Справа № 357/13081/20
3/357/556/21
21.01.2021 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону патрульної поліції у м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: у справі відсутній,
за ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
18.12.2020 о 00-50 год. в м. Біла Церква Київської області по вул. Заводська, ОСОБА_1 , повторно протягом року керував автомобілем марки «Renault Megane» з номерним знаком НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав та щиро розкаявся.
Дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а такожстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Окрім визнання своєї вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
даними протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 № 353437 від 18.12.2020 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, у якому викладено фактичні обставини вчинення правопорушення, а також зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Крім того у протоколі маються власноручно виконанні пояснення ОСОБА_1 про те, що їхати в лікарню він відмовляється;
письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 18.12.2020 в тім, що 18.12.2020 вони були свідками того, як ОСОБА_1 у їх присутності відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 18.12.2020, згідно з яким водія ОСОБА_1 направлено до Ставищанської ЦРЛ, однак відомості про проходження огляду в направленні відсутні;
копією постанови від 18.12.2020 серії САН № 3567439 щодо ОСОБА_1 , якою накладено стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП у виді штрафу 510 грн.;
довідкою від 18.12.2020 т.в.о. інспектора відділення адміністративної практики БПП в м Біла Церква УПП у Київській області ДПП про те, що згідно з баз даних ІПНП на імя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано посвідчення водія на право керування транспортним засобами серії НОМЕР_2 від 11.10.2014;
довідкою про визначення повторності порушення Правил дорожнього руху від 18.12.2020 та довідками адмінпрактики зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_4 постановами Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.11.2020 у справі № 357/9638/20, від 01.10.2020 у справі № 357/9870/20 від 26.12.2020, 05.10.2020 у справі № 357/9997/20, від 26.11.2020 у справі № 357/11126/20, визнаний виннуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу 10200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобами на строк один рік;
розпискою ОСОБА_5 , який зобов'язується доставити автомобіль «Renault Megane» з номерним знаком НОМЕР_1 в кооператив «Лада», та не передавати керуванням водію;
відеозаписом з нагрудної камери до протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 № 353437 від 18.12.2020, який підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, наркотичного сп'яніння, вчинене повторно протягом року.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Суддя зазначає, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення є умисним та грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.
При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуться обставини, викладені частиною 2 статті 33 КУпАП, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Враховуючи викладене, до ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір із ОСОБА_1 підлягає стягненю на користь держави судовий збір у розмірі 454.00 грн, що становить, 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 40-1, ч. 2 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454.00 грн. в дохід держави.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя Т.В. Клепа