13 квітня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1448/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
при секретарі - Пехота М.О.,
за участю:
представника позивача - Пусана Є.В., Грязнова Є.В.,
представника відповідача - Лелеченко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леіс" про продовження застосування умовного арешту активів, -
09 квітня 2010 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леіс" про продовження застосування умовного арешту активів, застосованого рішенням начальника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 08.04.2010 року. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в ході проведення заходів направлених на погашення податкового боргу ТОВ «Леіс»в сумі 88,5 тис. грн. працівниками відділення ОЗСПБ відділу податкової міліції Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції спільно з податковим керуючим, з метою опису активів та внесення їх в податкову заставу для забезпечення погашення податкового боргу було здійснено виїзд в с. Чорбівку, Кобеляцького району Полтавської області. Посадові особи товариства відмовили у допуску до активів та відмовилися надавати документи фінансового та податкового обліку, чим порушили вимоги Закону України № 2181 -ІІІ.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача -директор ТОВ «Леіс»в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що податкового боргу відповідач не має, а тому арешт його активів є безпідставним. Недопуск посадових осіб податкового органу пояснив тим, що представники податкової прибули після закінчення робочого дня, коли всі працівники товариства, в тому числі головний бухгалтер, знаходилися вдома.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши обставини справи, суд встановив наступне.
29.03.2010 року старшим оперуповноваженим ВПМ КОДПІ Сидоренко Р.О. та інспектором Кобеляцького відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Небера Т.М. здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ «Леіс»в с. Чорбівка, Кобеляцького району Полтавської області.
Згідно подання начальника ВПМ Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 08.04.2010 року на ім'я начальника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції він просить застосувати арешт активів на підставі параграфу «г»п.п. 9.1.2 п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 -ІІІ від 21.12.2000 року (далі -Закон «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») у зв'язку із наявністю податкового боргу та вчинення посадовими особами ТОВ «Леіс»дій по недопуску працівників податкової інспекції до опису активів вказаного підприємства для подальшого їх внесення в податкову заставу.
08.04.2010 року начальником Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків ТОВ «Леіс»строком на 96 годин, який позивач просить продовжити.
Згідно п.п. 9.1.1. п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобовґязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.
П. «г»п.п. 9.1.1. п. 9.1. ст. 9 цього Закону встановлено, що арешт активів може бути застосований, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування;
Згідно п.п. 9.3.1. та 9.3.3. п. 9.3. ст. 9 цього Закону за поданням відповідного підрозділу податкової міліції керівник податкового органу (його заступник) може прийняти рішення про застосування арешту активів платника податків. Арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником).
Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.
Досліджуючи питанння наявності підстав для застосування арешту активів ТОВ «Леіс»та можливості його продовження суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи підставою для застосування умовного арешту платника податків та звернення до суду з позовом про його продовження став податковий борг відповідача в сумі 88,5 тис. грн. В обгрунтування позовних вимог до адміністративного позову додано декларацію відповідача з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, згідно якої податкове зобовґязання відповідача складає 1733 грн. Доказів в обгрунтування іншої частини податкового боргу ТОВ «Леіс»позивачем не надано.
Між тим, директором ТОВ «Леіс»в судовому засіданні надано докази сплати податкового зобовґязання з податку на прибуток підприємства за 2009 рік в сумі 1733 грн. (квитанція 5р21161 від 21.09.2009 року та виписка з банківського рахунку відповідача у Кобеляцькому відділенні Полтавського ГРУ ПриватБанку). Факт існування податкового боргу категорично заперечив.
За таких обставин, звертаючись до суду з позовом про продовження застосування умовного арешту активів платника податків Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією всупереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено факт існування у ТОВ «Леіс»податкового боргу, що ставить під сумнів наявність підстав для проведення опису аткивів відповідача та, відповідно, для застосування арешту активів відповідача.
Оцінюючи додані до позову рішення начальника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків ТОВ «Леіс»від 08.04.2010 року, подання начальника ВПМ Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 08.04.2010 року, в яких містяться випралення дат, а також акт про відмову в допуску до опису активів та акт про відмову від підпису, складені без зазначення дати суд ставить під сумнів їх достовірність та вважає, що подані документи не є допустимими доказами наявності підстав для продовження строку застосування умовного арешту активів ТОВ «Леіс».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовґязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За викладених обставин позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні адміністративного позову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Леіс» про продовження застосування умовного арешту активів платника відмовити.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 19.04.10.
Суддя К.І. Клочко