17 травня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Ісаєва Г.А.
суддів
при секретарі Белинчук Т.Г.
Підлісної І.А.
Фінайкіній І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 29 січня 2010 року,
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів. Позов мотивовано тим, що з 08 січня 2000 року вона перебувала з відповідачем у шлюбі, який у 2009 році було розірвано. В період шлюбу, а саме, 05 листопада 2000 року у них народився син ОСОБА_7. Оскільки син проживає з нею і відповідач добровільно матеріальної допомоги на його утримання не надає, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/4 всіх видів заробітку, щомісячно, до досягнення дитиною 18 років.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 29 січня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 18 грудня 2009 року і до повноліття сина. Стягнуто з ОСОБА_6 судові витрати у сумі 81 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 з посиланням на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи просить скасувати рішення суду першої інстанції і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухав ОСОБА_5 та її представника, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачка та відповідач з січня 2000 року перебували в шлюбі, який згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, розірвано 06 грудня 2009 року (а.с. 4).
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 про що відділом реєстрації актів цивільного стану Ялтинського міськвиконкому 15 грудня 2000 року зроблено відповідний актовий запис за № 522. Батьком записаний ОСОБА_6, а матір'ю ОСОБА_5 (а.с. 3).
На даний час малолітній ОСОБА_8 проживає разом зі своєю матір'ю. (а.с. 12)
У відповідності до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Судом встановлено, що відповідач не виконує свої обов'язки щодо утримання дитини, тому суд відповідно до положень ст. 180, 183 СК України стягнув з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частки його заробітку. Встановлено, що відповідач працює, має постійний дохід. (а.с. 9)
Обставин, передбачених ст. 182 СК України, які б свідчилі про можливість зниження розміру аліментів, відповідачем не надано.
Суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно, із з'ясуванням дійсних обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, належної правової оцінки зібраним у справі доказів, дійшов висновку про необхідність стягнення аліментів з ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частки його заробітку. З огляду на те що, рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обґрунтованим, тому підстав для його скасування не вбачається.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не притягнув до участі в справі в якості третої особи його мати, не має для вирішення справи правового значення, оскільки обов'язок по утриманню дитини покладено на його батьків.
Твердження в скарзі про те, що позивачка фактично не виховує дитину, а його син знаходиться на його забезпеченні, голослівні і не підтверджені відповідними доказами.
Інші доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції положень процесуального закону під час розгляду справи не є підставами для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 29 січня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців.
Судді:
Ісаєв Г.А.
Белинчук Т.Г.
Підлісна І.А.