Вирок від 18.05.2010 по справі 1-59/2010

Справа №1-59/10

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2010 року Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Ганкіної І.А.,

при секретарі Шуляк Т.А.

з участю прокурора Гантімуровой Н.В.

адвокатах ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.вінниця, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого охоронником ресторану «Буржуй», не одруженого, освіта незакінчена вища, проживаючого в АДРЕСА_1, раніш не судимого

за ст.286 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 11 лютого 2008 року, приблизно о 16.40 годині, керуючи технічно справним автомобілем 'ГАЗ 24", державний знак НОМЕР_2, рухаючись по автодорозі Липовець - Вінниця, в напрямку Вінниці, по вул. Леніна в с. Гуменне, Вінницького району, в районі повороту у пров. Леніна, порушивши вимоги п. 10.1 ПДР України "перед початком руху, перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху", п. 12.2 ПДР України "у темну пору доби швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги", п. 12.3 ПДР України "у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди", п. 13.1 ПДР України "водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу", п. 13.3 ПДР України "під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху", не переконавшись у виникненні небезпеки для руху, яку об'єктивно спроможний виявити, не вживши всіх необхідних заходів до зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, не вибравши безпечного інтервалу допустив наїзд автомобілем на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які рухалися в протилежному напрямку. Внаслідок наїзду автомобілем «ГАЗ 24» ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого багато уламкового перелому середньо-нижньої третини великогомілкової та малогомілкової кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків, ушкодженням прилеглих в зоні перелому м'яких тканин, утворенням міжтканевої гематоми та забійно-рваної рани середньо-нижньої третини внутрішньої поверхні лівої гомілки, відкритого багато уламкового перелому діафізу середньо-верхньої третини правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, ушкодженням прилеглих в зоні перелому м'яких тканин та утворенням забійно- рваної рани передньої поверхні верхньої третини правої гомілки, які згідно висновку експерта (судово-медичної експертизи) № 664 від 03.04.2008 року до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що являлись небезпечними для життя в момент спричинення.

Згідно висновку експерта № 231а від 23 липня 2008 року в даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 10.1, п. 12.3 ПДР України і знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди.

Підсудний ОСОБА_3 допитаний в судовому засіданні вину свою визнав та суду показав, що 11 лютого 2008 року автомобілем «ГАЗ 24», д.з. НОМЕР_2 разом з матір'ю їхав в с. Гуменне у напрямку Вінниці зі швидкістю біля 30 км/год. Погода на той час була суха, покриття автошляху асфальтованим сухим, без пошкоджень. Під час руху він їхав із опущеним сонцезахисним щитком, оскільки йому сонце сліпило очі, але дорогу він бачив добре і йому ніщо не заважало керувати автомобілем. При русі по автошляху в с. Гуменне, він рухався автомобілем ближче до центру автодороги. Так, в якийсь момент під час руху йому засліпило сонце очі і він не бачив дороги куди їхав, при цьому не контролював рух свого автомобіля на протязі біля 1 сек. і коли проїхав біля 2-3 метри, то раптово спереду свого автомобіля, він побачив людей, які раптово вискочили до нього майже під колеса. Побачивши це ОСОБА_3 одразу ж натиснув на педаль гальма та застосував гальмування і коли автомобіль тільки почав гальмувати відбувся удар передньою частиною з пішоходами. Після удару він зупинив свій автомобіль вийшов та запропонував свою допомогу цим людям, оскільки побачив, що внаслідок наїзду отримав тілесні ушкодження чоловік, але від його допомоги відмовились. Оскільки він бажав надати допомогу постраждалому та відвезти його в лікарню, він зрушив автомобіль з місця та під»їхав ближче, а потім щоб не заважати руху транспорту від»їхав в сторону. В лікарні він постійно навідував постраждалого, цікавився його станом сплатив 4900 грн. на його лікування. Позов ОСОБА_4 визнав повністю в частині стягнення матеріального збитку, моральну шкоду визнав частково на суму 2000 грн. Цивільний позов ОСОБА_6 не визнав повністю.

Потерпілий ОСОБА_4 . допитаний в судовому засіданні суду показав, що 11.02.2008р. рухався по узбіччю з дружиною ОСОБА_6 в с.Гуменне, Вінницького району та області. По дорозі вони зустріли мати дружини потерпілого - ОСОБА_7, привіталися і пішли далі. Потерпілий та його дружина пройшли зупинку транспортних засобів і побачили, що легковий транспортний засіб підсудного рухається до узбіччя і щоб уникнути зіткнення відійшли далі в глиб узбіччя. Автомобіль «ГАЗ 24» продовжив рух і потерпілий зрозумів, що він має намір повернути, але повороту не включив. В цей час автомобіль почав вивертати в сторону провулку Леніна і збив і потерпілого і його дружину. Обоє упали обличчям у напрямку до м. Вінниця. Підсудний, що був водієм вказаного транспортного засобу вийшов до потерпілого та його дружини та почав пропонувати допомогу. Він намагався підняти потерпілого і запропонував, відвезти його у лікарню. Потерпілий відмовився, так як мав тяжкі травми, але підсудний він сам покинувши місце ДТП, зупинився біля потерпілого автомобілем і став знову пропонувати відвезти його у лікарню. Потерпілий відмовився і ОСОБА_3 з»їхав на узбіччя де і зупинився. Підсудний після скоєння зіткнення вибачався Позов про стягнення матеріальної шкоди підтримує на суму 6800 грн., моральну шкоду підтримує на суму 55 000 грн. Добровільно відшкодовано 2500 грн., в лікарні було оплачено операцію та за апарат 1600 грн., всього в сумі 4100 грн. Під час судового слідства підсудним було добровільно відшкодовано матеріальну шкоду в сумі 2500 грн.

Цивільний позивач ОСОБА_6 . допитана в судовому засіданні суду показала, що 11.02.2008р. рухалася по узбіччю з чоловіком ОСОБА_4 в с.Гуменне, Вінницького району та області. По дорозі вони зустріли мати цивільного позивача - ОСОБА_7, привіталися і пішли далі. Цивільний позивач рухалася за руку чи під руку з чоловіком. В цей час вона побачила автомобіль, що почав повертати, але повороту не включив, швидкості руху не змінював. ОСОБА_6 подивилася на водія і побачила, що щіток від сонця не опущений і тому вона добре побачила, що водій не смотрить на дорогу, бо розмовляє зі своєю пасажиркою, яку зараз цивільний позивач знає, як матір водія - ОСОБА_3 Автомобіль підсудного певно мав намір повернути у провулок, однак швидкості не змінював, не звертав увагу на дорогу і побачивши це, цивільний позивач сховалася за чоловіка і тут сталося зіткнення з автомобілем. Від удару їх обох підкинуло і вони впали на дорогу. Коли ОСОБА_6 прийшла до свідомості, то побачила, що з ніг чоловіка тече кров і він не міг пошолохнутися. Після цього ОСОБА_3 запропонував відвезти їх у лікарню, але вони відмовилися. Швидку допомогу викликали люди, а підсудний самовільно покинув місце ДТП та від»їхав у провулок Леніна. Цивільна позивачка викликала батьків чоловіка і легковою машиною чоловіка доправили у лікарню. В лікарні підсудний та його мати частково оплатили лікування чоловіка цивільного позивача, однак не в повній мірі. Свій цивільний позов підтримала в повному обсязі в частині стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 . суду показала, що є матір»ю підсудного. 11.02.2008р. їхавши з села Плисків, Погребіщенскього району в м.Вінницю проїзжали с.Гуменне, Вінницького району на автомобілі ГАЗ за кермом якого сидів ОСОБА_3 Більш нікого в машині не було. Автомобіль їхав прямо по дорозі, зі швидкістю 30-35 км/год, так як дорога була погана. Свідок дивилася чітко вперед. Раптово на проїзній частині з»явилися потерпілий та його жінка. Син різко загальмував і потерпілий з жінкою впали на проїзджу частину. Син вибіг з машини, почав надавати йому допомогу, пропонував сам відвезти потерпілого в лікарню, але він відмовився. Син перев»язав йому ногу, вийшли люди з села, син знову запропонував відвезти потерпілого в лікарню, але потерпілий категорично відмовлявся, від нього було чути сильний запах алкоголю. В лікарні свідок та підсудний купляли всі ліки для потерпілого за свої кошти. Витратили біля 600 грн. відразу, потім коли потерпілому зробили операцію. Свідок оплатила і операцію в сумі 240 грн., за слідуючу операцію свідок не платила, так як потерпілий пішов з лікарні, також оплатила 1308 грн. за апарат для кісток ноги. Свідок постійно ходила до потерпілого в лікарню, по два рази на день, носила фрукти. Ще крім цього, уплатили потерпілому 2500 грн., всього 4900 грн.

Свідок ОСОБА_7 допитана в судовому засіданні суду показала, що є матір»ю дружини потерпілого ОСОБА_4 Суду показала, що в день ДТП вона повернулася додому з роботи та побачила доньку та зятя. Вона привіталася з донькою і та сказала, що вони йдуть в дитсадок за дитиною. Йшли потерпілий з дружиною по протилежній стороні дороги по узбіччю на зустріч. Після цієї розмови свідок пішла далі, а через деякий час їй передзвонила ОСОБА_6 та повідомила, що її та чоловіка збила машина. Вона побігла на місце пригоди і побачила, що обоє і донька і потерпілий лежать на обочині. Підсудний бігав коло них та не заперечував того, що він є винним у наїзді.

Свідок ОСОБА_9 допитаний в судовому засіданні суду показав, що як працівник ДАІ був викликаний на місце ДТП, на якому побачив, що було скоєно наїзд на пішохода. Свідок прибув на місце ДТП з іншим працівником ДАІ - ОСОБА_10 Постраждалий лежав на дорозі, з поламаними ногами, йому надавали допомогу. Де саме стояла машина підсудного свідок вже не пам»ятає. Місце ДТП було огороджено «фішками» та викликано швидку допомогу. Де саме було скоєно наїзд вже не пам»ятає. Чи був наявним слід гальмування на узбіччі вказати не може, фотографування місця ДТП проводили працівники слідчого відділу.

Свідок ОСОБА_11 допитаний в судовому засіданні суду показав, що дана кримінальна справа перебувала у нього в провадженні, як у старшого слідчого СВ Вінницького РВ УМВС. По справі проводив декілька відтворень обставин та обстановки події злочину. Всі відтворення проводилися в один день за участю ОСОБА_3 Підсудний на місці відтворення пояснив, що його на деякий час засліпило сонце, в наслідок чого і сталося ДТП. Відтворення проводилося не в місці ДТП, а в аналогічному місці десь за 100 метрів від місця події. Де саме було скоєно наїзд на пішохода на узбіччі чи проізній частині свідок вказати не може, так як не пам»ятає.

Вина підсудного окрім власних показів, показів потерпілого та свідків події підтверджується:

- протоколом огляду місця події дорожньо - транспортної пригоди від 11 лютого 2008 року, план - схемою місця дорожньо - транспортної пригоди та фото таблицею до протоколу огляду.

( а.с. З - 9 )

- протоколами огляду транспортного засобу "ГАЗ 24", д.з. НОМЕР_2 фото таблицями до даних протоколів.

(а.с. 10-11,46-54)

- протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4, під час проведення яких було встановлено необхідні вихідні дані.

(а.с. 93-97)

- висновком авто-технічної експертизи № 231а від 23.07.2008 року, згідно якої в умовах даної пригоди водій автомобіля ОСОБА_3 при дотриманні вимог п. 10.1, п.12.3 ПДР України мав технічну можливість уникнути ДТП і в його діях вбачається невідповідність вимогам зазначених пунктів ПДР України.

( а.с. 100 - 108 )

На обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра у Вінницькій ЦРЛ, ВОНД «Соціотерапія» та Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. Ющенка обвинувачений ОСОБА_3 не перебуває.

( а.с. 72, 74 )

По місцю проживання обвинувачений ОСОБА_3 характеризується з позитивної сторони.

(а.с. 69)

- та іншими матеріалами справи, зокрема знімками місця події на технічних носіях, що були оглянуті в судовому засіданні.

Дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При обранні виду та міри покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудного, що вчинив злочин вперше, по місцю проживання характеризується позитивно, частково відшкодував нанесену потерпілому матеріальну шкоду.

Обставиною, що пом'якшує відповідальність підсудного є визнання вини, шире каяття, часткове відшкодування нанесеного потерпілому матеріального збитку.

Обставин, що обтяжує покарання підсудного судом не встановлено.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід задоволити частково.

При цьому, виходячи з заявленої матеріальної шкоди та її підстав, суд виходить з того, що заявлені вимоги повинні бути підтверджені в судовому засіданні відповідними доказами, або визнані стороною цивільного відповідача (підсудного). Враховуючи, що підсудним матеріальний збиток визнано відповідно до позову в сумі 6800 грн. суд з врахуванням того, що під час слухання справи підсудним було добровільно відшкодовано 2500 грн. з 6800 грн. за позовом, вважає за необхідне стягнути матеріальну шкоду в залишку, в розмірі 4300 грн.

Щодо стягнення моральної шкоди суд виходить з того, що в наслідок ДТП потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, отримав 3 групу інвалідності ( на 1 рік), був прооперований, переніс тривалий реабілітуючий період, тому, зважаючи на вказані обставини, а також на вік підсудного, його матеріальний стан, суд вважає за необхідне задоволити позов про стягнення моральної шкоди частково на суму 9 000 грн.

В задоволенні решти вимог щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 46 000 грн. слід відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. задоволити частково, виходячи з перенесених нею хвилювань в зв»язку з нанесенням потерпілому, що є її чоловіком тяжких тілесних ушкоджень та тривалим періодом лікування.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 1000 грн.

В задоволенні решти вимоги в розмірі 4000 грн. відмовити.

За таких обставин, навіть попри тяжкість скоєного злочину, суд визнає, що виправити ОСОБА_3 і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання у застосуванням випробування.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину та призначити покарання за ст. 286 ч.2 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та 6 місяців.

У відповідності до ст. 75 КК України від призначеного покарання у виді 4 років позбавлення волі засудженого ОСОБА_3 звільнити, якщо він протягом 1 року 6 місяців іспитового строку не вчинить нового злочину.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засуджого обов'язки :

- не виїзджати за межи України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді підписки про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 4300 грн. та моральну шкоду в сумі 9 000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 46 000 грн. відмовити

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 1000 грн.

В задоволенні решти позовної вимоги в розмірі 4000 грн. відмовити

Речові докази, автомобіль НОМЕР_1, що переданий для зберігання власнику повернути в повне розпорядження ОСОБА_3.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:

Попередній документ
9435974
Наступний документ
9435976
Інформація про рішення:
№ рішення: 9435975
№ справи: 1-59/2010
Дата рішення: 18.05.2010
Дата публікації: 20.12.2022
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вінницький районний суд Вінницької області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (22.07.2019)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 02.07.2019