Справа № 364/531/20
Провадження № 1-кп/364/18/21
25.01.2021 р. Володарський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області за угодою про визнання винуватості кримінальне провадження, внесене 15.05.2020 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110160000097, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Садове Нижньогірського району Кримської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта професійно-технічна, не працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 358, частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -
Обвинувачений ОСОБА_4 07.07.2016 р. придбав автомобіль марки «VOLKSWAGEN» модель «PASSAT Б5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який використовував у власних цілях.
З метою поставлення на облік автомобіля, який було ввезено із-за кордону, весною 2020 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 звернувся до невстановленої слідством особи з проханням видати йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN» моделі «PASSAT Б5», який перебуває у його користуванні. Діючи з метою отримання матеріальної винагороди, невстановлена слідством особа виготовила документ, який містив завідомо неправдиву інформацію, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «VOLKSWAGEN» модель «PASSAT Б5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_6 , в якому зазначено, що датою його видачі є 23.10.2019 р., яке ОСОБА_4 залишив при собі з метою подальшого використання підробленого документа.
За висновком експерта від 27.05.2020 р. № 17-3/925:
1) бланк свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 23.10.2019 р. на ім'я ОСОБА_6 не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника - України;
2) зображення та друковані тексти з лицевого та зворотного боків бланка свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 23.10.2019 р. на ім'я ОСОБА_6 (крім серії та номеру свідоцтва, персоналізованих даних, серії та номеру бланка, реквізитів виробника зі зворотного боку бланка свідоцтва) нанесено за допомогою знакодрукуючого пристрою струменевим способом друку. Серія та номер свідоцтва, а також персоналізовані дані з лицевого та зворотного боків свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія та номер бланка, реквізити виробника зі зворотного боку бланка свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 23.10.2019 р. на ім'я ОСОБА_6 нанесено способом термодруку.
У подальшому обвинувачений ОСОБА_4 , розуміючи, що зазначене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є неправдивим, усвідомлюючи протиправність своїх дій, використовував його під час керування транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN» модель «PASSAT Б5».
15.05.2019 р. о 13 год. 20 хв., знаходячись на вул. Шкільній у с. Руде Село Володарського (на тепер Білоцерківського) району Київської області на вимогу начальника СРПП № 3 Володарського відділення поліції Сквирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - Володарського ВП Сквирського ВП ГУНП в Київській області) лейтенанта поліції ОСОБА_7 обвинувачений ОСОБА_4 надав, тобто використав завідомо підроблений документ, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «VOLKSWAGEN» модель «PASSAT Б5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_6 від 23.10.2019 р.
Разом із тим, 20.01.2021 р. між прокурором Володарського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , з іншого боку, в присутності захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
За умовами зазначеної угоди сторони кримінального провадження дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України та істотних для даного кримінального провадження обставин вчинення кримінального правопорушення, ідентично викладених як в обвинувальному акті, так і в угоді про визнання винуватості.
Згідно із згаданою угодою обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувачення у судовому провадженні, а також сприяти у подальшому у виявленні та припиненні інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень.
У підготовчому судовому засіданні 25.01.2021 р. обвинувачений ОСОБА_4 також повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України, вказавши на правильність викладення обставин вчинення цих правопорушень в обвинувальному акті та в угоді про визнання винуватості.
Надані в підготовчому судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 показання є логічними і послідовними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та щирості його позицій.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, що має право видавати такі посвідчення, з метою використання цього документу та використання завідомо підробленого документу і кваліфікує такі дії відповідно за частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 358 КК України та за частиною четвертою статті 358 КК України.
Крім того, угодою про визнання винуватості від 20.01.2021 р. сторонами кримінального провадження погоджено покарання, яке має бути призначено ОСОБА_4 , а саме: за частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень, та за частиною четвертою статті 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Також сторонами погоджено остаточне покарання ОСОБА_4 на підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та визначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень.
Також в угоді про визнання винуватості сторонами передбачені наслідки її укладення і затвердження, наслідки невиконання цієї угоди, визначені статтями 473, 476 Кримінального процесуального кодексу України(далі - КПК України).
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Кримінальне провадження підсудне Володарському районному суду Київської області на підставі частини першої статті 32 КПК України; ухвалою суду від 17.06.2020 р. призначено підготовче судове засідання на 20.08.2020 р., відкладене на 05.10.2020 р. через неявку учасників судового провадження, на 27.11.2020 р. - за клопотанням прокурора, на 18.12.2020 р. та на 25.01.2021 р. - через неявку захисника.
25.01.2021 р. прокурором подано до суду обвинувальний акт з додатками, а також угодою про визнання винуватості з виправленими технічними помилками у тексті названих документів.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди. Згідно зі статтею 468, пунктом 1 частини четвертої статті 469 КПК України у кримінальному проваджені може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості; така угода може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України, які за визначенням статті 12 КК України (у чинній на тепер редакції) є кримінальними проступками.
На виконання вимог статті 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком усвідомлює свої права, визначені пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені частиною другою статті 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови укладеної сторонами кримінального провадження угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та КК України, підстави для відмови в затверджені цієї угоди, передбачені частиною сьомою статті 474 КПК України, відсутні.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 а узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених КК України.
Крім того, за загальним правилом частини першої статті 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Зважаючи на усе наведене та враховуючи позицію прокурора та сторони захисту, які наполягали на затвердженні угоди, враховуючи наявність обставин, що згідно зі статтею 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 - щире каяття й активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, невстановлення передбачених статтею 67 КК України обставин, що обтяжують йому покарання, тому суд за таких обставин дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 20.01.2021 р. між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , і призначення останньому узгодженого сторонами в угода покарання.
Потерпілі від кримінального правопорушення відсутні.
Матеріальної шкоди вчиненням цього кримінального правопорушення не завдано. Цивільний позов не заявлявся.
Клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до суду не подавалося.
Питання щодо речових доказів та процесуальних витрат суд вирішує за вимогами статей 100, 124 КПК України, вбачаючи також підстави для вирішення питання про скасування арешту в порядку частини четвертої статті 174 КПК України.
Керуючись частиною п'ятою статті 27, частинами першою, четвертою статті 358 КК України, статтями 100, 124, 174, 314, 369-371, 373, 374, 376, 392-395, 474, 475, 532 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20.01.2021 р. між прокурором Володарського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим у кримінальному провадженні, внесеному 15.05.2020 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110160000097, ОСОБА_4 , з іншого боку, в присутності захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України, та призначити йому узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 20.01.2021 р. покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України, та призначити йому узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 20.01.2021 р. покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
На підставі частини першої статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 20.01.2021 р. покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення судової технічної експертизи документів у розмірі 1 307 (одна тисяча триста сім) гривень 60 копійок
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 не обирати.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Володарського районного суду Київської області від 19.05.2020 р. (справа № 364/422/20, провадження № 1-кс/364/151/20), а саме такого майна: автомобілю марки «VOLKSWAGEN», модель «PASSAT Б5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Речові докази у кримінальному провадженні, внесеному 15.05.2020 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110160000097, а саме:
- автомобіль марки «VOLKSWAGEN» модель «PASSAT Б5», зеленого кольору, що зберігається на майданчику автомототранспорту при Володарському ВП Сквирського ВП ГУНП в Київській області, - повернути власникові;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 23.10.2019 р. на ім'я ОСОБА_6 , що знаходиться у спецпакеті № 3714670 та яке зберігається в камері схову речових доказів при Володарському ВП Сквирського ВП ГУНП в Київській області, - знищити;
- реєстраційний номер НОМЕР_1 автомобіля марки «VOLKSWAGEN», модель «PASSAT Б5», зеленого кольору, що передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , - залишити власникові.
Копію цього вироку суду негайно після проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , його захисникові ОСОБА_5 та прокурору ОСОБА_3 .
Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення з підстав, передбачених частиною четвертою статті 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1