2010 року травня місяця 11 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді
Суддів: Любобратцевої Н.І.
Філатової Є.В.
Чистякової Т.І.
При секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Ялтинської міської ради, Ялтинського міського управління земельних ресурсів, 3-і особи: виконавчий комітет Ялтинської міської ради, Комунальне підприємство «Ялтинське бюро технічної інвентаризації», управління головного архітектора Ялтинської міської ради, інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в АР Крим, ОСОБА_8 про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні власністю, зобов'язання щодо вчинення певних дій, відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, 3-ті особи: управління головного архітектора м. Ялта, Комунальне підприємство «Ялтинське бюро технічної інвентаризації», Ялтинське міське управління земельних ресурсів про усунення перешкод у користуванні власністю, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2009 року,
ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Після уточнення позовних вимог в остаточному варіанті до участі у справі були притягнуті у якості співвідповідачів співвласник земельної ділянки - ОСОБА_7, Ялтинська міська рада, Ялтинське міське управління земельних ресурсів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачеві на підставі договору купівлі-продажу від 11.01.1999 року належить 31/100 частки жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 Відповідачка ОСОБА_6 є власником домоволодіння по вул. Григор'єва 21, розташованого на приватизованій суміжній земельній ділянці площею 0,0428 га У жовтні 2007 року ОСОБА_6 розпочала на своїй земельній ділянці будівельні роботи, вирила котлован, звела самочинну споруду літ І, збільшила сарай літ.Б. Зазначені споруди у порушення будівельних норм розташовані на межі без відступу від споруд позивача. У результаті зазначених робіт було пошкоджено майно позивача, а саме тріснула стіна у гаражі, на кухню потрапляють атмосферні опади. Незаконне будівництво погрожує цілісності будинку позивача, оскільки здійснюється з порушенням будівельних норм і правил. Спірні споруди розташовані надто близько до споруд позивача, що порушує будівельні норми та позбавляє його можливості доглядати за стінами. Вважає, що границя між земельними ділянками має бути проведена на відстані 1 метра від краю його споруд, тому просив зобов'язати органи місцевого самоврядування при приватизації в подальшому виділити земельну ділянку відповідачці саме за таких умов. Крім того, зазначеними незаконними діями відповідачки позивачу заподіяно моральну шкоду, яка виразилася не тільки в душевних стражданнях, але і у фізичному болі і стражданнях, що є наслідком душевних страждань.
Неодноразово уточнюючи свої позовні вимоги, в остаточному варіанті позивач просив скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0428 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 виданий ОСОБА_6 02.04.2007 року, за реєстровим №01070700084, серія ЯГ №331327, усунути перешкоди у користуванні своєю власністю, шляхом спонукання Ялтинської міської ради, Ялтинського міського управління земельних ресурсів, КП „Ялтинське БТІ” внести зміни у землевпорядну та технічну документацію по земельній ділянці б. АДРЕСА_1 у частині відстані не менш ніж 1 м від найбільш виступаючої конструкції стіни споруди літ „Б” квартири АДРЕСА_1 до сусідньої межі ділянки будинку АДРЕСА_1 стягнути з відповідача ОСОБА_6 на свою користь у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн., судовий збір - 100 грн. та витрати на ІТЗ - 30 грн.
ОСОБА_6 позов не визнала, звернулася з зустрічними вимогами до ОСОБА_5, 3-ті особи: управління головного архітектора м. Ялта, Комунальне підприємство «Ялтинської бюро технічної інвентаризації», Ялтинське міське управління земельних ресурсів про усунення перешкод у користуванні власністю, спонукання щодо вчинення певних дій, відшкодування моральної шкоди. Просила усунути їй перешкоди у користуванні власністю, шляхом зносу самовільно побудованих других поверхів над приміщеннями літ С гараж, літ Б кухня-ванна, приміщень літ 4-1, 4-2 в літ а1 за адресою: АДРЕСА_1 зобов'язання відповідача знести з південного боку її земельної ділянки козирок криши та стіну самочинно побудованого другого поверху приміщення кухні-ванної літ Б, площею 0,0003 га., стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
Посилалася на те, що частка будинку відповідача а саме літ С та кухня-ванна літ Б, а також приміщення літ 4-1, 4-2 в літ а1 частково межують з Ѕ часткою належної позивачці земельної ділянки, а також з її сараєм літ Б. Не маючи дозвільних документів, відповідач самочинно побудував другий поверх над гаражем літ С, кухнею-ванною літ Б, а також над приміщеннями літ 4-1, 4-2 в літ а1, що і стало причиною просідання та руйнування стін. Габарити другого поверху (мансарди) виходять за межі земельної ділянки позивача і фактично одна стіна та козирок даху виступають на територію ділянки відповідачки на 0,0003га. На теперішній час існує реальна загроза обвалення вищезазначених приміщень, у зв'язку з чим її життю, здоров'ю та майну, а також життю і здоров'ю членів її родини загрожує небезпека. В наслідок чого позивачка випробовує сильні душевні страждання, стала нервовою та дратівливою.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 16 грудня 2009 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визначено недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,04228 га, який виданий на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_7, розташований за адресою: АДРЕСА_1 Зобов'язано Ялтинську міську раду та Ялтинське міське управління земельних ресурсів врахувати при складені землеустроітельної та технічної документації, що відстань не менш ніж 1,0 м від найбільш виступаючий конструкції стени будови літ «Б» квартири АДРЕСА_1 до сусідній межі земельної ділянки АДРЕСА_1 В іншій частині позову відмовлено.
У задоволені позову ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати, в позові ОСОБА_5 відмовити, її позовні вимоги задовольнити. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує на те, що суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач не оскаржував державний акт про право власності на спірну земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_7 і не притягував його до справи у якості відповідача. Крім того, Ѕ частка спірної земельної ділянки відповідачці дарована в 2006 році, договір дарування не оскаржувався. Також апелянт зазначив, що суд безпідставно відмовив у задоволені зустрічного позову, не дослідив обставин, не взяв до уваги докази, того, що позивач будовами розташованими на другому поверсі над приміщеннями літ. Б самовільно захопив частку належної їй земельної ділянкою площею 0,0003 га. Суд також не дав належної оцінки висновку експертизи, не звернув уваги на ряд неточностей та недоліків і відмовив у задоволенні клопотання про проведення повторної експертизи.
9 лютого 2010 року ОСОБА_7 приєднався до апеляційної скарги ОСОБА_6
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального закону.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача не встановлено порушень прав відповідачки, втім право власності ОСОБА_5 суд вважав незаконно обмеженим видачею державного акту за землю відповідачам, а також порушеним діями відповідачки, яка здійснює самочинне будівництво, тому підлягає захисту.
Колегія не може погодитися з цими висновками, як такими, що не відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та суперечать закону.
Суд першої інстанції дійшов висновків, що позивач ОСОБА_5 має право на земельну ділянку на відстані 1 метру від відступаючих конструктивних елементів своїх споруд. Виходячи з цього, суд вважав, що приватизація земельної ділянки суміжних землекористувачів та видача їм державного акту у межах фактичного землекористування є незаконною і порушує інтереси ОСОБА_5 З тих же підстав суд вважав необґрунтованими зустрічні позовні вимоги про знесення самочинно зведених споруд, конструктивні елементи яких виступають за межі ділянки позивача на земельну ділянку відповідачки, що відведена їй у власність.
Колегія не може погодитися з цим, виходячи з наступного.
Ст. 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не відповідає.
Відповідно до ст.57,60 ЦПК України суд робить висновки на підставі всебічного аналізу всіх доказів з урахуванням правил належності та допустимості, передбачених ст.58,59 Кодексу. Згідно ст.66 Кодексу висновок експерта є одним з видів доказів, якій оцінюється поряд з іншими доказами у сукупності.
В підґрунтя своїх суджень суд поклав висновок експерта від 14.10.2009р., за яким самочинних споруд у домоволодінні по вул.. Чернова, 5 (власник ОСОБА_5.) немає. Одночасно експерт зазначив, що споруда літ.Б знаходиться частково однією стіною на ділянці домоволодіння по вул. Григор'єва, 21 (власників ОСОБА_6 та ОСОБА_7), винос даху споруди здійснено на 20 см. у глиб ділянки відповідачів. На підставі цього експерт зробив висновок, що позивач повинен мати 1 метр до границі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючих конструктивних елементів споруд, але за відсутністю такого не має можливості доглядати за стіною літ «Б».
На підставі таких висновків суд першої інстанції вважав, що ніяких порушень з боку позивача немає, а він вправі вимагати переносу межі у бік ділянки відповідачів для обслуговування стін своїх споруд.
Втім суд не звернув уваги, що у висновку експерту є суттєві суперечності та розбіжності з даними інвентарних справ. Допитана у засіданні апеляційного суду експерт ОСОБА_9, пояснила, що вона виходила формально з того, що у технічному паспорті немає даних про самочинні споруди та не звернула уваги на те, що параметри літ «Б» у інвентарній справі не співпадають з фактичними. Вона бачила, що на літ. «Б» є надбудова, але не відобразила її як самочинну споруду. Не зважила на те, що у інвентарній справі відсутній фактично існуючий літ. «Ш». Крім того, експерт вточнила, що, зазначаючи, що стіна літ. «Б» частково знаходиться на території ділянки по вул.. Григор'єва 21, вона мала на увазі саме стіну другого поверху. Стіна ж старого сараю проходить по межі.
Як вбачається з інвентарних справ обох домоволодінь, пояснень сторін, представника МБРТІ та висновку експерта, границя між двома спірними ділянками з самого початку проходила по стіні літ «Б» домоволодіння по АДРЕСА_1 Будинки сторін знаходяться у районі щільної забудови. Метровий відступ від споруд на суміжних ділянках не був передбачений одвічно. Межа протягом експлуатації будинків та зміни власників не переносилася. При приватизації земельної ділянки по вул.. Григор'єва, 21 землевпорядна документація розроблялася на підставі даних інвентарної справи та у межах фактично існуючої незмінної території.
За таких обставин суд першої інстанції не мав жодних законних підстав для висновків про зміну границь та незаконність державного акту на право власності відповідачів на земельну ділянку, прилежну до буд.21 по вул. Григор'єва.
Суд не звернув також уваги на те, що цей державний акт був виданий після заміни співвласників домоволодіння часток будинку і на підставі державних актів на ім'я попередніх власників: ОСОБА_8 та ОСОБА_10 від 29.07.2004р. сер.КМ №2091426, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 від 02.04.2007р. сер.ЯГ № 331327 та договорів дарування земельної ділянки ОСОБА_8 - ОСОБА_6 від 26.06.2006р.; ОСОБА_10 - ОСОБА_7 від 09.07.2008р., які також не оскаржені і не скасовані.
Зобов'язавши на майбутнє у разі приватизації відступити від існуючої границі у глиб ділянки відповідачів на метр від виступаючих елементів споруд позивача, суд у порушення вимог ст. 144,149 ЗК України вийшов за межі своєї компетенції, вилучивши частку ділянки з їх користування.
Суд також не звернув уваги, що на межі знаходиться не тільки сарай літ «Б», що належить позивачу, і й такий ж сарай літ «Б» відповідачів з іншого боку. Таким чином відступ на 1 м від існуючої границі земельних ділянок неможливий без знесення зазначеної споруди, яка є законною за інвентарними даними, починаючи з 1965р. Але це питання не ставилося, та не вирішувалося судом.
Виходячи з цього, суд першої інстанції ухвалив не тільки незаконне рішення, а й таке, що не можна виконати.
Дійшовши хибного висновку, що позивач не має самочинних споруд, суд відмовив у зустрічному позові з тих підстав, що право ОСОБА_6 не порушено.
Між тим, на підставі висновку експертизи та за поясненнями сторін, встановлено, що другий поверх (мансарда) над літером «Б», який є самочинною спорудою, вдається на територію земельної ділянки відповідачів стіною на 18см та козирком даху на 20см.
За таких обставин майнові інтереси відповідачів порушені і вони мають право вимагати на підставі ст.291 ЦК України усунення перешкод у користуванні власністю.
Проте за змістом ст. ст.3,15,16 ЦК України спосіб захисту прав має бути законним, адекватним, розумним та справедливим. Вимагаючи знесення самочинної надбудови або зменшення козирку даху, позивачка за зустрічним позовом не надала доказів, що такий спосіб є можливим адекватним і розумним, та не визначила які саме роботи в якому обсязі слід провести з цього приводу.
Враховуючи, що питання пов'язане з технічними знаннями, його вирішення неможливо без компетентного висновку експерта (спеціаліста). Допитаний з цього приводу експерт Костур, пояснила, що для надання висновку необхідні додаткові дослідження. Представнику ОСОБА_6 - ОСОБА_7 було роз'яснено право заявити клопотання щодо призначення експертизи, проте він не скористався таким правом.
За таких обставин зустрічний позов не може бути задоволений за недоведеністю можливості застосування такого способу захисту порушеного права. З цього випливає, що у зустрічному позові має бути відмовлено, але з інших підстав ніж вказав суд першої інстанції.
Взаємні вимоги сторін у стягненні моральної шкоди та вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди не доведені сторонами, тому в цій частині позовів сторонам також слід відмовити.
Враховуючи наведене і керуючись статтями 304, 309, 316, Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково, рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2009 року скасувати, в позові ОСОБА_5 відмовити, в позові ОСОБА_6 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді: