ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.01.2021Справа № 910/294/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши
позовну заяву Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича
до 1) Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 2) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання правочинів недійсними та зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець Бабич Дмитро Борисович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - відповідач-1) та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі-відповідач-2) про визнання правочинів недійсними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставною відмовою відповідача-2 у продовженні договору №2580 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, окрім того відповідно до п.3.1. договору з боку позивача на користь відповідача-1 відшкодовується земельний податок, який відовідно до законодавства нараховується за земельну ділянку, яка використовується під орендованим приміщенням, однак позивач не міг вчасно сплачувати орендну плату внаслідок прострочення кредитора.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд встановив, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Так, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У даній позовній заяві заявник просить визнати недійсним абзац 2 п. 3.1 та п. 6.3.1. договору № 2580 від 27.12.2017 року про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду в редакції встановленої відповідіно до п. 1.3. та п. 1.5 договору №1 про внесення змін до договору №2580 від 27.12.2017 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 31.01.2020 та додаток 1.1. до нього та зобов'язати Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" зробити перерахунок орендної плати за період з 17.03.2019 до 30.01.2020 без урахування недійсних положень та визнати продовженим договір №2580 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.12.2020 на тих саме умовах та на той самий строк з 26.12.2020 по 24.12.2023.
Тобто, дана позовна заява містить три вимоги немайнового характеру: 1) визнати недійсним абзац договору, 2) зобов'язати вчинити дії 3) визнати продовженим договір.
Отже судовий збір за подання даного позову має становити 6306, 00 грн.
В якості доказів сплати судового збору до позовної заяви додано квитанцію №4 від 30.12.2020 на суму 4204, 00 грн, що на 2102, 00 грн менше від встановленого законом.
Отже, заявником не виконано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Приписами пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 172 ГПК України).
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 2, 7 Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження виконання наведених приписів господарського процесуального закону позивачем було додано до позовної заяви три описи вкладення про відправлення копії позовної заяви Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та 2 фіскальних чеки, однак не додано будь-яких доказів направлення копії позовної заяви з доданими докумнетами на адресу місцезнаходження відповідача-2.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164,172 цього Кодексу протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених статтями 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
3. Встановити Фізичній особі-підприємцю Бабичу Дмитру Борисовичу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- оригіналу платіжного документа про доплату судового збору в розмірі 2102, 00 грн.
- доказів (в оригіналі) направлення відповідачу-2 копії позовної заяви від 31.12.2020.
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
5. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.І. Ягічева