Справа № 362/238/21
Провадження № 1-кс/362/54/21
20.01.2021 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,
18.01.2021 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області звернувся слідчий СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що 17.01.2021 року до ЧЧ Васильківського ВП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 17.01.2021 року, близько 05:00 год. ОСОБА_6 разом з чоловіком на ім'я ОСОБА_9 проникли до приміщення будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 звідки відкрито заволоділи телевізором марки «Samsung» та мобільним телефоном марки «Honor» (ІТС ІП НПУ 881 від 17.01.2021).
17.01.2021 року слідчим СВ Васильківського ВП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_10 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
18.01.2021 року слідчим СВ Васильківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_11 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, погоджене прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , яке відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, 18.01.2021 вручено підозрюваному ОСОБА_6 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , будучи раніше судимими за злочини проти власності на шлях виправлення не стали та вчинили новий корисливий злочин за наступних обставин: 17.01.2020 року, близько 05 години 00 хвилин ОСОБА_6 та ОСОБА_12 перебували неподалік території домоволодіння, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , будучи обізнаними, що в приміщенні кімнати, де мешкає ОСОБА_8 , мається телевізор марки «Samsung», вступили в злочинну змову, розподілили ролі кожного і домовились про спільне вчинення відкритого викрадення чужого майна.
Згідно розробленого плану, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 відчинили вхідну хвіртку та незаконно зайшли на територію домоволодіння за вищевказаною адресою, в подальшому безперешкодно відчинивши вхідні двері проникли до приміщення будинку. Після чого, реалізуючи спільний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, один з чоловіків вимкнув світло в приміщенні будинку, після чого ОСОБА_6 увімкнув ліхтарик та разом із ОСОБА_12 зайшли до приміщення кімнати, де мешкає ОСОБА_8 .. В подальшому ОСОБА_6 підійшов до потерпілої та почав світити їй в обличчя ліхтариком, в цей час ОСОБА_12 підійшов до тумби, де стояв телевізор марки «Samsung» Series 4 UE32J4500A, який належать ОСОБА_8 та почав демонтувати кріплення та кабелі, які були прикріплені до телевізору. В цей час ОСОБА_8 , впізнала особу ОСОБА_6 та помітивши, що невідома особа намагається відкрито заволодіти майном останньої - висловила вимогу припинити незаконні дії. Незважаючи на вимогу ОСОБА_8 , явно усвідомлюючи, що дії останніх носять відкритий характер, ігноруючи дану обставину, ОСОБА_12 продовжив незаконне заволодіння чужим майном, взяв до рук телевізор марки «Samsung» Series 4 UE32J4500A, в цей час ОСОБА_6 взяв до рук пульт дистанційного керування від телевізору, який знаходився на ліжку поруч з потерпілою, та вищевказані особи направилися в напрямку виходу з приміщення будинку, після чого ОСОБА_8 окликнула останніх та повідомила про намір зателефонувати на лінію «102» та взяла до рук належний їй мобільний телефон марки «Honor», почувши це, ОСОБА_6 повернувся в приміщення кімнати та вирвав з рук потерпілої належний їй телефон, після чого разом з ОСОБА_12 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_8 матеріального збитку.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частина 3 статті 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло.
В клопотанні зазначено, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування і, або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на потерпілу в даному кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити, оскільки є ризики, що підозрюваний може не з'являтися за викликом до органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчиняти нові кримінальні правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а тому більш м'який запобіжний захід не є можливим.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, просив у його задоволенні відмовити, оскільки він готовий сприяти досудовому слідству.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_5 просив в задоволенні клопотання відмовити, оскільки ризиків передбачених ст. 177 КПК України прокурором та слідчим не доведено, оскільки підозра ґрунтується тільки на показах потерпілої, крім того, його підзахисний має постійне місце проживання, має на утриманні малолітнього сина, досудовим слідством не доведено, що його підзахисний може вчиняти інші злочини, що також спростовується погашеною судимістю за останнім вироком, а тому просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши прокурора, слідчого, захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, а також матеріали кримінального провадження № 12021110140000063 від 17.01.2021 року, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207 - 213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному та його захиснику копії клопотання та матеріалів, що були вручені підозрюваному 18.01.2021 року, о 12 год. 30 хв. та захиснику 18.01.2021 року, о 15 год. 00 хв., приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування за № 112021110140000063 від 17.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло (а.с. 1).
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.01.2021 року, 17.01.2021 року о 12 годині 00 хвилин (фактичний час затримання), за адресою: АДРЕСА_2 затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.25-27).
18.01.2021 року слідчим СВ Васильківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, погоджене прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_7 яке відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, 18.01.2021 року вручено підозрюваному ОСОБА_6 (а.с.23-24).
Підозра ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 17.01.2021 року (а.с.9); протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 17.01.2021 року (а.с.10-11); протоколом пред'явлення особи для впізнання (а.с.17), та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (далі-Лист ВССУ) наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;
- пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
4) перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;
5) враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року(далі-Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини ( далі- ЄСПЛ).
Зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".
Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України:
1) вагомість наявних доказівпро вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров'я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з'ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров'я членів його сім'ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченогопостійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов'язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об'єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;
7) майновий стан підозрюваного. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);
8) наявність судимостей у підозрюваного;
9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Загальною декларацією прав людини (статті 3, 9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.
При цьому, слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вигляді позбавлення волі; його вік, стан здоров'я; на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває; має місце проживання, не одруженого, якій офіційно не працює, і не має офіційного джерела доходів; раніше судимого за злочин проти власності, доказів в спростування вказаного захисником, слідчому судді надано не було, а тому приходить до висновку про доведеність прокурором наявності обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Оскільки запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ч. 3 ст. 5 Конвенції, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України", слідчий суддя, постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та потерпілу, яка є родичкою підозрюваного, досудове слідство ще триває, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів вбачається недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України на даній стадії досудового слідства, а тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Визначаючи відповідно до вимог ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_6 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваної, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати її, ОСОБА_6 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати її завідомо непомірним для ОСОБА_13 слідчий суддя не вбачає.
Враховуючи наведене та керуючись статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Василькова, Київської області, українця, громадянина України, не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді триманні під вартою строком на шістдесят днів, а саме до «17» березня 2021 року включно.
Визначити розмір застави, із врахуванням п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 113 500 (сто тринадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
У разі внесення застави на ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою ним періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Згідно із ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області. Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26268119. Банк отримувача ДКСУ, м. Київ. Код банку отримувача (МФО) 820172. Рахунок отримувача UA768201720355259001000018661 Відповідно до ч. 3, 8 ст. 182, ч. 5 ст. 194 КПК України підозрюваному роз'яснити його обов'язки і наслідки їх невиконання, а саме у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, зокрема прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурору або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України.
У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Строк дії ухвали шістдесят днів з моменту затримання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 25.01.2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_14 -Гавенко