Справа № 2-А-56/10
Іменем України
27 квітня 2010 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді: - Самойлової О.В.,
при секретарі: - Земцової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_3 до Управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим, інспектора адміністративної практики ВДАІ Сулима М.П. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі,
ОСОБА_3 звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора адміністративної практики ВДАІ про скасування постанови від 27.01.2009 року за № 043458 та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Вимоги мотивовані ти, що 27.01.2009 року постановою інспектора АК № 043458 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.15.9 Правил дорожнього руху України за те, що він 26.01.2009 року в 12 годин 51 хвил. на пр. Кірова, 46 у м. Сімферополь, здійснив зупинку у зоні дії дорожнього знаку 3.34 «зупинка заборонена», чим порушив п. 15.9 Правил дорожнього руху, за що підвергнутий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 300 грн., позивач вважає, що дії відповідача стосовно складення постанови є незаконними, тому, що він, 26.01.2009 року на пр.. Кірова у м. Сімферополі, керуючи автомобілем Дєу Сенс, реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив зупинку у зоні дії дорожнього знаку «зупинка заборонена» у зв'язку із різким погіршенням стану здоров'я, сильною головною біллю та носової кровотечі, у такому стані він не міг керувати автомобілем, пересів на таксі і поїхав до лікаря, після чого близько 14 години повернувся і відігнав автомобіль на автостоянку на вул. Зелеську у м. Сімферополі, факт поганого самопочуття підтверджується довідкою лікаря, при складенні постанови не були враховані вимоги п. 2.9б Правил дорожнього руху, ч. 2 ст. 33 КпроАП України, постанову разом із фотокартками він отримав по пошті 11.03.2009 року, просить скасувати постанову та закрити провадження по справі.
Ухвалою Феодосійського міського суду від 01 липня 2009 року (а.с. 16) при проведенні попереднього судового засідання залучено до участі у справі у якості співвідповідача Управління ДАІ ГУМВС України в АР Крим.
В судове засідання позивач не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якої просить розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача - Управління ДАІ ГУМВС України в АР Крим в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Відповідач - інспектор адміністративної практики ОДАІ Сулима М.П. також в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
При таких обставинах суд вважає, що відсутність позивача та відповідачів не перешкоджає розгляду справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
У відповідності із ст.19 Конституції України, посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень і способом, які передбачені законами.
Судом встановлено, що 27 січня 2009 року інспектором АП ОДАІ Сулима М.П. була складена постанова про адміністративне правопорушення серії АК № 043358 відносно ОСОБА_3, згідно якої останній припустив порушення Правил дорожнього руху України, а саме п. 15.9 та 26.01.2009 року о 12 години 51 хвил. у м. Сімферополі по пр. Кірова. 46 здійснив зупинку у зоні дії дорожнього знаку 3.34 «зупинка заборонена». Фіксація порушення проводилася приладом «Візир» серійний номер 0810711. За указане правопорушення передбачена відповідальність за ч. 1 ст.122 КУпАП. Відповідно до ст.222 КУпАП, розгляд справ про порушення, передбачені ч.1 с.122 КУпАП покладено на органи внутрішніх справ (міліція). У постанові зазначено, що позивач притягнутий до адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 300,00 грн.
Згідно ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача та суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Протягом розгляду справи відповідачі не надали суду необхідних документів, які б підтверджували провину позивача та правомірність винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, в зв'язку з чим суд вважає недоведеними обставини, які були підставою для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
В постанові про накладення адміністративного стягнення зазначена назва приладу, яким зафіксовано правопорушення - «Візир», який відповідно до п. 2 розділу 1 Інструкції «Основні технічні характеристики» забезпечує відеозапис (або фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій, як в стаціонарному, так і патрульному режимах роботи, але відсутнє зазначення, що прилад працює в автоматичному режимі, коли відповідно до ч. 1 ст. 14-1 КпАП України до адміністративної відповідальності притягуються особи за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фотозйомки.
Прилад «Візир» забезпечує фотографування в стаціонарному і патрульному режимах роботи і не відноситься до технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, оскільки знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об'єкт зйомки, його режими і так далі), тому за ст. 251 КпАП України, інформація, отримана за допомогою такого приладу не є допустимим доказом.
Крім того, ст. 14-1 КУпАП однозначно говорить про те що, така фіксація та «заочне» винесення постанови відносно власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючому в автоматичному режимі.
За інформацією ДП «Укрметртестстандарт», вимірювач швидкості «Візир» не відноситься до спеціальних технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, оскільки він має лише обмежені функції для автоматизації процесу вимірювань і не може працювати без участі оператора. Суду не надані докази стосовно проходження приладом «Візир» державної експертизи або сертифікації, експертний висновок або Сертифікат відповідності у сфері захисту інформації відсутні.
Таким чином, застосування цього технічного засобу як підставу для без протокольної форми фіксації адміністративних правопорушень та розгляду справ у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суперечить вимогам ст.ст. 258, 254, 268 КУпроАП і суттєво порушує конституційні права позивача.
З медичної довідки, що видана позивачу 2-ою міською поліклінікою м. Сімферополя (а.с. 5) слідує, що 26.01.2010 року о 12 години 10 хвилин ОСОБА_3 звернувся за медичною допомогою у зв'язку із кровотечею з правої половини носу.
Відповідно до ст. 18 КпроАП України, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відведена шкода.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що ОСОБА_3 діяв в стані крайньої необхідності, а тому відповідно до ст. 17 КпроАП України, не підлягає адміністративної відповідальності.
При таких обставинах, суд вважає, що ОСОБА_3 безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності, що передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому його позовні вимоги засновані на законі, обґрунтовані та підлягають задоволенню. Одночасно, суд прийшов до висновку про те, що дії інспектора АП ВДАІ Сулими Н.П. стосовно складення постанови від 27.01.2009 року серії АК № 043458 є неправомірними.
Під час судового засідання, яке відбулося 27.04.2010 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 30.04.2010 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11,18,69,70,71,86 КАС України, ст.ст. 17,18, 122,251,283,288-289 КУпАП, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову інспектора АП ОДАІ Сулима М.П. від 27.01.2009 року № АК 043458 стосовно ОСОБА_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі закрити.
На постанову може бути подана апеляція до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Феодосійський міський суд у порядку ст. 186 КАС України шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів із дня проголошення постанови і надання апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя