ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
"25" січня 2021 р. м. Ужгород Справа№907/553/16 (907/920/20)
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф., розглянувши клопотання ліквідатора Фізичної особи - підприємця Минда Василя Юрійовича арбітражного керуючого Гупало Т.В. про відстрочення сплати судового збору , -
Представники сторін: не викликались
У провадженні Господарського суду .Закарпатської області перебуває справа №907/553/16 про банкрутство фізичної особи - підприємця Минда В.Ю.
31.12.2020 до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява № 02-01/1429 фізичної особи - підприємця Минда Василя Юрійовича в особі ліквідатора Гупало Тараса Вальдемаровича до ОСОБА_1 , с. Завидово Мукачівський р-н за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Приватне підприємство відповідача: «Інтеграл Інвестиції», м. Львів про витребування майна з чужого незаконного володіння обладнання, яке знаходиться в приміщенні магазину автозапчастин - автосервісу - їдальні за адресою: АДРЕСА_1.
До заяви ліквідатором подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті.
Дослідивши додані до позовної заяви матеріали, суд приходить до висновку про задоволення клопотання ліквідатора про відстрочення сплати судового збору з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Отже, звільнення (відстрочення) від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається з матеріалів заява, спір між позивачем та відповідачем виник у зв'язку із витребуванням майна банкрута у відповідача, яке вибуло без власника, таким чином, оскільки дана заява подана в межах справи №907/553/16 про банкрутство фізичної особи - підприємця Минда В.Ю. даний спір набув характеру майнового спору в процедурі банкрутства щодо виявлення та повернення майна банкрута у процедурі банкрутства, що зумовлює застосування судом під час його розгляду спеціальних норм законодавства про банкрутство та визначення розміру ставки судового збору, що підлягає до сплати при поданні такого позову до господарського суду, з урахуванням положень Закону України «Про судовий збір» щодо розміру судового збору у процедурах банкрутства.
Згідно статті 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється сплата судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 8 Закону, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Пунктом 3 постанови пленуму Вищого Господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» регламентовано питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати і пільги щодо сплати судового збору, зокрема.
Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті б Конвенції та прецедентну практику Европейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз nроти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
На сьогоднішній день Фізична особа-підприємець Минда Василь Юрійович перебуває у процедурі банкрутства, в банкрута відсутні будь які грошові кошти, керуючим реструктуризацією вживаються заходи щодо виявлення та повернення майна банкрута до складу ліквідаційної маси, що в подальшому дозволить керуючому реструктуризацією погасити кредиторську заборгованість банкрута.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства з основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
За приписами норм Кодексу України з процедур банкрутства до витрат ліквідатора в ліквідаційній процедурі відносяться, зокрема, витрати по сплаті судового збору.
Статтею 30 КУзПБ врегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Відповідно до ч. 4 ст. 30 КУзПБ, витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Згідно із ч. 5 ст. 30 Кодексу Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Як вбачається з матеріалів справи та ліквідаційної процедури, кредиторам відповідний фонд авансування витрат арбітражного керуючого не створювався.
З урахуванням вище наведених приписів Кодексу, суд вважає, що перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії ліквідаційної процедури є підставою для відстрочки ліквідатора від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Суд зазначає, що позивачем наведено обставин, які мають виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочки сплати судового збору.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору є правомірним і підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 30, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 123, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд
1. Відстрочити ліквідатору Фізичної особи - підприємця Минда Василя Юрійовича арбітражному керуючому Гупало Т.В. сплату судового збору у справі №907/553/16 (907/920/20) до вирішення справи по суті.
Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала підписана 25.01.2021 та оскарженню не підлягає.
Суддя Ремецькі О.Ф.