ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 січня 2021 року м. Київ № 640/20375/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доНаціональної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України
про зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - відповідач), в якому просить суд: зобов'язати Департамент захисту економіки Національної поліції України зарахувати старшому оперуповноваженому в ОВС відділу протидії злочинам в бюджетній сфері Департаменту захисту економіки Національної поліції України підполковнику поліції ОСОБА_1 до вислуги років у поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у податковій міліції, що станом на 07 листопада 2015 року становила 07 років 01 місяців 17 днів.; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що неврахування відповідачем вислуги років у податковій міліції впливає на його соціальні гарантії. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заперечуючи проти задоволення позову у відзиві на позов представник Департаменту захисту економіки Національної поліції України вказує, що Законом України «Про Національну поліцію» визначено чіткий перелік посад, перебування на яких зараховується до стажу служби в поліції та до якого не входить служба в податковій міліції. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2020 року замінено відповідача Департамент захисту економіки Національної поліції України правонаступником - Національною поліцією України.
Представник Національної поліції України у відзиві на позов заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що частина 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» містить вичерпний перелік видів служби та періодів роботи у відповідних органах, який зараховується поліцейському до стажу та цей перелік не містить службу в органах податкової міліції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2021 року залучено Департамент захисту економіки Національної поліції України до участі у розгляді даної справи в процесуальному статусі співвідповідача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Наказом Національної поліції України від 07 листопада 2015 року №105 о/с ОСОБА_1 призначено начальником відділу управління захисту економіки в місті Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України та станом на 07 листопада 2015 року встановлено стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки 06 років 01 місяць 26 днів.
01 жовтня 2019 року позивач звернувся до Департаменту захисту економіки Національної поліції України із заявою, за результатом розгляду якої листом від 17 жовтня 2019 року №11824/39/04-2019 відповідач повідомив, зокрема, що в період з 15 грудня 1999 року по 03 жовтня 2005 року та з 12 травня 2008 року по 11 вересня 2009 року податкова міліція не входила до складу органів внутрішніх справ, отже вислуга років позивача в органах податкової міліції не зараховується до стажу служби в поліції.
Не погоджуючись з наведеним розрахунком вислуги років позивач звернувся з позовом до суду.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 78 Закону №580-VIII, стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частиною 2 статті 78 Закону №580-VIII передбачено, що до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
У відповідності до частини 3 статті 78 Закону №580-VIII під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в України" від 05 липня 2012 року №508-VІ внесено зміни до Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України (далі - ПК України) особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Згідно пункту 356.1 статті 356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Зазначені норми кореспондуються із нормами Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ (далі - Закон №509-ХІІ), який був чинним до 19 листопада 2012 року та який регулював правовий статус податкової міліції.
Відповідно до статті 19 Закону №509-ХІІ податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №509-ХІІ особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Статтею 26 Закону №509-ХІІ визначено, що держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію".
Наведене в сукупності дозволяє суду дійти висновку про те, що служба у податковій міліції прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України. З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що служба в органах податкової міліції здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, відтак, має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини 2 статті 78 Закону №508-VIII.
Отже, Департаментом захисту економіки Національної поліції України безпідставно не враховано до стажу служби в поліції наявну у позивача, на момент його переходу на службу у Національну поліцію України, вислугу років з 15 грудня 1999 року по 03 жовтня 2005 року та з 12 травня 2008 року по 11 вересня 2009 року у податковій міліції.
Відповідно до частини 4 статті 78 Закону № 580-VІІІ порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" № 988 від 11 листопада 2015 року встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктами 3-6 частини 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року №900-VIII, який набрав чинності 29 грудня 2015 року, пункт 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем неправомірно не зараховано до стажу служби позивача стаж служби з 15 грудня 1999 року по 03 жовтня 2005 року та з 12 травня 2008 року по 11 вересня 2009 року у податковій міліції, а тому з метою повного та ефективного захисту прав позивача, керуючись частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та визнання протиправним й скасування наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 07 листопада 2015 року №105 о/с в частині встановлення ОСОБА_1 станом на 07 листопада 2015 року стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, - 06 років 01 місяць 26 днів, тобто, без урахування строку служби в податковій міліції з 15 грудня 1999 року по 03 жовтня 2005 року та з 12 травня 2008 року по 11 вересня 2009 року.
У зв'язку з чим, позовні вимоги в частині зобов'язання Департаменту захисту економіки Національної поліції України зарахувати до стажу служби в поліції вислугу років у податковій міліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, покладений на них обов'язок доказування правомірності дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконали, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 07 листопада 2015 року №105 о/с в частині встановлення ОСОБА_1 станом на 07 листопада 2015 року стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, - 06 років 01 місяць 26 днів.
3.Зобов'язати Департамент захисту економіки Національної поліції України зарахувати старшому оперуповноваженому в ОВС відділу протидії злочинам в бюджетній сфері Департаменту захисту економіки Національної поліції України підполковнику поліції ОСОБА_1 до вислуги років у поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у податковій міліції з 15 грудня 1999 року по 03 жовтня 2005 року та з 12 травня 2008 року по 11 вересня 2009 року.
4.Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту захисту економіки Національної поліції України (01024, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 11, код ЄДРПОУ 40111732) судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко