Іменем України
13 травня 2010 року Справа № 2-675/10 р.
В складі: головуючого - судді Сороки Д. В. при секретарі Левчук І. В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Козятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачкою ОСОБА_2, зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області 23.11.2007 року, за актовим записом № 181, посилаючись на те, що від спільного проживання у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, якого позивач після розірвання шлюбу просить залишити проживати з відповідачкою. Подальше проживання між ними не можливе, так як вони з відповідачкою різні по характеру люди і не можуть знайти спільної мови при вирішенні питань, які виникають в процесі сімейного життя, часто виникають сварки та конфлікти, спільні відносини вони припинили та проживають окремо з жовтня 2009 року, сім'я існує лише формально.
Позивач у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та підтвердив вищенаведені обставини, не заперечує, щоб син ОСОБА_3 проживав з відповідачкою.
Відповідачка в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, не заперечує проти задоволення позову.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області 23.11.2007 року, за актовим записом № 181 ( а. с. 5 ).
Від спільного проживання у сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6), при цьому позивач не заперечує, щоб син проживав з відповідачкою.
Подальше проживання між сторонами не можливе, так як вони вважають, що різні по характеру люди і не можуть знайти спільної мови при вирішенні питань, які виникають в процесі сімейного життя, не бажають проживати однією сім'єю та поновляти подружні стосунки, примирення не можливе, сім'я існує лише формально, так як вони фактично припинили сімейні стосунки проживають окремо з жовтня 2009 року.
Суд приходить до висновку про необхідність розірвання шлюбу між сторонами, оскільки в судовому засіданні доведено, що шлюб носить формальний характер і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін.
Таким чином визнання відповідачкою пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст..ст.. 110 , 112 СК України, ст..ст..130, 174 , 213 - 215, 218 ЦПК України , суд ,-
Прийняти визнання позову відповідачкою.
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області 23.11.2007 року, за актовим записом № 181. Неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати з відповідачкою.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов'язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС, по 8 ( вісім) гривень 50 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя