13 квітня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-495/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
при секретарі - Чудак В.М.,
за участю:
представника позивача - Остапенко Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, штрафних санкцій, -
08 лютого 2010 року позивач, Хорольська міжрайонна державна податкова інспекція звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу та штрафних санкцій в сумі 989,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач є платником єдиного податку, станом на 16.09.2009 року за ним рахується заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 200,00 грн. ОСОБА_2 також є платником податку на додану вартість. В результаті перевірки проведеної 18.09.2009 року відповідачу донараховано податок на додану вартість на суму 279,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 510,00 грн., про що Хорольською МДПІ 29.09.2009 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000761700/0.
Відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року Хорольською МДПІ винесено першу податкову вимогу № 1/45 від 02.02.2009 року, яка розміщена на дошці податкових оголошень 19.02.2009 року, та винесено другу податкову вимогу № 2/81 від 05.03.2009 року, яка розміщена на дошці податкових оголошень 06.03.2009 року.
Відповідач ні в судовому, ні в адміністративному порядку повідомлення-рішення та податкові вимоги не оскаржив, таким чином податковий борг в сумі 989,00 грн., вважається узгодженим. Таким чином, оскільки відповідачем вимоги Хорольської МДПІ залишені без задоволення, позивач звернувся до суду з вимогою про сплату зазначеного податкового боргу.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяви про неможливість прибуття до суду та заперечень не надав.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований 09.07.2008 року, як фізична особа- підприємець Семенівською районною державною адміністрацією та взятий на податковий облік в Семенівському відділенні Хорольської МДПІ 10.07.2008 року за № 2207.
Відповідно до поданої відповідачем заяви про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.07.2008 року вх. № 446/Л, Семенівським відділенням Хорольської МДПІ 21.07.2008 року ОСОБА_2 зареєстровано платником податку на додану вартість про, що видане свідоцтво НОМЕР_2.
Відповідно до поданої відповідачем заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 09.12.2008 року вх. № 927, Семенівським відділенням Хорольської МДПІ ОСОБА_2 19.12.2008 року видане свідоцтво про сплату єдиного податку строком дії протягом 2009 року. Відповідно до заявленого виду діяльності відповідачу було встановлено ставку єдиного податку в розмірі 200,00 грн.
За серпень 2009 року відповідач повинен був сплатити єдиний податок в сумі 200,00 грн., яку фактично не сплачено. Таким чином заборгованість з єдиного податку складає 200,00 грн.
Відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року №727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, які мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва:
фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;
юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.
Згідно із абзацом 5 статті 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Таким чином, оскільки відповідач самостійно обрав спрощену систему оподаткування відповідно самостійно узгодив розмір податкового зобов'язання, щодо сплати єдиного податку.
Заборгованість із податку на додану вартість виникла за відповідачем внаслідок донарахування податку на додану вартість під час проведення Хорольською МДПІ 18.09.2009 року документальної планової перевірки за результатами якої складено акти № 586/17-025/2535304272.
Перевіркою встановлено порушення підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР а саме: завищення задекларованих суб'єктом підприємницької діяльності показників у рядку (10.1) Декларації на суму 279,00 грн.
На підставі вищевказаного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000761700/0 від 29.09.2009 року, про вимогу до відповідача сплати податковий борг та штрафні санкції в сумі 789,00 грн.
Хорольською МДПІ винесено першу податкову вимогу № 1/45 від 02.02.2009 року про сплату податкового боргу та винесено другу податкову вимогу № 2/81 від 05 березня 2009 року про сплату податкового боргу, які були направлені відповідачу, та в подальшому розміщені на дошці податкових оголошень відповідно 19.02.2009 року та 06.03.2009 року, що підтверджується матеріалами справи.
З матеріалів справи вбачається, що ні в адміністративному, ні в судовому порядку вищезазначені повідомлення-рішення та податкові вимоги відповідачем не оскаржувалися, таким чином сума податкового зобов'язання вважається узгодженою.
Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Враховуючи той факт, що податкове зобов'язання відповідачем в строк визначений законом не сплачене та узгоджене платником, сума в розмірі 989,00 грн., з них по єдиному податку 200,00 грн., по податку на додану вартість - 789,00 грн., вважається податковим боргом.
В розумінні Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання
Згідно із підпункту 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно із абзацом четвертим підпункту 6.2.4 пункту 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Зважаючи на викладене позивачем було направлено відповідачу першу та другу податкові вимоги про сплату спірного податкового боргу, але зазначені вимоги залишені фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 без задоволення.
Виходячи з вищенаведеного, відповідач у встановлені законом строки податковий борг в сумі 989,00 грн. не сплатив.
Відповідно до пункту 1 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та пункту 1.16 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" державна податкова інспекція в межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати в бюджет податків і зборів та інших платежів, та згідно з пунктом 11 статті 10 вищезгаданого закону, на ДПІ покладено виконання таких функцій, як подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати податкового боргу в сумі 989,00 грн. суду не надав.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) борг по сплаті:
- єдиного податку в сумі 200,00 грн. (двісті гривень) на р/р 34218379700443, одержувач -Семенівська селищна рада, код ЄДРПОУ -34698317, банк одержувача -ГУДК України у Полтавській області, МФО 831019);
- податку на додану вартість в сумі 789,00 грн. (сімсот вісімдесят дев'ять гривень) на користь Державного бюджету України р/р 31119029700442, одержувач -УДК у Семенівському районі, код ЄДРПОУ - 34698317, банк одержувача -ГУДК України в Полтавській області, МФО 831019).
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 19 квітня 2010 року.
Суддя І.С. Шевяков