Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"25" січня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1521/20
Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,
перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 (м.Київ)
до 1. ОСОБА_2 (м.Київ)
2. ОСОБА_3 (м.Київ)
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" (с.Андріївка Черняхівського району Житомирської області)
про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників,
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом в якому просить суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" від 24.01.17, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнати недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом №5 позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" від 24.01.17;
- визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" в 7000000,00грн;
- визначити частку ОСОБА_1 як учасника в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" в розмірі 99 (дев'яносто дев'ять) відсотків, що дорівнює 6930000,00грн;
- визначити частку ОСОБА_3 як учасника в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" від 24.01.17 в розмірі 1 (один) відсоток, що дорівнює 70000,00грн.
Згідно частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання наведених приписів законодавства, судом 30.12.20 було направлено запити до Міністерства соціальної політики України із запитом щодо надання інформації з Єдиної інформаційної бази даних про взятих на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення про ОСОБА_3 та до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації стосовно надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних фізичної особи - ОСОБА_2 .
18.01.21 від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла довідка від 12.01.21 №104-149, згідно якої ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 22.01.04.
20.01.21 до суду від Міністерства соціальної політики України надійшла відповідь, в якій зазначено, що станом на 11.01.21 в ЄІБД ВПО міститься інформація про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : з 27.10.17 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб в Управлінні соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .
Водночас, суд дослідивши матеріали поданої позовної заяви від 15.12.20, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Відповідно до відомостей, які надійшли від Міністерства соціальної політики України місце проживання/перебування ОСОБА_3 є - АДРЕСА_2 .
Натомість, як вбачається з позовної заяви, позивачем не правильно зазначено місце проживання/перебування відповідача-2 ( ОСОБА_3 ), що є порушенням вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Згідно з частиною першою статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно ч.1 ст.172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Як вбачається з додатків до позовної заяви, позивачем в підтвердження надіслання позовної заяви відповідачу-2 ОСОБА_3 додано оригінал накладної ПАТ "Укрпошта" від 25.12.20, фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист, відповідно до якого позовні матеріали направлено за адресою: АДРЕСА_3 .
Разом з тим, як зазначено вище, місцем проживання/перебування ОСОБА_3 є - АДРЕСА_2 .
За таких обставин, позивач не виконав вимоги п.1 ч.1 ст.164, ч.1 ст.172 ГПК України та не надав належних доказів відправлення на юридичну адресу першого відповідача та третіх осіб копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Також, відповідно до п.3 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивачем у позовній заяві зазначено ціну позову 2600,00грн та сплачено судовий збір за три вимоги немайнового характеру.
Однак суд вважає, що має місце недоплата судового збору з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем заявлено всього 5 позовних вимог, дві з яких є вимогами майнового характеру, а саме: визначення частки ОСОБА_1 як учасника в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" в розмірі 99%, що дорівнює 6930000,00грн та визначення частки ОСОБА_3 як учасника в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" від 24.01.17 в розмірі 1%, що дорівнює 70000,00грн.
Відповідно до ч.2 ст.163 ГПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17.
Відповідно до ст.190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ст. 167 ГК України).
Відтак, корпоративні права містять у собі майнову складову та володіють ознаками, притаманними майновим правам.
Крім цього, Відповідно до ч. 3 ст.163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Згідно з ч.3 ст.80 ГК України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Відповідно до отриманого судом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал Інтер" є ОСОБА_3 - з розміром внеску до статутного фонду 7000000,00грн. Розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) складає - 70000000,00 грн.
З огляду на викладену норму закону та з урахуванням відомостей з ЄДР суд приходить до висновку що позивачем при поданні позовної заяви має бути сплачений судовий збір з суми вартості спірного майна, що складає - 6930000,00грн, яка відповідає 99% частки у статутному капіталі товариства та 70000,00грн, яка відповідає 1% частки у статутному капіталі товариства, щодо якої виник даний спір.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області 28.12.20.
Таким чином, судовий збір має бути сплачений виходячи зі ставок судового збору, які встановлені станом на 01.01.20, за подання до господарського суду позовної заяви.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено, що станом на 01.01.20 року прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2102,00грн.
Згідно із п.п.1 п.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлено 3 вимоги немайнового характеру та 2 вимоги майнового характеру в розмірі 6930000,00грн та 70000,00грн, отже, за подання позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у загальній сумі 112358,00грн (2102,00грн +2102,00грн + 2102,00грн + 103950,00грн + 2102,00грн).
В якості доказів сплати судового збору до позовної заяви додано квитанцію від 24.12.20 на суму 6306,00грн, таким чином недоплата судового збору складає 106052,00грн.
Недоплата судового збору є порушенням умов п. 2 ч.1 ст.164 ГПК України.
З урахуванням встановлених недоліків, на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків, шляхом зазначення у позовній заяві вірного місце проживання/ перебування відповідача-2 ( ОСОБА_3 ); надання до суду належних доказів, які підтверджують відправлення відповідачу-2 копії позовної заяви і доданих до неї документів за місцезнаходженням та надання доказів справи судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Суд звертає увагу позивача на те, що приписами ч. 3, 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про усунення недоліків з додатками та доказами надіслання їх копій учасникам судового процесу листом з описом вкладення.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набрала законної сили 25.01.21 підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Соловей Л.А.
друк. 2 прим.
1- до матеріалів позовної заяви;
2- позивачу (рек. з повід)