ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 січня 2021 року м. Київ № 640/11256/20
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши клопотання Київської міської ради про зміну порядку розгляду адміністративної справи
за позовом Автогаражного кооперативу "Троянда"
до Київської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення
Автогаражний кооператив "Троянда" (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 20 грудня 2017 року №1005/4012 "Про затвердження детального плану території в межах проспекту Перемоги, вулиць Лагерної, Авіаконструктора Сікорського, залізничних колій, вулиць Тимофія Шамрила, Дорогожицької, Олени Теліги, Олександра Довженка"; судові витрати та витрати на правову допомогу покласти на відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року в задоволенні клопотання Автогаражного кооперативу "Троянда" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
В подальшому представником Київської міської ради надіслано до Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, вмотивоване тим, що оскаржуване рішення від 20 грудня 2017 року №1005/4012 є нормативно-правовим актом.
Розглянувши клопотання представника Київської міської ради про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Частинами 1-2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Як визначено частиною 4 цієї статті, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом (пункт 1).
Крім того, відповідно до норми частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом (пункт 1).
Також, частиною 1 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень, передбачено, що правила цієї статті поширюються, у тому числі, на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень (пункт 2).
Частиною 8 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження.
Таким чином, за загальним правилом, спори з приводу оскарження нормативно-правового акту не можуть бути розглянуті судом за правилами спрощеного позовного провадження, а повинні розглядатися лише за правилами загального позовного провадження.
Винятки, за умови існування яких наведені справи можуть бути розглянути за правилами спрощеного позовного провадження мають бути прямо передбачені Кодексу адміністративного судочинства
У відповідності до пункту 18 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовим актом є акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
За змістом пункту 42 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), затвердження в установленому порядку містобудівної документації віднесене до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
Частинами 1, 10 статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Тому, рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено детальний план території, не є актом індивідуальної дії, який стосується конкретних прав чи обов'язків певної особи, а є нормативно-правовим актом, дія якого поширюється на необмежену кількість суб'єктів та застосовується багаторазово. Аналогічні правові висновки щодо подібних правовідносин були викладені у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі №16737/18.
Враховуючи наведені обставини, дана адміністративна справа, предметом якої є оскарження Автогаражним кооперативом "Троянда" рішення Київської міської ради від 20 грудня 2017 року №1005/4012 "Про затвердження детального плану території в межах проспекту Перемоги, вулиць Лагерної, Авіаконструктора Сікорського, залізничних колій, вулиць Тимофія Шамрила, Дорогожицької, Олени Теліги, Олександра Довженка", є справою щодо спору про оскарження нормативно-правового акту, яка підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Керуючись пунктом 1 частини 6 статті 12, частиною 4 статті 260, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
2. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії даної ухвали для подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва відзиву на позовну заяву, відповідних доказів, на які він посилається при його обґрунтуванні проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову, оформленого відповідно до положень частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та доказів надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
3. Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня одержання копій відзивів на позовну заяву відповідачів подати до Окружного адміністративного суду міста Києва відповіді на відзиви на позовну заяву, оформлену відповідно до положень частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.
4. Запропонувати відповідачу у п'ятиденний строк з дня одержання відповіді позивача на відзив на позовну подати до Окружного адміністративного суду міста Києва заперечення проти відповіді на відзив на позовну заяву, оформлені відповідно до положень частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.
5. Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання ними відзивів у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
6. Призначити підготовче засідання, яке буде здійснено суддею Кузьменко А.І., на 23 лютого 2021 року о 10 год. 20 хв.
7. Підготовче засідання відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1, зал судового засідання № 6.
8. В підготовче засідання викликати повноважних представників сторін та інших учасників справи або їх представників.
9. Зобов'язати Київську міську раду опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі № 640/11256/20 за позовом Автогаражного кооперативу "Троянда" до Київської міської ради про визнання протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 20 грудня 2017 року №1005/4012 у виданні, в якому зазначене рішення було опубліковано. Оголошення повинно бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання та містити вимоги позивача щодо оскаржуваних актів, реквізити нормативно-правових актів, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.
10. Копії ухвали невідкладно надіслати сторонам.
11. Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Кузьменко
Витяг про процесуальні права і обов'язки сторін, учасників справи та осіб, які беруть участь у справі, встановлені статтею 44, статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стаття 44. Права та обов'язки учасників справи
1. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
2. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
3. Учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
4. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
5. Учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
6. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
7. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
8. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
9. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
10. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
11. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Стаття 47. Процесуальні права та обов'язки сторін
1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
2. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
3. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
4. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
5. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
6. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
7. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
8. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.