Іменем України
"22" квітня 2010 р.Справа № 2а-195/10/1570
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
при секретарі Красних І.О.
за участю сторін:
представника позивача (за довіреністю) Порубіної Ю.Д.
представника відповідача(за довіреністю) Потьомкіної Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Сервіс»про стягнення адміністративно -господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів,-
З позовом до суду звернулося Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів та вказало, що страхувальником товариством з обмеженою відповідальністю«Лідер-Сервіс» порушені вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» тобто, не був виконаний норматив щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно Акту №416 від 10 жовтня 2009 року, щодо дотримання вимог ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»на ТОВ "Лідер-Сервіс", середньооблікова чисельність штатних працівників за 2008 рік на господарстві склала 8 осіб.
Отже, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача встановлюється відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону у кількості 1 робочого місця, проте відповідач не створив жодного.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 цього ж Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадські організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Позивач просить стягнути з відповідача адміністративно господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 4108, 39 грн.
Відповідач заперечив проти заявленого позову, в обґрунтування своєї позиції надав письмові заперечення (а/с-21), в яких зазначив що, у 2009 році ТОВ «Лідер -Сервіс» оформило на постійну роботу інваліда ІІ групи, чим створило одне робоче місце для інваліда.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає за необхідне задовольнити даний позов повністю з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (надалі Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 р. за № 1434 (із змінами та доповненнями), Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому. Згідно з пунктом 9 Положення для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.
Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до пункту 3 Положення є, зокрема контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 р. за № 875-ХІІ (із змінами та доповненнями). У відповідності до покладених на Фонд завдань останній здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (пп. 3, 4 Положення).
Таким чином, фонд та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з роботодавцями, зокрема у зв'язку із здійсненням контролю за перерахуванням адміністративно господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 р. за № 875-ХІІ (із змінами та доповненнями), реалізують владні управлінські функції.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. за № 875-ХІІ (із змінами та доповненнями) для роботодавців установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Відповідно до ч. 2 зазначеної статті роботодавці самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Основні методологічні положення щодо визначення середньої кількості працівників визначено п. 3.1 - 3.3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. за № 286. Виходячи з положень зазначених приписів, слід мати на увазі, що роботодавці при розрахунку кількості робочих місць повинні використовувати штатну чисельність працівників за основним місцем роботи. Звітним періодом для обрахування чисельності працівників є календарний рік. Показники кількості працівників у формах державних статистичних спостережень відображаються у цілих одиницях (п. 1.9 Інструкції зі статистики кількості працівників). Тому роботодавці повинні визначати середньооблікову чисельність працівників та чисельність працівників за встановленим Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 р. за № 875-ХІІ (із змінами та доповненнями) нормативом у цілих числах, округлюючи дробові числа відповідно до встановлених правил математики.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 р. за № 875-ХІІ (із змінами та доповненнями) роботодавці у разі невиконання нормативу сплачують адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 27.12.2006 р. за № 1836 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Механізм нарахування пені встановлено Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 р. за № 223.
Частиною третьою статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 27.12.2006 р. за № 1836 встановлено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені роботодавці проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до пункту 2.3 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 р. за № 223, адміністративно- господарська санкція - це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 р. за №875-ХІІ (із змінами та доповненнями), сплачується у порядку і розмірах, передбачених наведеним Законом та постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 31.01.07 р. № 70. Виходячи із наведеної дефініції та завдань Фонду стосовно здійснення контролю за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, фактом вчинення правопорушення роботодавцем є невиконання законодавчо встановленого нормативу з працевлаштування інвалідів - не створення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та самостійна несплата адміністративно-господарських санкцій за їх не створення.
Правила подання роботодавцями звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) передбачено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. за № 70. Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів».
Згідно Акту №416 від 10 жовтня 2009 року, Одеського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів щодо дотримання вимог ст. 19, 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»на ТОВ «Лідер-Сервіс», середньооблікова чисельність штатних працівників за 2008 рік на господарстві склала 8 осіб
У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 1 місце, проте не створив жодного.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадські організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
В судовому засіданні представник позивача пояснив що, відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій сума відрахувань за 1 нестворене робоче місце становить: 3817,5 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Проте, всупереч ст. 20 цього Закону відповідач самостійно в строк до 15 квітня 2008 року адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів не сплатив.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 цього ж Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
На теперішній час відповідач крім адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів, у розмірі 3817,5 грн. повинен сплатити и пеню виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, що становить 290,89 грн.
Отже, загальна сума, яка підлягає стягненню, становить:3817,5 + 290,89 = 4108,39 грн.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню повністю.
Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що позивачем обгрунтовано та підтверджено належним чином позовні вимоги щодо стягнення адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у розмірі 3817,5 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 290,89 грн. суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Сервіс»на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок Державного казначейства суму адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у розмірі 3817,5 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 290,89 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови буде виготовлений та підписаний суддею 27.04.2010 року.
Суддя /підпис/ Потоцька Н.В.