19.01.2021 м. Ужгород Справа № 907/507/19
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши справу
за позовом Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ужгородської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням іноземних мов Ужгородської міської ради Закарпатської області, м. Ужгород
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Фахівців”, м. Ужгород
про зобов'язання повернути майно
секретар судового засідання - Корольчук М.М.
За участю представників сторін:
Прокурора -
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Ужгородської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням іноземних мов Ужгородської міської ради Закарпатської області з вимогою до відповідача повернути майно, передане йому позивачем на підставі Договору тимчасового зберігання №43/09/1 від 19.09.2018, покликаючись на ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, ст. ст. 530, 949, 953 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат складає 1921,00 грн сплаченого судового збору.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.08.2019 позовну заяву залишено без руху. Після усунення у встановленому порядку недоліків ухвалою суду від 18 вересня 2019 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
В ході підготовчого провадження провадження у справі було зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи 912/2385/18 та виготовлення повного тексту постанови.
Ухвалою суду від 15 жовтня 2020 року за клопотанням заявника - прокурора провадження у справі поновлено.
Судом проведено підготовче провадження, за результатами якого справу призначено до судового розгляду по суті (ухвала суду від 03.12.2020).
Позивачем подано суду заяву про розгляд справи без його участі (клопотання Вх. 03.12.2020).
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду про відкриття провадження була надіслана на його офіційну юридичну адресу та вручена 26.09.2019, ухвала суду про поновлення провадження у справі, а згодом про відкладення та про призначення розгляду по суті були вручені відповідачу, про що зроблено відмітки на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих позивачем.
Правова позиція прокурора та позивача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повернув передане йому позивачем на зберігання за Договором тимчасового зберігання №43/09/1 від 19.09.2018 майно. У зв'язку з наявністю обґрунтованої загрози порушень економічних та освітніх інтересів держави та нездійснення захисту суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, позов заявлено прокурором в порядку статей 23 Закону України “Про прокуратуру” та 53 Господарського процесуального кодексу України.
Заперечення відповідача
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.
На підставі договору купівлі-продажу №43 від 05.09.2018 згідно з видатковою накладною №43/09 від 17.09.2018 Ужгородською спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням іноземних мов Ужгородської міської ради Закарпатської області придбано у ТОВ «Компанія фахівців» дидактичні матеріали загальною вартістю 60662,00 грн., а саме: 4 комплекти для навчання грамоти/письма (на магнітах), 2 комплекти таблиць до основних розділів граматичного матеріалу (роздавальні, українська мова), 4 набори лабораторних моделей геометричних тіл та фігур (дерево), 22 моделі механічного годинника, 4 годинники пісочні (10 хвилин), 22 набори мірного посуду (пластикові), 4 набори «Частини цілого на крузі. Прості дроби» (дерев'яні), 8 колекцій «Корисні копалини», 11 компасів шкільних, 2 набори лабораторні для дослідів з природознавства, 17 килимків-конструкторів з пазлів, 2 скрині з кришкою великі, 2 демонстраційні набори цифр і знаків на магнітах, 2 візки пластикові для зберігання дидактичного матеріалу, 2 набори годинників пісочних (1, 3, 5 хвилин), 2 дитячі карти світу.
В подальшому, 19.09.2018 між Ужгородська СШ І-ІІІ ступенів №5 (далі - поклажодавець, позивач) та ТОВ «Компанія фахівців» (далі - зберігач, відповідач) укладено договір тимчасового зберігання №43/09/1, за умовами якого поклажодавець зобов'язався передати за Актом приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною цього Договору, а зберігач - прийняти на зберігання протягом строку цього Договору, майно загальною вартістю 60662,00 грн.
Строк дії договору: з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін - до 31.12.2018 (пункт 5.1 Договору).
Договір і Акт приймання - передачі майна підписані та скріплені печатками сторін 19 вересня 2018 року.
Сторони погодили, що зберігання за Договором є безоплатним (пункт 1.2 Договору).
Пунктом 3.1.1. Договору визначено обов'язок поклажодавця забрати у зберігача майно до закінчення строку цього Договору. Вказаному пункту кореспондує обов'язок зберігача повернути майно поклажедавцеві за першою вимогою останнього (п. 2.1.3 Договору).
Позивач листом Вих №581 від 20.12.2018 заявив відповідачу вимогу про повернення майна, переданого за Договором №43/09/01 від 19.09.2018 та Актом приймання-передачі майна загальною вартістю 60662,00 грн (докази надіслання та вручення його відповідачу наявні в матеріалах справи).
Як стверджує прокурор та позивач, вимога про повернення майна відповідачем виконана не була, що послужило підставою для звернення до суду з цим позовом.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини зі зберігання майна на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 936 Цивільного кодексу України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Відповідно до ст. 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Згідно з ч.1 ст. 949 цього ж Кодексу зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Сторонами, у п. 2.1.3. договору передбачено, що зберігач зобов'язаний повернути майно поклажодавцеві за першою вимогою останнього.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що факт передачі товару на зберігання підтверджується двостороннім Актом приймання-передачі від 19.09.2018.
Матеріали справи містять докази звернення позивача з вимогою № 581 від 20.12.2018 до ТОВ «Компанія Фахівців» про повернення переданого 19.09.2018 на зберігання майна у термін до 27 грудня 2018 року.
Нормами ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
В ході розгляду справи доказів повернення майна суду не подано.
Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530, 949 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не повернув зі зберігання на вимогу поклажодавця товар у визначений вимогою строк, суд доходить висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими.
Положеннями статей 13-14 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.
Враховуючи вищенаведене та оцінюючи наявні у справі докази в сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про повернення майна є такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З врахуванням задоволення позову на відповідача покладається 1921,00 грн витрат на оплату судового збору. При цьому, у зв'язку з перейменуванням органу прокуратури, який був платником вказаного судового збору (Наказ №410 від 03 вересня 2020 року «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур», відповідно до якого юридичну особу «Прокуратура Закарпатської області» перейменовано без зміни ідентифікаційного коду в ЄДРПОУ у «Закарпатську обласну прокуратуру»), судовий збір слід стягнути на користь Закарпатської обласної прокуратури.
Керуючись статтями 2, 13, 53, 73, 74, 76-80, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія фахівців»(88015, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Чорновола, 31/68, код ЄДРПОУ 38766474) повернути Ужгородській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням іноземних мов Ужгородської міської ради Закарпатської області (88000. Закарпатська обл., м. Ужгород, Київська наб., 16, код ЄДРПОУ 22110077) передані за договором тимчасового зберігання №43/09/1 від 19.09.2018 дидактичні матеріали загальною вартістю 60662,00 грн, а саме: 4 комплекти для навчання грамоти/письма (на магнітах), 2 комплекти таблиць до основних розділів граматичного матеріалу (роздавальні, українська мова), 4 набори лабораторних моделей геометричних тіл та фігур (дерево), 22 моделі механічного годинника, 4 годинники пісочні (10 хвилин), 22 набори мірного посуду (пластикові), 4 набори «Частини цілого на крузі. Прості дроби» (дерев'яні), 8 колекцій «корисні копалини», 11 компасів шкільних, 2 набори лабораторні для дослідів з природознавства, 17 килимків-конструкторів з пазлів, 2 скрині з кришкою великі, 2 демонстраційні набори цифр і знаків на магнітах, 2 візки пластикові для зберігання дидактичного матеріалу, 2 набори годинників пісочних (1,3,5 хвилин), 2 дитячі карти світу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія фахівців»(88015, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Чорновола, 31/68, код ЄДРПОУ 38766474) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, код ЄДРПОУ 02909967) 1921,00 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 коп) на відшкодування судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається-http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 22.01.2021
Суддя Л.В. Андрейчук