ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
25 січня 2021 року справа №640/20707/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві)
про1) визнання протиправним та скасування рішення відповідача, викладеного у листі від 18 червня 2020 року №2600-0314-8/80261 про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах; 2) зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати звернення за призначенням пенсії; 3) встановлення судового контролю за виконанням рішення
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні йому пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2; під час звернення до відповідача за призначенням пенсії позивачем надано всі необхідні документи, які підтверджують наявність стажу для призначення пенсії на пільгових умовах та посилається на практику Верховного Суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/20707 /20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що страховий стаж позивача складає 29 років 6 місяців 17 днів, проте, пільговий стаж за Списком №2 відсутній, оскільки за результатами розгляду заяви позивача про підтвердження стажу роботи комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років прийнято рішення про відмову у підтвердженні права на зарахування періодів роботи позивача в якості підсобного робітника з 06 вересня 1985 року по 23 лютого 1987 року та муляра з 24 лютого 1987 року по 18 січня 2011 року у ВАТ «Дарниця», що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, а тому позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно заяви від 03 червня 2020 року.
Крім того, відповідач зазначає, що призначення та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу та заперечує проти встановлення судового контролю, оскільки всі рішення відповідачем виконуються.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
03 червня 2020 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2, надавши до заяви наступні документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; заяву про призначення/перерахунок пенсі; паспорт; трудову книжку або документи про стаж, військовий квиток; довідку із СПОВ про заробітну плату з 01 липня 2000 року по день звернення; довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01 липня 2000 року; довідку про зміну назви організації (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників; документи про виконання роботи, яка дає право на певний вид пенсії -15 ст., інші документи - 9 ст.
За результатами розгляду заяви позивача від 03 червня 2020 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 ГУ ПФУ в м. Києві листом від 18 червня 2020 року №2600-0314-8/80261 повідомило про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж роботи.
Відповідач також зазначив, що у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, здійснюється відповідними Комісіями при Головних управліннях Пенсійного фонду України; 03 червня 2020 року документи по ліквідованому підприємству направлені на Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, в разі прийняття позитивного рішення Комісією необхідно повторно звернутися до ГУ ПФУ в м. Києві з відповідною заявою та документами щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
Відповідно до записів №4-12 наявної в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 :
- 06 вересня 1985 року позивач «Принят на работу подсобным рабочим ІІ разряда» в Строительное управление №2 треста «Киевгорстрой №5 (запис №4);
- 24 лютого 1987 року позивачу «Присвоен 3-й разряд каменщика» (запис №5);
- 30 червня 1987 року позивачу «В связи с введением новых тарифных условий оплаты труда (ЕТНС выпуск №3 1986г.) присвоить 2 разряд каменщика (запис №6);
- 11 квітня 1988 року позивачу «Присвоен 3-й разряд каменщика» (запис №7);
- 02 липня 1992 року «Распоряжение Представителя Президента г. Киева №322 от 21.05.92 «КГС -5» реорганизован и создана фирма «Дарница» (запис №8);
- 02 серпня 1993 року позивачу «Присвоен пятый разряд каменщика» (запис №9);
- 10 липня 1996 року «СУ-22 фирмы «Дарница» переименовано в ДСП -22 ОАО «Дарница» (запис №10);
- 15 лютого 1999 року «ДСП -22 ОАО «Дарница» переименовано в СУ-22 ОАО «Дарница» (запис №11);
- 18 січня 2001 року позивач «Уволен по ст. 38 КЗоТ Украины» (запис №12).
Усі інші записи в трудовій книжці позивача не відносяться до предмету спору та не заперечуються сторонами, а тому не досліджуються судом.
Також в матеріалах справи наявні довідки видані Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією, а саме:
- архівна довідка від 06 березня 2020 року №118/18, якою підтверджений період роботи позивача з 05 вересня 1985 року по 18 січня 2001 року у ВАТ «Дарниця» та перейменування Будівельного управління №22 тресту «Київміськбуд №5» у Дочірнє будівельне підприємство №22 ВАТ «Дарниця» та будівельне управління №22 ВАТ «Дарниця»;
- архівна довідка від 06 березня 2020 року №119/18, в якій зазначена нарахована позивачу заробітна плата з вересня 1985 року по грудень 1990 року будівельним управлінням №22 ВАТ «Дарниця»;
- архівна довідка від 06 березня 2020 року №120/18, в якій зазначена нарахована позивачу заробітна плата з січня 1991 року по грудень 1995 року будівельним управлінням №22 ВАТ «Дарниця»;
- архівна довідка від 06 березня 2020 року №121/18, в якій зазначена нарахована позивачу заробітна плата з січня 1996 року по січень 2001 року будівельним управлінням №22 ВАТ «Дарниця».
У відповідь на заяву позивача від 19 лютого 2020 року Державний архів м. Києва надав копії наказів, виявлені у документах фонду №Р-1414 «Київський міський п'ятий будівельний трест виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих та його профспілковий комітет»:
- №82 від 19 грудня 1994 року «Об итогах аттестации рабочих мест в подразделениях фирмы «Дарница»;
- №74 від 12 грудня 1995 року «Про припинення діяльності Державної комунальної будівельно-монтажної фірми «Дарниця»;
- №12 від 06 квітня 2001 року «Про ліквідацію структурних підрозділів і утворення будівельних комплексів, виробничих баз та дільниці механізації і транспорту ВАТ «Дарниця».
Відповідно до наказу від 19 грудня 1994 року №82«Об итогах аттестации рабочих мест в подразделениях фирмы «Дарница» затверджений перелік робочих місць та професій працівників, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2, зокрема, муляри.
У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 25 вересня 2018 року зазначено, що Відкрите акціонерне товариство «Дарниця» припинено 07 листопада 2007 року за рішенням Господарського суду м. Києва від 03 жовтня 2007 року у справі №23/273-б.
Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Абзацом третім пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», встановлено, що за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається, зокрема, за наявності стажу роботи з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок.
Таким чином, для призначення пенсії на пільгових умовах у період до 01 квітня 2024 року для чоловіків необхідним є: наявність стажу роботи 30 років, а за його відсутності - не менше 28 років страхового стажу у період з 01 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року на дату досягнення 55 років, з них 12 років 6 місяців на зазначених роботах; професія відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Спірним періодом роботи є період роботи позивача муляром у будівельному управлінні №22 ВАТ «Дарниця» з 24 лютого 1987 року по 18 січня 2001 року.
В зазначений період роботи позивача чинними були:
- Список №2 виробництв, цехів, професій і посад із важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року;
- Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року;
- Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року.
Списком №2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року, в розділі ХХІХ «Будівництво будівель та споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту і зв'язку, житлових і культурно-побутових, а також надземних будівель і споруд шахт, рудників і комунікацій» робота, професія муляра не передбачена.
Розділ ХХVІІ «Будівництво будівель та споруд: промислових, енергетичних, дорожньо-мостових, транспорту і зв'язку, житлових і культурно-побутових, а також надземних будівель і споруд шахт, копалин і комунікацій» Списку №2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року доповнений відповідно до постанови Кабінету Міністрів СРСР від 09 серпня 1991 року №591 позицією 2290000а-12680 «Муляри, які постійно працюють в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад».
Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року, передбачена позиція 2290000а-12680 «Муляри, які постійно працюють в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад» в розділі ХХVІІ «Будівництво, реконструкція, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об'єктів».
Отже, з 09 серпня 1991 року робота муляра внесена до Списку №2 та, відповідно до пункту 3 Порядку №383 до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі по тексту - Порядок №637).
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 Порядку №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як встановлено судом, в трудовій книжці позивача містяться записи про період роботи з 24 лютого 1987 року по 18 січня 2001 року муляром.
Зазначений період роботи з 24 лютого 1987 року по 18 січня 2001 року позивача муляром Будівельного управління №22 ВАТ «Дарниця» підтверджується також архівною довідкою від 06 березня 2020 року №118/8.
Наказом фірми «Дарниця» державної комунальної будівельної корпорації «Київміськбуд» при Київській міській державній адміністрації від 19 грудня 1994 року №82 «Об итогах аттестации рабочих мест в подразделениях фирмы «Дарница» затверджено перелік робочих місць та професій, працівників, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, зокрема, муляри.
Спірним є трудовий стаж позивача з 24 лютого 1987 року по 18 січня 2001 року, оскільки у трудовій книжці зазначена професійна назва роботи «муляр» без уточнення характеру робіт, а саме не зазначено, що позивачем виконувались роботи в бригадах мулярів або в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 10 листопада 2006 року №18-1 (далі - Порядок №18-1).
Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали, зокрема, на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (пункт 2 Порядку №18-1).
Відповідно до пункту 11 Порядку №18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, - інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем разом із заявою подано до ГУ ПФУ в м. Києві зазначені вище документи.
Суд вважає необґрунтованим рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років про відмову у підтверджені права позивача на зарахування періоду роботи з 24 лютого 1987 року по 18 січня 2001 року до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з таких підстав.
Комісія обґрунтовує своє рішення відсутністю в розділі ХХІХ «Будівництво будівель та споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту і зв'язку, житлових і культурно-побутових, а також надземних будівель і споруд шахт, рудників і комунікацій» Списку №2, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року, роботи муляра, не наданням документів про склад бригади мулярів або спеціалізованої ланки мулярів комплексних бригад та документів про причини надання позивачу відпустки без збереження заробітної плати.
Як встановлено судом, з 09 серпня 1991 року робота муляра внесена до Списку №2, 19 грудня 1994 року за результатами проведення атестації робочих місць затверджений перелік робочих місць та професій, працівників, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, зокрема, муляри, а тому відповідно до пункту 3 Порядку №383 до пільгового стажу має зараховуватись весь період роботи позивача на посаді «муляр» в Будівельному управлінні №22 ВАТ «Дарниця».
Пунктом 11 Порядку №18-1 не вимагається надання документів про склад бригади та документів про причини надання відпустки без збереження заробітної плати.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до Загальносоюзного класифікатору «Професії робітників, посади службовців і тарифні розряди», затвердженому і введеному в дію постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27 серпня 1986 року №016 передбачена назва професії робочого «муляр», код - 12680, діапазон тарифних розрядів - 2-6.
Таким чином, професійна назва роботи «муляр», що вказана роботодавцем у трудовій книжці, без уточнення, що позивач є муляром бригаді мулярів або в спеціалізованій ланці мулярів комплексної бригади не може бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист, оскільки така неточність є формальною.
Верховним Судом у постанові від 21лютого 2018 року у справі №687/975/17 зроблений висновок про те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист.
У постанові по справі від 06 березня 2018 року №754/14898/15-а Верховний Суд стосовно аналогічних правовідносин зазначає, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок, наказів), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.
Також Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16- а та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що на час звернення із заявою до відповідача пільговий стаж для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, який відповідач відмовився врахувати, був належним чином підтверджений та становив 13 років 10 місяців та 26 днів.
Судом встановлено, що страховий стаж позивача складає 29 років 6 місяців 17 днів, відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_2 , яка міститься в матеріалах справи, дата народження позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на дату звернення з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах (03 червня 2020 року) позивачу виповнилося 55 років.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача, викладеного у листі від 18 червня 2020 року №2600-0314-8/80261 про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Щодо вимоги позивача зобов'язати ГУ ПФУ в місті Києві призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, дати звернення до пенсійного органу за призначенням пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 03 червня 2020 року.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних, зокрема, для призначення пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Тобто, прийняття рішення про призначення пенсії віднесено до компетенції органів Пенсійного фонду України.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи.
У даному випадку, відповідачем не враховано, що визначальним фактом для призначення пенсії на пільгових умовах є підтвердження зайнятості особи на відповідних роботах, а тому, відмовляючи в призначенні пенсії позивачу, відповідач діяв незаконно та протиправно.
При цьому, суд зазначає, що вищезазначені обставини та встановлені судом факти дають підстави для зобов'язання відповідача призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах.
З урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити, позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 03 червня 2020 року.
Доводи відповідача про те, що суд не може зобов'язати орган владних повноважень призначити пенсію позивачу, оскільки це буде фактичне втручання в його дискреційні повноваження, суд вважає необґрунтованими. Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача. Втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов'язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна позиція випливає зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2016 року у справі № 826/17109/13-а.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
В даному випадку зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах є виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права позивача.
При цьому, слід зазначити, що суд має право зобов'язати орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача. Отже, застосування судами зазначеного способу захисту права не можливо вважати втручанням у дискреційні повноваження такого суб'єкта владних повноважень.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 березня 2018 року у справі № 823/795/17, постанові від 27 лютого 2018 року у справі № 816/591/15-а, постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15.
Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У зв'язку з тим, що дане рішення вимагає від ГУ ПФУ в м. Києві вчинення певних дій, суд вважає за можливе встановити для суб'єкта владних повноважень - відповідача строк для подання звіту про виконання даного рішення в один місяць з дня набрання ним законної сили.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1861,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладеного у листі від 18 червня 2020 року №2600-0314-8/80261 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 03 червня 2020 року.
4. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві строк в один місяць з дня набрання рішенням суду законної для подання звіту про виконання рішення.
5. Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1861,60 грн. (одна тисяча вісімсот шістдесят гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 );
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; ідентифікаційний код 42098368).
Суддя В.А. Кузьменко