Справа № 2а-701/10/1770
13 квітня 2010 року 15год. 26хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1, представники ОСОБА_2, ОСОБА_3 (за усною заявою);
відповідача: представник Наконечний Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1
до Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція
про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення
Позивач - підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень.
В ході судового розгляду справи від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просила скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.10.2009 року № 0003251742/0, від 06.11.2009 року № 0003251742/1, від 14.01.2010 року № 0003251742/2, від 09.02.2010 року № 0003251742/3.
В обґрунтування заявлених вимог позивач та його представники зазначили, що в перевіряємому періоді позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування у вигляді сплати єдиного податку, а відтак згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" не є платником податку на доходи фізичних осіб. Вважають, що висновок податкового органу щодо оподаткування податком з доходів з фізичних осіб доходів від видів діяльності, що не зазначені в Свідоцтві про сплату єдиного податку, є помилковим. Просили позов задоволити повністю.
Відповідач проти позову заперечив, про що подав письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що факти порушень встановлені в ході проведення перевірки позивача, а зокрема вказує, що позивач поряд з видами діяльності зазначеними, у свідоцтві про застосування спрощеної системи оподаткування у вигляді сплати єдиного податку, здійснював інші види діяльності, що не охоплені спрощеною системою оподаткування (посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту), а відтак вважає, що доходи від таких видів діяльності підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задоволити повністю.
Суд виходив з такого.
Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції проведена позапланова документальна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - Фізичної особи ОСОБА_1. за період з 31.03.2008 року по 18.09.2009 року. За результатами названої перевірки складено акт від 28.09.2009 року № 314/1742/2848002741 (а.с.6-13).
В ході названої перевірки було встановлено, що позивач у періоді, що підлягав перевірці, поряд з видами діяльності, зазначеними в свідоцтвах про сплату єдиного податку (роздрібна торгівля) здійснював та отримував дохід від інших видів діяльності, а саме: з 02.04.2008 року по 31.12.208 року та з 01.01.2009 року по 18.06.2009 року - посередництвто в торгівлі товарами широкого асортименту. Суми доходу, отримані позивачем від видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника єдиного податку, включені ним до обсягу виручки платника єдиного податку.
На підставі висновків вказаного вище акту перевірки та за порушення:
- п.п. 7.1 ст.7, п.п. 9.12.1 п.9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», та п. "б" ч. 1 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.10.2009 року № 0003251742/0 та від 06.11.2009 року № 0003251742/1, від 14.01.2010 року № 0003251742/2, від 09.02.2010 року № 0003251742/3 якими відповідачем позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, в сумі 19251,49 грн. (а.с.14, 15, 49, 50).
З матеріалів справи вбачається, що в 2008 та в 2009 роках позивач перебував на спрощеній системі оподаткування за видами діяльності "роздрібна торгівля" (а.с.25, 26).
В перевіряємому періоді, а саме з 02.04.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 18.06.2009 року поряд з видами діяльності, зазначеними в свідоцтві платника єдиного податку (роздрібна торгівля) здійснював та отримував дохід від інших видів діяльності, а саме: посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.
Зазначені вище обставини підтверджуються актом перевірки від 28.09.2009 року № 314/1742/2848002741 (а.с.6-13).
Згідно з Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 від 03.07.1998р. (із змінами та доповненнями) фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, при додержанні ними умов, визначених статтею 1 цього Указу (у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500тис. грн.), мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів від здійснення такої підприємницької діяльності за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку у розмірі, встановленому місцевою радою, залежно від виду підприємницької діяльності за місцем реєстрації такої особи.
Ставка єдиного податку, що підлягала обов'язковій сплаті підприємцем за періоди, що охоплені перевіркою, визначена на підставі ст.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( із змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 2 Указу Президента №727/98 від 03.07.1998р., дохід отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподаткованого доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань платника єдиного податку.
Згідно з абзацом третім пункту 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ) у разі, коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 2 Указу доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Порядок переходу суб'єкта малого підприємництва на спрощену систему оподаткування врегульовано пунктом 4 Указу.
Згідно з абзацом другим пункту 4 Указу форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України. Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.
Згідно з Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року N 599 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за N 752/4045, підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до зазначеного Порядку.
У рядку 2 вказаної заяви зазначається вид (види) діяльності, яким суб'єкт підприємницької діяльності передбачає займатися.
Зазначені суб'єктом малого підприємництва види діяльності записуються податковим органом у Свідоцтві про сплату єдиного податку.
Слід зауважити, що нормами Указу не передбачено обов'язку суб'єкта малого підприємництва, який бажає перейти на спрощену систему оподаткування, обирати вичерпний перелік видів підприємницької діяльності, якими він планує займатися.
Натомість про наявність такого обмеження можна зробити висновок зі змісту підзаконного нормативного акта, яким є Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку.
Разом із тим, подібне обмеження не може бути застосовано виходячи з такого.
Обмеження у застосуванні спрощеної системи щодо деяких видів підприємницької діяльності встановлені Законом України від 25 березня 2005 року N 2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України". Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень цього Закону з 1 липня 2005 року до прийняття Закону України "Про спрощену систему оподаткування" Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" застосовується з урахуванням таких особливостей.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на:
суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов'язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти;
суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів;
суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють: видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".
Інших обмежень щодо видів підприємницької діяльності, під час здійснення яких може застосовуватися спрощена система оподаткування, чинне законодавство не містить. При цьому додаткові обмеження не можуть встановлюватися підзаконними нормативними актами, зокрема Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку.
У свою чергу, вичерпний перелік умов, дотримання яких є необхідним для застосування спрощеної системи оподаткування, встановлені пунктом 1 Указу. Ці умови не обмежують суб'єкта малого підприємництва у виборі здійснюваних ним видів діяльності лише тими, що зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку чи в будь-якому іншому документі.
Отже, суб'єкт малого підприємництва має право займатися будь-якими видами підприємницької діяльності, за винятком тих, що не можуть здійснюватися з використанням спрощеної системи оподаткування в силу прямої законодавчої заборони.
За таких обставин режим оподаткування єдиним податком поширюється на всі доходи суб'єкта малого підприємництва, що обрав спрощену систему оподаткування, незалежно від видів підприємницької діяльності, від яких ці доходи одержані.
Наявність певного рядка в заяві суб'єкта малого підприємництва про видачу свідоцтва про сплату єдиного податку та зміст самого свідоцтва не можуть слугувати такими обмеженнями, оскільки відповідно до статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не може встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Ураховуючи наведене, норми Указу поширюються на всі доходи суб'єкта спрощеної системи оподаткування, отримані ним як виручка від реалізації товарів, робіт, послуг у межах усіх видів здійснюваної ним підприємницької діяльності.
Аналогічної позиції притримується і Вищий адміністративний суд (лист від 28.09.2009р. №1275/10/13-09).
А відтак, відповідач не правомірно здійснив нарахування податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб з доходів, отриманих позивачем від здійснення інших видів діяльності (перелічених вище), що не зазначені у свідоцтві платника єдиного податку, оподаткування вище обумовлених доходів повинно бути здійснене в порядку, передбаченому абзацом третім пункту 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" за ставкою єдиного податку, що не перевищує встановленої максимальної ставки для таких видів діяльності.
Якщо ж позивач сплачував єдиний податок за ставкою меншою, ніж визначена абзацом третім пункту 2 зазначеного Указу, то донарахування податку повинно було здійснюватися за нормами, які регулюють сплату єдиного податку (до максимального розміру 200 грн.), а не податку з доходів фізичних осіб.
Отже, наявними матеріалами справи не підтверджується правомірність визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 19251,49 грн. податковими повідомленнями - рішеннями від 08.10.2009 року № 0003251742/0, від 06.11.2009 року № 0003251742/1, від 14.01.2010 року № 0003251742/2, від 09.02.2010 року № 0003251742/3.
За таких обставин, адміністративний позов слід задоволити повністю.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
< Текст > Позов задовольнити повністю. < Текст >
Скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.10.2009 року № 0003251742/0 та від 06.11.2009 року № 0003251742/1, від 14.01.2010 року № 0003251742/2, від 09.02.2010 року № 0003251742/3.
Присудити на користь позивача Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя < Підпис > Шевчук С.М.
Постанова складена в повному обсязі "14" квітня 2010 р.