Справа №1- 218 /2010 р.
20 травня 2010 року Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Ганкіної І.А.,
при секретарі Шуляк Т.А.
з участю прокурора Гантімурової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню : ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого неповнолітню дитину, 2007р.н., в силу ст.89 КК України раніш не судимого
за ч. 1 ст. 185 КК України, -
04.04.2010 року о 23:00 год ОСОБА_1 перебуваючи в приміщені автомийки АЗС "Окко", яка розташована за адресою: Вінницький район, с. Зарванці, 1 км Хмельницького шосе, куди прийшов щоб зустрітись з ОСОБА_2, маючи мету на викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, умисно, таємно вчинив крадіжку речей останнього, а саме мобільного телефону "Нокія 2600" (вартість якого згідно висновку товарознавчого дослідження №1079 від 20.04.2010 року становить 228 грн 10 коп), шкіряного гаманця (вартість якого згідно висновку товарознавчого дослідження №1141 від 26.04.2010 року становить 134 грн 40 коп) з грішми у сумі 80 гривень та картками "Укрсімбанк", "Метро", "Сільпо", "ОККО" та карткою на знижки магазину "Золото та Срібло" ( які ніякої матеріальної цінності для потерпілого не мають), після чого з місця вчинення злочину зник у невідомому напрямку. ОСОБА_1 викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 442 гривень 50 копійок.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.І КК України визнав повністю та показав , що 04.04.2010 року приблизно о 21:00 годині прийшов на АЗС "ОККО" з метою влаштуватись на роботу на автомийку. В той день на автомийці працював ОСОБА_2, якого він знає з того часу коли проходив стажування на даному АЗС. Він з ОСОБА_2 розмовляли приблизно одну годину, а саме про те щоб йому влаштуватись назад на роботу на автомойку АЗС "ОККО". Приблизно о 22:10 годині в бокс автомийки заїхав автомобіль "Мерседес Спрінтер". Він попросив в ОСОБА_2 помити даний автомобіль, нащо останній погодився. Він розпочав мити даний автомобіль, а ОСОБА_2 вирішив відпочити і зайшов в кімнату відпочинку і ліг на ліжко, в результаті чого заснув. Приблизно о 23:00 год в боксі автомийки нікого вже не було. В той час він помітив мобільний телефон "Нокія", який знаходився на столику і був ввімкнений зарядний пристрій. Якої саме марки був телефон він не пам"ятає. Він вирішив викрасти даний телефон, після чого взяв його зі стола і положив його собі в кишеню. Далі помітив куртку ОСОБА_2, яка висіла на вішалці за шафою, він розтібнув праву кишеню, з якого викрав шкіряний гаманець чорного кольору. В гаманці були гроші у сумі 80 гривень різними купюрами, картки "Метро" та "Сільпо", карта "Козирна" для надання знижок в різних закладах торгівлі, банківська картка "УкрсіБбанк", накопичувальна картка "ОККО" та картка на знижки в магазині "Золото і Срібло". Гаманець він взяв у руки і пішов в сторону автовокзалу "Західний" м. Вінниці. На автовокзалі дістав гроші з гаманця, а сам гаманець з картками викинув під лавку. Далі пішов на вул. Кв»ятека м. Вінниці, де витратив викрадені гроші на власні потреби. Через декілька днів він запропонував своєму знайомому ОСОБА_4 обмінятись телефонами, нащо останній погодився. Він дав ОСОБА_4 телефон "Нокія", який викрав у ОСОБА_2, а отримав взамін телефон інший телефон, який продав. Про те що телефон "Нокія" крадений він ОСОБА_4 не сказав.
У зв'язку з заявою підсудного про повне визнання вини на підставі ст.299, 301№ КПК України суд вважає за недоцільне здійснювати допит свідків, потерпілого та досліджувати повний обсяг письмових доказів, обмежившись допитом підсудного та оголошенням характеризуючи його даних. При цьому підсудному роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості оспорювати дані фактичні обставини в апеляційному порядку.
По місцю проживання обвинувачений ОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони.
Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При визначенні виду та міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що відповідно до ст.12 КК України він віднесений до злочинів середньої тяжкості, особу винного, те що ОСОБА_1 в силу ст.89 КК України є раніш не судимим, по місцю проживання характеризується з позитивної сторони на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину та інваліда батька.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання підсудного, суд встановив щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину , а також добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України по справі не виявлено.
Сукупність даних про обставини вчинення злочину та особу винного дають суду підстави вважати, що ОСОБА_1 не представляє підвищену суспільну небезпеку та його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, через що йому може бути призначено покарання з застосуванням випробування.
Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1. про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 442 гривень 50 копійок провадженням слід закрити в зв»язку з добровільним відшкодуванням збитку.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, призначивши іспитовий строк тривалістю в 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1
- не виїжджати на постійне проживання за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи ;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд .
Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 442 гривень 50 копійок. закрити провадженням в зв»язку з добровільним відшкодуванням шкоди.
Речовий доказ - телефон «Нокіа 2600», що знаходиться на зберіганні власника ОСОБА_2 передати в повне розпорядження власника.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя :