13 квітня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-827/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
при секретарі - Вовченко Т.П.,
за участю:
представника позивача - Юрченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області до Хорольської районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення економічних санкцій, -
26 лютого 2010 року Державна інспекція з контролю за цінами в Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хорольської районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення економічних санкцій 1794 грн. 54 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем вимоги постанов Кабінету Міністрів України від 27.08.03 № 1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби" та від 11.05.2006 року № 662 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 року № 1544 і 27 серпня 2003 року № 1351, які виявлені проведеною позивачем 24.11.2006 року перевіркою та зафіксовані в акті № 000394, на підставі якого до відповідача рішенням № 96 від 04.12.2006 року застосовано економічні санкції на суму 1794 грн. 54 коп., які відповідачем не сплачені.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила позов задовольнити.
Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча в матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, клопотань чи заперечень суду не надав.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24 листопада 2006 року головним державним інспекторам Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області Лавіною Р.Ф. проведено перевірку Хорольської районної санітарно-епідеміологічної станції щодо дотримання державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні тарифів на роботи і послуги.
Перевіркою встановлено і зафіксовано в акті № 000394 від 24.11.2006 р., що Хорольська районна санітарно-епідеміологічна станція за період з 11.05.2005 року по 06.06.2006 року нараховувала плату за надані нею послуги за фіксованими тарифами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.03 № 1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби". Згідно роз"яснення Міністерства юстиції України від 06.07.2006 року № 34-26-2336 "Про набрання чинності постанови КМУ від 11.05.2006 року № 662 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 року № 1544 і 27 серпня 2003 року № 1351", дана постанова набрала чинності з моменту її прийняття 11 травня 2006 року, а Хорольська районна санітарно-епідеміологічна станція почала застосовувати вказані вищезазначеною постановою тарифи з 07.06.2006 року. Внаслідок чого за період з 11.05.2006 року по 06.06.2006 року необґрунтовано отримана виручка склала 598 грн. 18 коп.
Рішенням № 96 від 04.12.2006 р. Державна інспекція з контролю за цінами в Полтавській області застосувала до Хорольської районної санітарно-епідеміологічної станції економічні санкції за порушення державної дисципліни цін в розмірі 1794 грн. 54 коп., яке було оскаржено відповідачем до Господарського суду Полтавської області.
Постановою Господарського суду Полтавської області від 21.05.2008 р. рішення про застосування економічних санкцій № 96 від 04.12.2006 р. визнано нечинним.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2009 року скасовано постанову Господарського суду Полтавської області від 21.05.2008 р. про визнання нечинним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 04.12.2006 р. № 96.
Харківським апеляційним адміністративним судом встановлено, що розміри тарифів, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.03 № 1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби" є фіксованими, що унеможливлює додавання до таких тарифів будь-яких інших показників (податків, зборів), і є свідченням того, що в цих тарифах вже враховані всі витрати, податки і збори.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Згідно із ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990, № 507-XII вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення економічних санкцій в сумі 1794 грн. 54 коп.
Відповідно до п. 4. ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична особа чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 72, 160-163, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області до Хорольської районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення економічних санкцій - задовольнити.
Стягнути з Хорольської районної санітарно-епідеміологічної станції до державного бюджету економічні санкції в розмірі 1794,54 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто чотири гривні п'ятдесят чотири копійки) на р/р № 31118106700032, УДК Гадяцького району, код 21081100, МФО 831019, код ЄДРПОУ 34698301.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 19 квітня 2010 року.
Суддя А.Б. Головко