Справа № 2-А-74/2010
26 квітня 2010 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Криму складі:
головуючого судді - Самойлової О.В.
при секретарі - Земцової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим, інспектора Феодосійського взводу ДАІ Івашенцева Г.О. про визнання дій не законними, скасування постанови про адміністративне стягнення, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника Феодосійського ОДАІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 22 лютого 2009 року АК 055858, також просить закрити провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою від 22 лютого 2009 року АК 055858, яка складена інспектором ДПС Феодосійського взводу Івашенцевим Г.О., позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 300,00 грн., позивач вважає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності такою, що не відповідає вимогам закону, зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень Правил дорожнього руху засобами фото- та відео фіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст. 14-1 КУпАП, але порушень Правил дорожнього руху у зазначений у постанові період позивач не допускав, прилад - КИП «Візир», яким проводився нагляд за дорожнім рухом, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер, між тим ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі, у тексті постанови зазначено, що позивач - власник транспортного засобу керував транспортним засобом Рено Канго державний номер НОМЕР_1 у зазначений у постанові час та місці, проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав, позивача ніхто не зупиняв та постанову про порушення не складав, якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку, якщо постанова виноситься за результатами фото фіксації у порядку ст. 14-1 КУпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом, отже така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону, до того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості „Візир”, копія постанови ним одержана тільки 13.04.2009 року, просить визнати незаконним і скасувати постанову інспектора ДПС Феодосійського взводу від 22 лютого 2009 року № АК 055858 про залучення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України.
При проведенні попереднього судового засідання ухвалою суду від 06 травня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Феодосійського ВДАІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим залишені без розгляду. Уточнивши свої вимоги, позивач звернув їх Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим, інспектора Феодосійського взводу ДАІ Івашенцева Г.О.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якої просить розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача - Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим та інспектор Феодосійського взводу ДАІ Івашенцев Г.О. в судове засідання не з'явилися, належним чином сповіщені про час розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення, про причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не надавали. При таких обставинах суд вважає, що відсутність не з'явившихся осіб не перешкоджає розгляду справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
22 лютого 2009 року постановою № АК 055858 і нспектора ДПС Феодосійського взводу Івашенцева Г.О. позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді накладення штрафу в розмірі 300 грн. за те, що він 22 лютого 2009 року о 08 год. 53 хв. на 95-ому кілометрі автошляху Сімферополь - Феодосія, керуючи автомобілем Рено Канго, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевищив встановлену дорожнім знаком 3.29 швидкість руху 40 км на годину, рухався зі швидкістю 63 км на годину, чим порушив п. 12.95 Правил дорожнього руху України.
Фіксація порушення правил дорожнього руху здійснювалася спеціальним технічним засобом «Візир» № 0812570, який працює в патрульному режимі.
В постанові про накладення адміністративного стягнення зазначена назва приладу, яким зафіксовано правопорушення - «Візир», який відповідно до п. 2 розділу 1 Інструкції «Основні технічні характеристики» забезпечує відеозапис (або фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій, як в стаціонарному, так і патрульному режимах роботи, але відсутнє зазначення, що прилад працює в автоматичному режимі, коли відповідно до ч. 1 ст. 14-1 КпАП України до адміністративної відповідальності притягуються особи за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фотозйомки.
Прилад «Візир» забезпечує фотографування в стаціонарному і патрульному режимах роботи і не відноситься до технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, оскільки знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об'єкт зйомки, його режими і так далі), тому за ст. 251 КпАП України, інформація, отримана за допомогою такого приладу не є допустимим доказом.
Крім того, ст. 14-1 КУпАП однозначно говорить про те що, така фіксація та «заочне» винесення постанови відносно власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючому в автоматичному режимі.
За інформацією ДП «Укрметртестстандарт», вимірювач швидкості «Візир» не відноситься до спеціальних технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, оскільки він має лише обмежені функції для автоматизації процесу вимірювань і не може працювати без участі оператора. Суду не надані докази стосовно проходження приладом «Візир» державної експертизи або сертифікації, експертний висновок або Сертифікат відповідності у сфері захисту інформації відсутні.
Таким чином, застосування цього технічного засобу як підставу для без протокольної форми фіксації адміністративних правопорушень та розгляду справ у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суперечить вимогам ст.ст. 258, 254, 268 КУпроАП і суттєво порушує конституційні права позивача.
При таких обставинах, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд прийшов до висновку про те, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 22 лютого 2009 року відносно ОСОБА_1 є протиправною, а тому такою, що підлягає скасуванню, а провадження по справі слід закрити.
Крім того, відповідно до вимог ч. 2, 4 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Судом приймалися міри для витребування матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, але документи до суду не надійшли. Таким чином, суд вважає, що відповідачі не надали відповідні докази стосовно правомірності своїх дій.
Копію постанови позивач отримав 13.04.2009 року, тому ним не порушені строки звернення до суду з адміністративним позовом.
Під час судового засідання, яке відбулося 26.04.2010 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 29.04.2010 року.
Керуючись ст. ст. 11, 159, 161, 162, 163 КАС України, на підставі ст. ст. 14-1, 258 ч. 6, 122 ч. 1 КпАП України, суд
постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову інспектора ДПС Феодосійського взводу в АР Крим Івашенцева В.І. від 22 лютого 2009 року № АК 055858 стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі закрити.
На постанову може бути подана апеляція до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Феодосійський міський суд у порядку ст. 186 КАС України шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів із дня проголошення постанови і надання апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя