривалий час проживав у АДРЕСА_1 у своєї бабусі, за якою доглядав. У вересні 2009 року позивач розповідав, що втратив посвідчення водія разом з іншими документами.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що позивач в 2009 році тривалий час проживав у АДРЕСА_1 у своєї бабусі, за якою доглядав. Вона давно знайома з позивачем і їй відомо, що у володінні та користуванні позивача ніколи не було автомобілів Mazda-3 та BMW. У вересні 2009 року позивач розповідав, що втратив посвідчення водія разом з іншими документами.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, заяви про причини неявки та розгляд справи у його відсутності суду не надав. Суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутністю представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.128 КАС України.
Заслухавши позивача, свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані докази у справі, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що старшим інспектором роти ДПС м. Вінниці старшим лейтенантом міліції Ковальським В.В. винесено постанову серії АВ № 022092 від 11 жовтня 2009 року, в якій вказано що ОСОБА_1, житель АДРЕСА_3, 11 жовтня 2009 року керував автомобілем Mazda-3 в смт. Вороновиця 418 км автодороги Стрий-Кіровоград- Знам'янка не зареєстрованим у встановлений термін, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 121 КУпАП. Вказаною постановою позивача піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 170 грн.
Інспектором ДПС м. Вінниці прапорщиком міліції Козичуком В.Г. винесено постанову серії АВ № 061541 від 24 грудня 2009 року, в якій вказано що ОСОБА_1 11.10.2009 року, житель АДРЕСА_4, 24 грудня 2009 року, керуючи автомобілем BMW д/н НОМЕР_1 в м. Вінниця на перехресті вул. Келецька - Воїнів інтернаціоналістів, проїхав на заборонений сигнал світлофора, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вказаною постановою позивача піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 450 грн.
Відповідно до паспорта позивача ОСОБА_1, він зареєстрований та проживає по АДРЕСА_2.
Відповідно до довідки від 09.02.2010 року, виданої начальником Липовецького ВРЕР ДАІ майором міліції Щербою Ю.В., за позивачем згідно бази даних АІС «Автомобіль» в зоні обслуговування ВРЕР за останніх сім років станом на 09.02.2010 року автомототранспортних засобів не зареєстровано.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення, а згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам статей 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів на які посилається правопорушник чи виражених ним доводів.
Як вбачається з копії постанови серії АВ № 022092 від 11 жовтня 2009 року, винесеної старшим інспектором роти ДПС м. Вінниці старшим лейтенантом міліції Ковальським В.В. та копії постанови АВ № 061541 від 24 грудня 2009 року, винесеної Інспектором ДПС м. Вінниці прапорщиком міліції Козичуком В.Г., посадовими особами не було дотримано вищезазначених вимог КУпАП та не було достовірно встановлено чи вчинено позивачем дані правопорушення та чи підлягав він адміністративній відповідальності за ці правопорушення.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено у порядку та у спосіб передбачений законом, що позивачем по справі було вчинено правопорушення, за які його притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до постанови серії АВ № 022092 від 11 жовтня 2009 року та постанови серії АВ № 061541 від 24 грудня 2009 року.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що постанови щодо позивача винесено на припущеннях та не ґрунтуються на зібраних у справі доказах, а тому рішення про притягнення до адміністративної відповідальності є таким, що прийняте у спосіб не передбачений Конституцією та Законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення, надані під час розгляду справи, з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 11, 69 - 71, 158-163, 167 КАС України, ст.ст. 7, 251, 252, 256, 280, 283 КУпАП, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії АВ № 022092 від 11 жовтня 2009 року винесену старшим інспектором роти ДПС м. Вінниці старшим лейтенантом міліції Ковальським В.В. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1, провадження у справі закрити.
Визнати протиправною та скасувати постанову АВ № 061541 від 24 грудня 2009 року винесену Інспектором ДПС м. Вінниці прапорщиком міліції Козичуком В.Г. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1, провадження у справі закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. з державного бюджету.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: підпис
Відповідно до ст. 160 КАС України постанова суду виготовлена в повному обсязі 14.05.2010 року.
З оригіналом згідно.
Суддя Р.В. Романчук