61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
про залишення позовної заяви без руху
25.01.2021 Справа № 905/132/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
до відповідача 1: фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Михайлівни ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 )
до відповідача 2: акціонерного товариства «ПРОКРЕДИТ БАНК» (03115, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 107-А; код ЄДРПОУ: 21677333)
про визнання недійсним договору відступлення права вимоги б/н від 29.10.2018 за рамковою угодою №FW401.504 від 29.10.2012,-
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Ковтун Олени Михайлівни та акціонерного товариства «ПРОКРЕДИТ БАНК» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги б/н від 29.10.2018 за рамковою угодою №FW401.504 від 29.10.2012.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що договір відступлення права вимоги б/н від 29.10.2018, укладений між фізичною особою-підприємцем Ковтун Оленою Михайлівною та акціонерним товариством «ПРОКРЕДИТ БАНК» не відповідає вимогам закону, оскільки він укладений поза межами статутної діяльності відповідача 2 та поза межами цивільної правоздатності, без спеціального дозволу на здійснення фінансових операцій з боку відповідача 1.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2, 4, абзацу 2 частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи".
При цьому, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 липня 2018 р. у справі № 904/8549/17, за якою незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказами у справі і є підставою для скасування судового рішення.
Судом встановлено, що додані до позовної заяви копії документів не засвідчені належним чином. Зазначене порушення не дають суду можливості пересвідчитися в достовірності поданих до суду доказів.
Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 просила суд відстрочити сплату судового збору, у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем до винесення рішення по справі.
Згідно статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування майнового стану заявника.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Отже, самі лише обставини перебування у складному матеріальному становищі не може вважатися підставою для відстрочки сплати судового збору.
Суд зазначає, що позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для надання йому відстрочки від сплати судового збору.
В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття рішення у справі.
Жодних доказів, які б підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття рішення у справі заявником надано не було.
Також, суд звертає увагу заявника, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України».
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відтак, позивачем у позові заявлено одну вимогу немайнового характеру, а тому розмір судового збору складає 2189,00 грн.
Відповідно до приписів ч.ч. 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст.ст.164, 174, 234, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- доказів сплати судового збору в розмірі 2 189,00 грн.,
- засвідчених належним чином документів, які долучені до позовної заяви.
3. Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 .
4. Роз'яснити ОСОБА_1 , що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою відповідно до п.п. 4, 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набрала чинності з моменту її підписання - 25.01.2021 та оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя Ю.В. Бокова