номер провадження справи 35/181/20
25.01.2021 Справа № 908/3018/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехноком» (69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, б. 46; поштова адреса - 69118, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 57/27)
до відповідача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
про стягнення коштів
23.11.2020 до Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерготехноком» з позовом до відповідача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» про стягнення заборгованості у розмірі 1 170 000,00 грн.
23.11.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/2861/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
Ухвалою суду від 23.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3018/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №677(2)19УК від 27.12.2019 щодо своєчасної оплати поставленого товару на суму 1 170 000,00 грн.
16.12.2020 від відповідача надійшов відзив на позову заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Умовами договору не передбачено здійснення поетапної поставки товару та поетапної його оплати. Товар вважається поставленим 28.04.2020 - дата повної поставки обумовленого товару, відтак кінцевим строком оплати є 12.06.2020. Умовою для оплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ є отримання ВП ЗАЕС податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних. ВП ЗАЕС отримало 05.06.2020 податкову накладну №5 від 23.04.2020 на суму 115000,00 грн та 15.05.2020 - накладну №2 від 28.04.2020 на суму 80 000,00 грн. Отже, днем отримання податкових накладних на всю суму ПДВ 195 000,00 грн є 05.06.2020 і саме з цього дня у ВП ЗАЕС виникло зобов'язання щодо оплати вартості товару в розмірі суми ПДВ. В той же час, строк виконання зобов'язання по сплаті суми ПДВ договором не визначено, а відповідна вимога від позивача не надходила, відтак строк виконання зазначеного зобов'язання не настав.
Щодо стягнення з відповідача суми понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн зазначає, що матеріали позовної заяви не містять доказів сплати позивачем гонорару адвокату за надану професійну правничу допомогу.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 23.12.2020 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 25.01.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
27.12.2019 між ТОВ «Енерготехноком» - постачальник та ВП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» - покупець укладено договір поставки товару №677(2)19УК (далі за текстом - договір), за умовами п. 1.1. (в редакції додаткової угоди №2 від 13.04.2020)якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на загальну суму 1 170 000,00 грн з ПДВ.
Строк поставки товару - квітень 2020 року з правом дострокової поставки (п. 1.2. договору в редакції додаткової угоди №3 від 23.03.2020).
Пунктом 4.2. договору визначено, що поставка товару відбувається в строк згідно п. 1.2. договору.
Згідно п. 3.2. договору, оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) установлених ПК України випадках та порядку.
Відповідно до п. 11.1 договору, договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 12 місяців з моменту підписання.
За видатковими накладними №РН-161 від 23.04.2020 на суму 690000,00 грн та №РН-162 від 28.04.2020 на суму 480000,00 грн позивачем поставлено відповідачеві обумовлений товар.
Про отримання товару свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних.
Позивачем оформлено податкові накладні №2 від 23.04.2020 та №2 від 28.04.2020, зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями.
Відповідачеві податкові накладні надіслані 15.05.2020 та 05.06.2020, про що свідчать скріни електронної поштової скриньки, надані відповідачем. Крім того, у відзиві на позов відповідач підтвердив отримання накладних саме 15.05.2020 та 05.06.2020.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині оплати товару на суму 1 170 000,00 грн стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
В пункті 3.2 укладеного сторонами Договору визначено, що розрахунок за поставлену продукцію здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати поставки товару. Оплата Покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Порядок здійснення оплати за товар сторонами узгоджено в розділі 3 договору, а саме в п. 3.2, яким передбачено, що розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника з відстрочкою - 45-ть календарних днів з дати поставки товару.
Відповідач отримання від позивача продукції не заперечив.
З урахуванням умов п. 3.2 Договору, кінцевий строк оплати за поставлену продукцію настає після спливу 45-ти календарних днів з дати поставки товару з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України - 08.06.2020 за видатковою накладною від 23.04.2020 та 14.06.2020 за накладною від 28.04.2020.
Доводи відповідача про неправильне визначення позивачем строку виконання Покупцем зобов'язання з оплати товару та про розмежування строку оплати вартості товару без ПДВ та сплати суми ПДВ є необґрунтованими з огляду на наступне.
За змістом п. 4.5. Договору визначено, що Постачальник зобов'язаний надати Покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на дві електронні адреси Покупця протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає Покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.
Згідно з наданими позивачем доказами, ним були оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (що підтверджується відповідними квитанціями) податкові №2 від 23.04.2020 та №2 від 28.04.2020, які були також надані відповідачу, що останнім не заперечено.
Зазначення у п. 3.2 Договору, що оплата Покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку, не змінює строку щодо оплати в частині суми ПДВ.
В даному випадку має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної та надання її Покупцю, в разі чого покупець повинен здійснити повну оплату отриманого товару з урахуванням ПДВ в межах визначеного строку - 45-ти календарних днів з дати поставки товару.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Письмові докази, що містяться в матеріалах справи, та досліджені судом, а також встановлені судом обставини справи свідчать про безпідставність заперечень відповідача та спростовуються вищевикладеними висновками суду.
Позивачем надано необхідні докази, які підтверджують обставини на які він посилається в обґрунтування своїх вимог.
Відповідач доказів оплати отриманого товару суду не надав, позовні вимоги в частині суми основного боргу не спростував.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За викладених обставин, позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, п. 2 ч. 1 ст. 231, статтями 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехноком» до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» про стягнення коштів задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, б. 133, ідентифікаційний код юридичної особи 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехноком» (69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, б. 46; поштова адреса - 69118, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 57/27, ідентифікаційний код юридичної особи 31775422) основний борг у сумі 1 170 000,00 грн (один мільйон сто сімдесят тисяч гривень 00 коп.), судовий збір у розмірі 17 550,00 грн (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 25 січня 2021 року.
Суддя О.А. Топчій