2010 року травня місяця 18 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді
Суддів: Філатової Є.В.
Любобратцевої Н.І.
Чистякової Т.І.
При секретарі Приходько Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2009 року,
ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 1992 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей 16.09.1993 та 08.12.1994 років народження. Спільне життя з відповідачем не склалося із-за систематичних конфліктів, образ, відсутності взаєморозуміння та поваги в сім'ї. Шлюбні стосунки між сторонами фактично припинені і не можуть бути поновленні із-за крайнє неприязних стосунків. Спільного господарства сторони не мають, подальше спільне життя і збереження сім'ї неможливе. Спору про розділ майна та про місце проживання дітей не має.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2009 року позовну заяву ОСОБА_5 задоволено. Шлюб, який був укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, 01.07.1992р. в В.Кармирахпюрскої сільської раді Тавушского району (актовий запис №10) розірвано. Стягнуто з ОСОБА_6 в доход держави судовий збір при реєстрації розірвання шлюбу у розмірі 17 грн., ОСОБА_5 від уплати судового збору звільнено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт вказує на те, що суд розглянув справу у відсутності відповідача без належного повідомлення, чим позбавив його можливості заперечувати проти позову, заявити клопотання про надання строку на примирення. Допустивши таке порушення, суд безпідставно дійшов висновку про те, що сімейні стосунки припинені і збереження сім'ї неможливе.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 1992р., не мають спорів про місце проживання їх дітей, які залишилися з позивачкою, та спорів про розподіл майна, тривалий час не підтримують шлюбних відносин. Проте відповідач не згоден розірвати шлюб.
Позивачка у судовому засіданні суду першої інстанції заперечувала проти строку на примирення, пояснювала, що діти залишаються з нею, майнового спору між сторонами не має, сім'я існує формально. Під час спільного життя сторони проживали АДРЕСА_1 Після відкриття провадження у справі позивачка звернулася з письмовою заявою про надіслання судових повісток за місцям її фактичного проживання АДРЕСА_2, що спростовує нічим не доведене твердження апелянта, що сторони продовжують мешкати разом однією сім'єю.
Апелянтом не спростовані причини, з яких позивачка звернулася з вимогами про розірвання шлюбу.
Колегія також не може погодитися з доводом апеляційної скарги про порушення судом ст. 169 ЦПК України.
Зі справи вбачається, що ОСОБА_6 отримав копію ухвали, він та його представник неодноразово одержували судові виклики, за клопотання відповідача судове засідання відкладалося. Проте він жодного разу не з'явився до суду, у зв'язку з чим судове засідання неодноразово відкладалося. У засідання від 09.12.2009р. відповідач був сповіщений через доньку. Виклик в останнє судове засідання, надісланий кур'єрською поштою, не був вручений у зв'язку з відмовою від отримання ОСОБА_6 судової повістки, про що зроблено відмітку посадовою особою кур'єрської пошти.
Згідно п.8 ст.76 ЦПК України у разі відмови адресата одержати повістку особа, яка її доставляє, робить відмітку на повістці та повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
За таких обставин колегія вважає, що відповідач був належно сповіщений про час та місце розгляду справи. Його поведінка свідчить про недобросовісне користування процесуальними правами та ухилення від явки до суду, що не є підставою для скасування рішення.
Враховуючи наведене, колегія дійшла висновку, що вжиття заходів, передбачених ст.11 СК України є недоцільним і суперечить моральним засадам суспільства. Рішення суду не суперечить нормам матеріального та процесуального права, є законним й обґрунтованим, підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене і керуючись ст. ст. 303, 304, 314, 315, Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді: