Рішення від 20.01.2021 по справі 908/2199/20

номер провадження справи 28/117/20-27/199/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2021 Справа № 908/2199/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035 м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, ідентифікаційний номер юридичної особи 00130926)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя” (69005 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 131-В, ідентифікаційний код юридичної особи 41279924)

про стягнення 9 198 грн. 00 коп.

за участю

представника позивача: Кіктенко О.В., дов. № 656 від 24.12.2020

представник відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

27.08.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя” 9 198 грн. 00 коп. вартості не облікованої електроенергії.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 27.08.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2199/20 та визначено до розгляду судді Федоровій О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.09.2020 суддею Федоровою О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2199/20. Присвоєно справі номер провадження 28/117/20. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2020 позовні матеріали № 908/2199/20 передано на розгляд судді Дроздовій С.С., враховуючи перебування на лікарняному судді Федорової О.В.

Згідно ч. 14 ст. 32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 24.11.2020 справу № 908/2199/20 прийнято до свого провадження суддею Дроздовою С.С., присвоєно справі номер провадження 27/193/20-27/199/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 22.12.2020.

Ухвалою суду від 24.12.2020, відповідно до ст. 216 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 20.01.2021.

У судовому засіданні 20.01.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 20.01.2021 відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві. Просив суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 9 198 грн. 00 коп. вартості не облікованої електроенергії. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 31.10.2018 при здійсненні технічної перевірки електроустановки встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: м. Запоріжжя, вул. Руставі, 1-а порушив: «п. 5.5.5 ПРРЕЕ, самовільне підключення електропроводки етажного освітлення першого під "їзду до електричної мережі, що не є власністю електропостачальника поза розрахунковим приладом обліку. Підключення виконано проводом ВВГ 2x1,5 мм2 з етажного щитка першого поверху житлового будинку. Дане порушення виявлено під час технічної перевірки. Підключення (самовільне) виконано по мережі 220 В». У зв'язку з виявленим порушенням та відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ було складено акт про порушення ПРРЕЕ від 31.10.2018 за №00001115. Перевірка багатоквартирного будинку проводилась у присутності представника споживача - головного енергетика Деменко Є. М., яким було забезпечено безперешкодний доступ до електроустановки та підписано акт про порушення ПРРЕЕ, зазначивши у ньому свої зауваження. Другий екземпляр акту про порушення було вручено особисто Деменко Є. М. Згідно з п. 4.6 Методики в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення. Відповідно до п. 2.9 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 цієї глави, Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі. На підтвердження дотримання вищезазначених вимог Правил, при складанні Акту представниками Позивача було виявлено точку самовільного підключення, як т. Г, про що зазначено у п. 3 Акту, а у додатку № 1 до Акту відображені всі дані, що характеризують електроустановку споживача та схему самовільного підключення, а також було вилучено, упаковано та опломбовано пломбою № С46163767 зразок кабелю, точку вилучення якого позначено на схемі, як т. Д, про що зазначено у п. 3 Акту. 22.11.2018 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ за участю представника Споживача - енергетика Деменко Є.М. було затверджено розрахунок недоврахованої електричної енергії по Акту № 00001115 від 31.10.2018 у розмірі 5475 кВт.год. на загальну суму у розмірі 9 198,00 грн., що оформлено протоколом від 22.11.2018. Другий екземпляр протоколу від 20.12.2018, розрахунок та рахунок на оплату були направлені відповідачу поштою 23.11.2018, які отримані Споживачем, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Період нарахування по Акту про порушення ПРРЕЕ становить 128 днів, з 25.06.2018р., що є днем опломбування електроустановки відповідно до акту пломбування елементів розрахункового засобу обліку, по 31.10.2018 - день складання акта про порушення. Таким чином, кількість недоврахованої електроенергії складає 5475 кВт.г. на загальну суму 9 198,00 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. В матеріалах справи містяться письмові пояснення на позовну заяву № 20/33 від 22.10.2020 (вх. № 20912/08-08/20 від 26.10.2020), відповідно до яких відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” та з метою виконання рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520 від імені співвласників багатоквартирних будинків м. Запоріжжя було укладено договори про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з управителем - ТОВ “Місто для людей Запоріжжя”. Відповідач є лише управителем, а не балансоутримувачем будинку, та виступає від імені співвласників житлового будинку. У зв'язку з цим відповідач вважає, що відповідальність за стан електроустановок будинку несуть співвласники цього будинку, які є споживачами електричної енергії, що поставляється до будинку. Відповідач зазначив, що позивачем не надано всіх додатків до договору про постачання електричної енергії № 14425, зокрема додатків № 8 та № 9 “Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін”, які зазначені в п. 9.1 договору № 14425. Також позивач не надав доказів приєднання відповідача до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Крім того, на думку відповідача, акт про порушення № 00001115 від 31.10.2018 не може вважатися дійсним в силу норми п. 8.2.5 ПРРЕЕ та засвідчувати обставини, які зафіксовані в ньому. Так, відповідач зауважує, що акт про порушення підписаний ПАТ “Запоріжжяобленерго” як представниками постачальника електричної енергії, якими позивач не є. На думку відповідача, позивач мав підписати акт як представник оператора системи розподілу. Відповідач зазначив, що з 01.01.2019 у позивача анульована ліцензія на постачання електричної енергії, а відносини позивача з відповідачем регулюються договором про розподіл електричної енергії, в якому позивач визначений оператором системи, а не постачальником електричної енергії. Крім того, відповідач зазначив, що Акт про порушення № 00001115 від 31.10.2018 підписаний Деменко Е.М., але містить зауваження, про те, що ТОВ «МДЛ Запоріжжя» не має доступу до закритих тамбурів, оскільки це приватна власність і саме порушник повинен нести відповідальність, а не відповідач. Акту про пломбування та акту технічної перевірки підписаного на день складання Акту порушення з відповідачем у позивача немає, оскільки відповідач не приймав пломби на зберігання та не підписував з позивачем Актів про пломбування та технічної перевірки, Акт про порушення № 00001115 від 31.10.2018 є неналежним доказом для застосування стягнення до відповідача. Відповідач вважає, що вказаний акт не може бути належним та допустимим доказом, що підтверджує факт порушення споживачем Правил, і не може бути покладений в основу прийнятого комісією рішення про нарахування вартості недоврахованої електричної енергії.

Позивач надав письмову відповідь № 511/33 від 28.10.2020 (вх. № 21243/08-08/20 від 30.10.2020) на пояснення відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

В матеріалах справи міститься оригінал рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме ухвали суду про відкриття провадження у справі від 24.11.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя”, яке отримано - 26.11.2020.

Суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

01.11.2017 між Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (постачальник електричної енергії) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 14425.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно додатка № 5 з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 “Точки продажу електричної енергії споживачу”.

Згідно з п. 2.1 договору, під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

В додатку № 2 “Точки продажу електричної енергії споживачу” до договору зазначено, що точки продажу електричної енергії на електроустановки (об'єкти) вказані у Додатку № 5 цього договору встановлюються на межі балансової належності електричних мереж споживача.

Умовами п. 4.2.3, 4.2.5 договору визначено, що споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин із використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562 (зі змінами), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій Споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Споживач не несе відповідальності перед постачальником електричної енергії відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Постачальника електричної енергії або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Пунктом 9.5 договору визначено, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань. Умови, а також термін дії Договору можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін.

Відповідно до положень п. 13 розділу XVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ринок електричної енергії” під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 01.01.19 р. вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання.

У разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов'язків, зокрема, пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом за договорами на постачання електричної енергії.

У зв'язку з чим, згідно з п. 2 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. зі споживачами електричної енергії укладались договори до 01.12.2018 р. шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання.

Згідно з п. 2.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. (надалі - ПРРЕЕ) фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу е/енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу е/енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання е/енергії.

У п. 6 Постанови № 312 зазначено, щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 1415 від 13.11.2018 (пункти 1, 2) постановлено:

- видати Публічному акціонерному товариству “Запоріжжяобленерго” (код ЄДРПОУ 00130926) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Запорізької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством);

- анулювати Публічному акціонерному товариству “Запоріжжяобленерго” (код ЄДРПОУ 00130926) з 01 січня 2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 73, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 74, на підставі пункту 13 розділу XVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ринок електричної енергії”.

Пунктом 4 зазначеної Постанови встановлено, що ця Постанова набирає чинності з дня прийняття, крім пунктів 1 та 2, які набирають чинності з 01.01.2019.

Згідно із п.п. 3 п. 3 вказаної постанови зобов'язано Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” до 01 січня 2019 року укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії зі споживачами, електроустановки яких приєднані до системи розподілу електричної енергії Публічного акціонерного товариство “Запоріжжяобленерго”, та договори електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії з електропостачальниками, які мають намір здійснювати діяльність з постачання електричної енергії таким споживачам, із відкладальною умовою набрання ними чинності з 01 січня 2019 року.

Отже, з 01.01.2019 відповідач приєднався до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу е/енергії (надалі - Договір про розподіл), який розміщено на офіційному сайті ПАТ «Запоріжжяобленерго» і є у загальному доступі.

Приєднання відбулося на умовах чинного договору про постачання електричної енергії від 01.11.2017 за № 14425 щодо індивідуальних характеристик об'єкта, потужності, класу надійності, ідентифікаційних кодів, особливостей обліку тощо згідно п. 4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018.

Згідно з п. 4 Постанови № 312 у період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії до 01.12.2018 р. операторам системи розподілу необхідно укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР.

ОСР направляє поштовим відправленням споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єкта споживача. Направлення такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо).

Згідно з п. 2.1.6 ПРРЕЕ фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

14.03.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнята постанова № 312 “Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії”, відповідно до пунктів 1, 2 якої затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, а також визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до п. 6 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства. Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.

Згідно з п. 6.2 договору про розподіл, споживач зобов'язується: 1) Виконувати умови цього Договору; 2) Забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів; 4) Узгоджувати з Оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

Також зазначені норми містяться і в договорі про постачання електричної енергії від 01.11.2017 за № 14425.

Згідно з п. 8.7 договору про розподіл, у разі виявлення представниками Оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обеягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Зазначені норми також містяться в п. 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018.

Позивач зазначив, що в період дії договорів про постачання електричної енергії № 14425 від 01.11.2017 та надання послуг з розподілу електричної енергії № 14425 від 01.01.2019 відповідач безперебійно споживав електричну енергію та користувався послугами з розподілу електричної енергії відповідно.

Таким чином, сторонами правовідносин до 01.01.2019 та вже після 01.01.2019 так і залишились ПАТ “Запоріжжяобленерго” та ТОВ “Місто для людей Запоріжжя”, які керуються у своїй діяльності як договором про постачання електричної енергії № 14425 від 01.11.2017, так і публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

У п. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії” визначені наступні поняття:

п.п. 27) електрична мережа - сукупність електроустановок для передачі та/або розподілу електричної енергії;

п.п. 56) оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обгрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності;

п.п. 78) розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок ОШВаШОІХІ Системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії;

п.п. 82) система розподілу електричної енергії (далі - система розподілу) -система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії.

Отже, ПАТ “Запоріжжяобленерго”, як власник електричних мереж, із затвердженням ПРРЕЕ (чинні з 11.06.2018р.) та Кодексу системи розподілу (чинний з 19.04.2018р.) проводить діяльність з розподілу електричної енергії, а саме, здійснює транспортування електричної енергії власними мережами до мереж Споживачів електричної енергії, що і здійснювалось товариством до впровадження нової моделі ринку електричної енергії в Україні.

Згідно з ч. 3 ст. 158 Закону України “Про ринок електричної енергії” Споживач зобов'язаний:

1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;

2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії;

3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Відповідно до п. 5.5.5 ПРРЕЕ Споживач електричної енергії зобов'язаний:

1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів);

2) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;

3) за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору;

4) здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору;

5) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;

6) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх

електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних

документів та нормативно-правових актів України;

8) забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування;

9) невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання;

10) узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності;

20) не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача;

22) утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів.

Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформляється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або Методики, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) та за умови посвідчення їх осіб.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

31.10.2018 при здійсненні технічної перевірки електроустановки встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: м. Запоріжжя, вул. Руставі, 1-а порушив: «п. 5.5.5 ПРРЕЕ, самовільне підключення електропроводки етажного освітлення першого під 'їзду до електричної мережі, що не є власністю електропостачальника поза розрахунковим приладом обліку. Підключення виконано проводом ВВГ 2x1,5 мм2 з етажного щитка першого поверху житлового будинку. Дане порушення виявлено під час технічної перевірки. Підключення (самовільне) виконано по мережі 220 В».

У зв'язку з виявленим порушенням та відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ було складено акт про порушення ПРРЕЕ від 31.10.2018 за № 00001115. Перевірка багатоквартирного будинку проводилась у присутності представника споживача -головного енергетика Деменко Є. М., яким було забезпечено безперешкодний доступ до електроустановки та підписано акт про порушення ПРРЕЕ, зазначивши у ньому свої зауваження.

Другий екземпляр акту про порушення було вручено особисто Деменко Є. М.

Згідно з п. 4.6 Методики в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням:

меж балансової належності;

перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;

фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.

Відповідно до п. 2.9 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 цієї глави, Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

На підтвердження дотримання вищезазначених вимог Правил, при складанні Акту представниками Позивача було виявлено точку самовільного підключення, як т. Г, про що зазначено у п. З Акту, а у додатку №1 до Акту відображені всі дані, що характеризують електроустановку споживача та схему самовільного підключення, а також було вилучено, упаковано та опломбовано пломбою № С46163767 зразок кабелю, точку вилучення якого позначено на схемі, як т. Д, про що зазначено у п. З Акту.

Відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ Відповідача було запрошено на засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії, яке відбудеться 22.11.2018р., про що зазначено у п. 10 Акту.

22.11.2018р., на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ за участю представника Споживача - енергетика Деменко Є.М. було затверджено розрахунок недоврахованої електричної енергії по Акту № 00001115 від 31.10.2018р. у розмірі 5475 кВт.год. на загальну суму у розмірі 9 198, 00 грн., що оформлено протоколом від 22.11.2018р.

Другий екземпляр протоколу від 20.12.2018, розрахунок та рахунок на оплату були направлені Відповідачу поштою 23.11.2018 (копія реєстру додається), які отримані споживачем, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Доводи відповідача про те, що Акт про порушення ПРРЕЕ підписаний ПАТ “Запоріжжяобленерго” як представниками постачальника електричної енергії, а повинен бути підписаний як представниками оператора системи, судом до уваги не приймаються, оскільки акти про порушення ПРРЕЕ складалися на бланках застарілого зразка, які містять такі формулювання. Однак, таке формулювання, як «представники постачальника електричної енергії», ніяким чином не спростовує взаємовідносин сторін щодо розподілу електричної енергії в рамках відповідного договору, на виконання умов якого та норм чинного законодавства в сфері електроенергетики України, ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператор системи розподілу (мережами якого здійснюється транспортування електричної енергії до мереж Споживачів), має здійснювати контрольний огляд та технічну перевірку засобів вимірювальної техніки (п. 4.1 ч. 4 розділу 10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії). У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, на місці виявлення порушення оформлюється акт про порушення (п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Отже, акт про порушення, який було складено 21.01.2019 не засвідчує те, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» є постачальником електричної енергії, а свідчить про виконання представниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» певних дій, обумовлених вимогами нормативно-технічних документів у сфері електроенергетики України, в процесі здійснення господарської діяльності з послідуючим складанням необхідних документів, актів про порушення.

Таким чином, зазначення у бланках застарілого зразка формулювань «представники постачальника електричної енергії» не спростовує проведення перевірки об'єкту саме представниками ПАТ «Запоріжжяобленерго», та дійсність документів, складених 21.01.2019, які підтверджують порушення Відповідачем вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії в процесі споживання електричної енергії та отримання послуг з розподілу.

Отже, вищезазначеним актом про порушення ПРРЕЕ підтверджено, що споживаючи електричну енергію та отримуючи послуги з розподілу, Споживачем було допущено порушення ПРРЕЕ, за яке умовами вищезазначених договорів передбачена відповідальність згідно чинного законодавства.

Статтею 27 Закону України “Про електроенергетику” встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Як визначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17 вказані нарахування є платою за поставлену електричну енергію, розмір нарахування за недовраховану електроенергію визначається згідно із ПКЕЕ та відповідно до Методики за встановленими нею формулами.

Пунктом 8.2.7 ПРРЕЕ встановлено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належить іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно (пункт 1.1.2 ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ, у разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачено рахунок, виставлений на підставі акту про порушення.

Згідно з п. 5.1.1 ПРРЕЕ, оператор системи має право: отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії та плату за перетікання реактивної електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.

Згідно з п. 5.5.5 ПРРЕЕ, споживач зобов'язаний: здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

В пункті 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергіє, затвердженої Постановою НКРЕ 04.05.2006 № 562 визначено, що Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил та в разі виявлення таких порушень Правил.

Розрахунок недоврахованої електроенергії по акту про порушення ПРРЕЕ від 31.10.2018 за № 00001115 виконано згідно п.п.7 п.2.1 Методики, яким передбачено нарахування у разі виявлення такого порушення, як підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Положенням пункту 2.9 Методики встановлено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВттод), розраховується за формулою (2.7) Методики, а саме:

W доб.с.п. = Рс.п. х t вик.с.п. (2.7)

де Рс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулою: у разі підключення до однієї фази

Рс.п. = І х U ном.фаз. х cos (фі) (2.8)

де І - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А (згідно з таблицею ПУЕ, допустимий тривалий струм дорівнює 17 А);

U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ (0,22 кВ);

cos (фі)- косинус кута між фазною напругою U фаз. та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, прибмається рівнем 0,9;

t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).

Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначено за формулою (2.6) Методики, а саме:

Дпер. = Дпор. + Дусун.; (2.6)

де: Дпор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.

Дусун. - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Дусун. має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Дусун. визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.

Отже, з розрахунку вбачається, що період нарахування по Акту становить 128 днів, з 25.06.2018, що є днем опломбування електроустановки відповідно до акту пломбування елементів розрахункового засобу обліку, по 31.10.2018 - день складання акта про порушення. Таким чином, кількість недоврахованої електроенергії складає 5475 кВт.г. на загальну суму 9 198,00 грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Закон України "Про ринок електричної енергії"визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Положеннями ст. 235 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Стаття 237 Господарського кодексу України встановлює, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Матеріалами справи доведено безоблікове споживання електричної енергії споживачем. Доказів оплати виставленого позивачем рахунку на суму 9 198 грн. 00 коп. відповідачем не надано.

Відповідно до п. 5.2.1 ПРРЕЕ, електропостачальник має право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 198 грн. 00 коп. боргу за необліковану електроенергію є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто, подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі “Горнсбі поти Греції” зазначено: “…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Стосовно твердження відповідача, що споживачами за договором є співвласники багатоквартирних будинків, а не ТОВ “Місто для людей Запоріжжя” суд зазначає наступне.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, а також визначення основних засад організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюється чинним законодавством України, зокрема Законами України “Про житлово-комунальні послуги”, “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, Правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом будинків і споруд, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №13 від 02.02.2009.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України № 417-VIII “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” - управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (далі - ББ). Управління ББ управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління ББ (ч. 1 ст. 11 Закону).

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” “управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.

Статтею 1 Закону України № 417- VIII визначено: “співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку” та “спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-о городжу вальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія”.

Правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, визначено наступне:

- пункт 1.2 Правил: об'єкт управління (далі - об'єкт) - окремий житловий будинок, споруда або група будинків і споруд, які становлять цілісний житловий комплекс, разом з прилеглими до них прибудинковими територіями, що надається в управління. При цьому: а) житловий комплекс - єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс; б) спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче- огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на при будинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (п. п. 6 п. 1 ст. 1 Закону № 417-УІІІ); послуга з управління будинком - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби власників, співвласників в ефективному управлінні належним їм майном, підтриманні об'єкта в належному технічному стані, організації забезпечення потреб мешканців об'єкта в житлово-комунальних послугах; управління будинком - дії, спрямовані на забезпечення сталого функціонування будинку та прибудинкової території відповідно до їх цільового призначення і збереження їх споживчих якостей, а також на організацію забезпечення потреби мешканців будинку в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Функції з управління будинком та забезпечення його належної експлуатації власники, співвласники або за їх дорученням балансоутримувач здійснюють самостійно чи через особу, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком (управитель);

- пунктом 1.3. Правил визначено, що управління будинком передбачає виконання таких функцій: 1) планування заходів щодо збереження та сталого функціонування об'єкта, наданого в управління, та організацію забезпечення потреб мешканців об'єкта в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до вимог пункту 3.3 цих Правил; 2) організацію належної експлуатації та утримання об'єкта відповідно до його цільового призначення згідно з вимогами пунктів 3.7, 3.8 цих Правил; 3) організацію забезпечення потреб мешканців об'єкта в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно з вимогами пунктів 3.9-3.11 цих Правил;

- пунктом 1.4. Правил визначено, що особою, що здійснює управління будинком, є: 1) у разі здійснення управління будинком відповідно до договору із власниками, співвласниками усіх житлових і нежитлових приміщень об'єкта або за їх дорученням із балансоутримувачем (далі - замовник) - управитель; 2) управитель відповідає за стале функціонування і збереження споживчих властивостей об'єкта, наданого в його управління, відповідно до його цільового призначення, а також за організацію забезпечення потреби мешканців об'єкта в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

- пунктом 1.5. Правил визначено, що для здійснення функції з управління будинком власники, співвласники можуть самостійно укласти з управителем договір (далі - договір про управління), що оформляється відповідно до законодавства, або уповноважити будь- яку іншу особу на здійснення від їх імені таких дій;

- пунктом 1.7. Правил визначено, що для забезпечення належного функціонування і збереження споживчих властивостей об'єкта та організації забезпечення потреб мешканців об'єкта житлово-комунальними послугами відповідно до стандартів, нормативів, норм, порядків і правил особа, що здійснює управління будинком, у порядку, передбаченому законодавством, укладає договори: із мешканцями об'єкта - про надання житлово-комунальних послуг; із виробниками - про умови надання житлово-комунальних послуг; із виконавцями - про надання житлово-комунальних послуг (у разі якщо особа, що здійснює управління будинком, не є виконавцем цих послуг).

Так, умовами договорів про надання послуг з утримання багатоквартирного будинку, укладених між управителями та співвласниками багатоквартирного будинку на виконання рішення № 520 від 01.09.2017, визначено наступне:

п. 3 - в управління передається майно об'єкта, що належить власникам (співвласникам) окремих приміщень на праві спільної власності;

п. 10, п.п. 2 - управитель зобов'язується забезпечувати належну експлуатацію та утримання об'єкта відповідно до його цільового призначення і здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир та приміщень такого об'єкта;

п.п. 4 - здійснювати управління майном особисто;

п. 11 - управитель мас право від свого імені вчиняти щодо об'єкта правочини, необхідні для дотримання правил управління будинком.

Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520 “Про призначення управителів багатоквартирних будинків м. Запоріжжя”:

1. Призначено управителями ББ: ТОВ “КК “Мрія”, КП “Запоріжресервіс”, ТОВ “КК “Місто для людей Запоріжжя”;

2. Уповноважено заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Бородая О.М. укласти договір з надання послуг з управління ББ м. Запоріжжя від імені власників ББ з переможцями конкурсу;

3. Зобов'язано КП “Наше місто” до 31.10.2017 вчинити всі необхідні дії щодо передачі ББ в управління управителям, призначеним цим рішенням, в порядку передбаченому Правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 № 13.

На виконання вищезазначеного рішення Запорізької міської ради та для забезпечення електропостачання багатоквартирних житлових будинків, що передані в управління ТОВ “Місто для людей Запоріжжя”, яке у розумінні Правил є “споживачем електричної енергії”, було укладено договір про постачання електричної енергії з ПАТ “Запоріжжяобленерго”, за умовами якого Споживач зобов'язаний утримувати електроустановку у належному технічному стані, не допускати порушення Правил та несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань.

З 01.01.2019 р. на виконання Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. відповідач приєднався до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Щодо зазначення в Акті ПАТ “Запоріжжяобленерго”, як постачальника

електричної енергії, слід зазначити наступне.

Акти складалися на бланках застарілого зразка, які містять такі формулювання. Однак, таке формулювання, як “представники постачальника електричної енергії”, ніяким чином не спростовує взаємовідносин сторін щодо розподілу електричної енергії в рамках відповідного договору. Акт який було складено 04.02.2019 не засвідчує те, що ПАТ “Запоріжжяобленерго” є постачальником електричної енергії, а свідчить про виконання представниками ПАТ “Запоріжжяобленерго” певних дій, обумовлених вимогами нормативно-технічних документів у сфері електроенергетики України.

Таким чином, зазначення у бланках застарілого зразка формулювань “представники постачальника електричної енергії” не спростовує проведення перевірки об'єкту саме представниками ПАТ “Запоріжжяобленерго”, та дійсність документів, складених 04.02.2019, які підтверджують порушення відповідачем вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії в процесі споживання електричної енергії та отримання послуг з розподілу.

Щодо тверджень представника відповідача про відсутність у позивачів права на стягнення з них оперативно-господарської санкції за Договором про постачання електричної енергії № 14425, оскільки вказаний договір припинив, в цій частині, свою дію.

Відповідно до положень п. 13 розділу XVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ринок електричної енергії”, під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 01.01.2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання.

У разі відокремлення, оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов'язків, зокрема, пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом за договорами на постачання електричної енергії.

П.п. 1, 2 Постанови НКРЕКП № 1415 від 13.11.2018 р. «Про видачу ПАТ «Запоріжжяобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом» видано ПАТ «Запоріжжяобленерго» ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності та анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

П. 4 цієї Постанови зазначено, що ця Постанова набирає чинності з дня прийняття, крім пунктів 1 та 2, які набирають чинності з 01.01.2019 р.

П. 2 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01.12.2018 р. шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

Отже, твердження відповідача щодо того, що договір про постачання електричної енергії № 14425 від 01.11.2017 втратив чинність і що позивач повинен керуватись лише договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є невірними та безпідставними.

Згідно з п. 2.1.6 ПРРЕЕ фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зркрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Таким чином, відповідач з 01.01.2019 приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, шляхом надання заяви-приєднання. Також, фактом приєднання до цього договору є надання Відповідачем відомостей про обсяги споживання електричної енергії та оплата виставлених рахунків. Як вбачається з вищенаведеного, публічний договір про надання послуг з розподілу електричної енергії складений на базі договору про постачання електричної енергії № 14418 від 01.11.2017 р., а отже обидва ці договори є чинними на момент складання акту про порушення ПРРЕЕ, за порушення обов'язків яких передбачена певна відповідальність.

Також, п. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначені наступні поняття:

п.п. 27) електрична мережа - сукупність електроустановок для передачі та/або розподілу електричної енергії;

п.п. 78) розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії;

Отже, ПАТ «Запоріжжяобленерго», як власник електричних мереж, із затвердженням ПРРЕЕ (чинні з 11.06.18р.) та Кодексу системи розподілу (чинний з 19.04.18р.) проводить діяльність з розподілу електричної енергії, а саме, здійснює транспортування електричної енергії власними мережами до мереж споживачів електричної енергії, що і здійснювалося Товариством до впровадження нової моделі ринку електричної енергії в Україні.

Частиною 3 статті 158 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний:

сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених

договорів;

надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ

до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття

показників з приладів обліку споживання електричної енергії;

дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації

власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ визначені наступні зобов'язання споживача:

1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів);

4) здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих

Правил та умов договору;

5) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час

експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють

функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;

6) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх

електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних

документів та нормативно-правових актів України;

22) утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів.

В період дії договорів про постачання електричної енергії № 14425 від 01.11.2017 та надання послуг з розподілу електричної енергії № 14425 від 01.01.2019 відповідач безперебійно споживав електричну енергію та користувався послугами з розподілу електричної енергії відповідно.

Отже, вищезазначеним актом про порушення ПРРЕЕ підтверджено, що споживаючи електричну енергію та отримуючи послуги з розподілу споживачем було допущено порушення ПРРЕЕ, за яке умовами вищезазначених договорів передбачена відповідальність.

Таким чином, сторонами правовідносин до 01.01.2019 та вже після 01.01.2019 так і залишились ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «Місто для людей Запоріжжя», керуються у своїй діяльності як договором про постачання електричної енергії № 14425 від 01.11.2017, так і публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, тим більш що подібні правовідносини передбачені чинним законодавством України, про що зазначалось вище.

Твердження відповідача про те, що на дату складання акту не вимірювався струм споживання для здійснення нарахувань по акту про порушення ПРРЕЕ.

П. 2.1 Методики визначено, що Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил та в разі виявлення таких порушень Правил.

Розрахунок недоврахованої електроенергії по акту про порушення ПРРЕЕ виконано згідно з п.п. 7 п. 2.1 Методики, яким передбачено нарахування у разі виявлення такого порушення, як підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

W доб.с.п. = Рс.п. х t вик.с.п. (2.7)

Рс.п. = І х U ном.фаз. х cos (фі) (2.8)

U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ (0,22 кВ);

t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).

Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначено за формулою (2.6) Методики, а саме:

Дпер. = Дпор. + Дусун.; (2.6)

Період нарахування по Акту становить 128 днів, з 25.06.2018 по 31.10.2018.

Таким чином, кількість недоврахованої електроенергії складає 5475 кВт.г. на загальну суму 9198 грн. 00 коп.

При здійсненні розрахунку за порушення, яке передбачено п. 2.1.7 Методики, позивач не повинен вимірювати струм споживання проводу.

Формула (2.8) Методики передбачає наступне:

І - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А.

Сила струму в нашому випадку є величиною, яка передбачена п. 1.3.4 ПУЕ, переріз 1,0 кв. мм, матеріал проводу мідь, порушення виконано відкрито. Отже, згідно з п. 1.3.4 ПУЕ, сила струму для розрахунку акту про порушення ПРРЕЕ дорівнює 17 А, про що зазначено у самому розрахунку по акту про порушення ПРРЕЕ, копія якого міститься у матеріалах справи.

Таким чином, твердження відповідача є хибними, недоведеними, оскільки для розрахунку порушення, яке передбачається п. 2.1.7 Методики та формули (2.8) немає потреби вимірювати силу струму, оскільки самою ж формулою (2.8) зазначено, що сила струму І - величина, яка передбачена п. 1.3 ПУЕ (в нашому випадку п. 1.3.4 ПУЕ, дорівнює 17 А).

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу.

Так, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції і зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода па обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесяп (МН8ЯОР МОУЗІІЗУЛИ) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати па кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді па кожен аргумент. Міра, до якої суд мас викопати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс 'Горіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія Л, N ЗОЗ-Л, н. 29). Хоча національний суд мас певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, и. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. ЗО, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах № 910/13407/17 та № 915/370/16.

Згідно статті 73 ПІК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. ст. 74, 76 ПІК України до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін, яка полягає в тому, що кожна сторона повинна донести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Належними є докази, па підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Пре;гметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до приписів ст. ст. 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності усіх учасників судового процесу та змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 78 ПІК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

В порядку ст. 129 ГПК України, в зв'язку з тим, що спір виник з вини відповідача, судовий збір у сумі 2 102 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя”, м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя” (69005 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 131-В, ідентифікаційний код юридичної особи 41279924) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035 м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, ідентифікаційний номер юридичної особи 00130926, на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ “Метабанк”, МФО 313582) 9 198 (дев'ять тисяч сто дев'яносто вісім тисяч) грн. 00 коп. вартості не облікованої електроенергії, 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 25.01.2021.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua

Попередній документ

94361080

Наступний документ

94361082

Інформація про рішення:

№ рішення:	94361081
№ справи:	908/2199/20
Дата рішення:	20.01.2021
Дата публікації:	27.01.2021
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Запорізької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (27.08.2020)
Дата надходження:	27.08.2020
Предмет позову:	про стягнення 9 198,00 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (2)

22.12.2020 12:30	Господарський суд Запорізької області
20.01.2021 10:30	Господарський суд Запорізької області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ДРОЗДОВА С С

ФЕДОРОВА О В

відповідач (боржник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя"

позивач (заявник):

Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж