13 квітня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-506/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
при секретарі - Чудак В.М.,
за участю: представника позивача - Пошивайло О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" про стягнення боргу по сплаті страхових внесків, -
08 лютого 2010 року позивач, Полтавське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" про стягнення боргу по сплаті страхових внесків з тимчасової втрати працездатності в розмірі 15716,06 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що в порушення вимог статей 23, 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням"відповідач не своєчасно сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням. Станом на 01.01.2010 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 15716,06 грн. за 2009 рік.
Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він заздалегідь та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив, заперечення проти позовних вимог не надав.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ (далі -Закон № 2240) платниками страхових внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасової втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.
Судом встановлено, що Сільскогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Росія" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (реєстраційний код страхувальника 530130002104).
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, становить:
для роботодавців - 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;
для найманих працівників - 0,5 відсотка суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;
0,5 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;
1,0 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.
Частиною першою статті 23 Закону № 2240 передбачено, що страхувальники -роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.
Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками - роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.
Згідно з пунктом 4.6 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженої постановою правління Фонду від 26.06.2001 року № 16, у разі виплати страхувальниками заробітної плати найманим працівникам з виручки від реалізації (наданих послуг), а також натуроплатою вони зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 27 Закону № 2240, страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. В разі несвоєчасної сплати та неповної сплати страхових внесків до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені статті 30 Закону. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується.
Пунктом 4 частини другої статті 27 Закону № 2240 передбачено обов'язок страхувальника вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.
Відповідно до поданого відповідачем звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'зку з тимчасовою втратою працездатності за 2009 рік, за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Росія" рахується прострочена заборгованість в розмірі 15716,06 грн.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач доказів в спростування вищевикладеного чи доказів сплати боргу за спірний період суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" (Полтавська область, Лохвицький район, с. Піски, вул. Гагаріна,1, код ЄДРПОУ 03759978) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (п/р 37171160005101 в ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 21052432) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 15716,06 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот шістнадцять гривень шість копійок).
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 19 квітня 2010 року.
Суддя І.С. Шевяков