ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 січня 2021 року м. Київ № 640/2055/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у м. Києві
провизнання протиправними та скасування рішень і вимоги про сплату боргу (недоїмки),
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить (з урахуванням уточненої позовної заяви від 20.02.2020):
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 16.01.2020 №0002574205 щодо накладення штрафу та пені, відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за період з 20.10.2015 по 21.10.2015;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 16.01.2020 №0002564205 щодо накладення штрафу та пені, відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за відповідні періоди у проміжок часу з 21.09.2016 по 27.08.2018;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 16.01.2020 №0002604205 щодо накладення штрафу (пені), відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 16.01.2020 №0002584205 щодо накладення штрафу (пені), відповідно до п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 16.01.2020 №Ф-12.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сума доходу (самостійно визначена, та відображена у Книзі обліку доходів) має відрізнятись від суми доходів, на яку нарахований єдиний соціальний внесок, у силу приписів п. 3 ч. 1 ст. 7 «База нарахування єдиного внеску» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». З урахуванням викладеного, позивачем зауважено, що ОСОБА_1 у повному обсязі та своєчасно сплачено єдиний соціальний внесок, у тому числі належний до сплати за 2018 рік, а звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску поданий за формою Д5 (річна), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2018 №511, тобто в оновленій формі, з урахуванням внесених змін до форми, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про правомірність оскаржуваних рішень, прийнятих з огляду на виявлені порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зазначені в акті перевірки. Так, згідно з поданим звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік (вх. №9308436722 від 22.01.2019), у графі 3 таблиці 1 «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації / Самостійно визначена сума доходу / Частка розподіленого доходу» за період з січня по грудень 2018 року зазначено суму 4 991 470,18 грн., а у графі 4 таблиці 1 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» за період з січня по грудень 2018 року зазначено суму 44 676,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотань представників сторін щодо розгляду справи №640/2055/20 у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Щодо поданого позивачем 31.08.2020 клопотання про перехід до розгляду справи у порядку загального позовного провадження слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, з огляду на викладені положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд за результатами розгляду клопотання однієї із сторін може ухвалити про проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за наявності відповідних обставин.
У силу ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України).
Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та наведених законодавчих положень, судом при відкритті провадження, а також під час винесення ухвали від 30.03.2020 зроблено висновок про можливість розгляду адміністративної справи №640/2055/20 за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому, у розглядуваному клопотанні представником позивача не наведено жодної обставини, яка б перешкоджала розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про необґрунтованість клопотання позивача про перехід до розгляду справи у загальному позовному провадженні.
Також, суд звертає увагу, що у силу ст. 261 КАС України, заявами по суті справи у спрощеному позовному провадженні є відзив, відповідь на відзив, заперечення та пояснення третьої особи.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відтак, враховуючи особливості розгляду адміністративних справ за правилами спрощеного позовного провадження, клопотання представника позивача про зобов'язання відповідача надати відповіді на ряд питань у письмовому вигляді суд залишає без розгляду.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 20.09.2019 та дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 18.08.2015 по 20.09.2019, за результатами чого складено акт від 28.12.2019 №933/26-15-42-05-30-3024219050, в якому зазначено про наступні порушення:
- пп. 3 п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що полягає у несвоєчасній сплаті єдиного податку;
- абз. 1 п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що полягає у несвоєчасній сплаті єдиного внеску;
- пп. 4 п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що полягає у поданні звітності з єдиного внеску за 2018 рік не за формою;
- п. 3 ст. 7, абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки ФОП ОСОБА_1 занижено суму, на яку нараховується єдиний соціальний внесок, а саме: 137 602,08 грн.
На підставі викладеного, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято наступні рішення:
- рішення про застування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.01.2020 №002574205, яким, з огляду на несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 20% (з 01.01.2015) за період з 20.10.2015 по 21.10.2015, що становить 180,16 грн., та нараховано пеню за період з 20.10.2015 до 21.10.2015, що становить 1,80 грн.;
- рішення про застування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.01.2020 №0002564205, яким, з огляду на несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 283,42 грн. (20% з 01.01.2015) за період з 21.09.2016 до 07.10.2016 штраф у розмірі 14,48 грн., за період з 21.02.2017 до 07.03.2017 штраф у розмірі 14,08 грн., за період з 22.06.2016 до 05.07.2016 штраф у розмірі 242,87 грн., за період з 21.08.2018 до 27.08.2018 штраф у розмірі 11,99 грн. та нараховано пеню за період з 21.09.2016 до 07.10.2016 пеня у розмірі 1,23 грн., за період з 21.02.2017 до 07.03.2017 пеня у розмірі 1,06 грн., за період з 22.06.2016 до 05.07.2016 пеня у розмірі 17,00 грн., за період з 21.08.2018 до 27.08.2018 пеня у розмірі 04,42 грн.;
- рішення про застування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.01.2020 №0002604205, яким у зв'язку із нарахуванням 137 602,08 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 13 760,20 грн.;
- рішення про застування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.01.2020 №0002584205, яким за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.01.2020 №Ф-12, якою ФОП ОСОБА_1 повідомлено про наявність в останнього заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 137 602,08 грн.
Вважаючи вказані рішення та вимогу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №2464-VI).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У силу п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску, зокрема, є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Платник єдиного внеску зобов'язаний, у тому числі, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI).
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI визначено, що для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
При цьому, платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI).
Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону №2464-VI).
У силу ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: 1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; 3) за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску; 4) пункт 4 частини одинадцятої статті 25 виключено; 5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум; 7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.
При цьому, органи доходів і зборів застосовують до банків такі фінансові санкції: 1) за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум; 2) за порушення вимог, передбачених частиною другою статті 24 цього Закону, накладається штраф у розмірі суми єдиного внеску, яка підлягає сплаті платниками (ч. 12 ст. 25 Закону №2464-VI).
Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення (ч. 14 ст. 25 Закону №2464-VI).
Як вбачається зі змісту акту 28.12.2019 №933/26-15-42-05-30-3024219050, в якості підстав для прийняття оскаржуваних рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки) слугували наступні висновки Головного управління ДПС у м. Києві. Так, у період з 01.01.2016 по 20.09.2019 ФОП ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування. При цьому, за результатами перевірки встановлено несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, чим порушено пп. 3 п. 8 ст. 9 Закону №2464-VI, подання звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2018 рік не за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Також, перевіркою встановлено, що згідно з поданим звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік (вх. №9308436722 від 22.01.2019), у графі 3 таблиці 1 «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації / Самостійно визначена сума доходу / Частка розподіленого доходу» за період з січня по грудень зазначено суму 4 991 470,18 гри., а у графі 4 таблиці 1 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» за період з січня по грудень зазначено суму 44 676,00 грн., що свідчить про порушення п. ст. 7, абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI, а саме: ФОП ОСОБА_1 занижено суму, на яку нараховується єдиний внесок, а саме: 137 602,08 грн.
Зі змісту наявної у матеріалах справи копії звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік від 22.01.2019, поданого ОСОБА_1 , вбачається, що у графі 3 «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації/ Самостійно визначена сума доходу/ Частка розподіленого доходу» таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в рядку «усього» вказано 4 991 470,18 грн., у графі «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» вказано усього 44 676,00 грн., а у графі «Сума нарахованого єдиного внеску» - 9 828,72 грн.
У свою чергу, з аналізу наведених положень Закону №2464-VI вбачається, що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховують на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом та не менше за розмір мінімального страхового внеску. Відтак, висновки контролюючого органу щодо необхідності визначення позивачем, як фізичною особою-підприємцем, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, бази нарахування єдиного внеску в залежності від суми чистого доходу (прибутку), заявленої у податковій декларації (самостійно визначеної суми доходу/ частки розподіленого доходу) не відповідають положенням п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI.
Як наслідок, відобразивши у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік від 22.01.2019 у графі 3 «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації/ Самостійно визначена сума доходу/ Частка розподіленого доходу» таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в рядку «усього» 4 991 470,18 грн., у графі «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» усього 44 676,00 грн., а у графі «Сума нарахованого єдиного внеску» - 9 828,72 грн., позивач діяв у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI, а підстави для нарахування позивачу єдиного соціального внеску за 2018 рік, згідно з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 16.01.2020 №Ф-12, та, відповідно, нарахування штрафу, згідно з рішенням про застування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.01.2020 №0002604205, відсутні.
При цьому, суд звертає увагу, що наявна у матеріалах справи копія звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік від 22.01.2019, подана ФОП ОСОБА_1 , відповідає формі, затвердженій додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин. З урахуванням викладеного, а також наявних у матеріалах справи доказів, рішення про застування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.01.2020 №0002584205 також є протиправним та підлягає скасуванню.
У той же час, позивач та його представник вказали про те, що ОСОБА_1 у повному обсязі та своєчасно сплачено єдиний соціальний внесок. Натомість, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності власних рішень про застування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.01.2020 №002574205 та №0002564205, якими до ОСОБА_1 застосовано штраф та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Так, на виконання ухвали суду від 02.03.2020 відповідачем не надано доказів, що стали підставою для прийняття вказаних рішень, а також не надано копії витягу з інтегрованої картки платника єдиного внеску за спірний період. Крім того, відповідачем не зазначено причин неможливості подання вказаних доказів до суду.
Відтак, правомірність рішень про застування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.01.2020 №002574205 та №0002564205 відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено, а тому останні підлягають скасуванню.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд вказує про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 20.02.2020 №0.0.1625026768, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 520,17 грн., який підлягає присудженню на користь останньої у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про застування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.01.2020 №002574205.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про застування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.01.2020 №0002564205.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про застування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.01.2020 №0002604205.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві рішення про застування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.01.2020 №0002584205.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 16.01.2020 №Ф-12.
Присудити здійснені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 520,17 грн. (однієї тисячі п'ятисот двадцяти грн. 17 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок