Справа № 2а-10921/09/1570
31 березня 2010 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Руденко І.В.
за участю:
представника позивача -Сігалова О.А. (довіреність від 17.11.2009),
представника позивача -Соколовської АВ. (довіреність від 31.03.2009),
представника відповідача -Баймуратова М.М. (довіреність від 07.10.2009, №22144/09/10-0),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Електро»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.04.2009 №0001122301/0 та №0001132301/0,-
ТОВ «Євро-Електро»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.04.2009 №0001122301/0, яким ТОВ «Євро-Електро»визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 318 195,00 грн. та застосовані штрафні(фінансові) санкції по цьому податку у розмірі 91 851,00грн. та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.04.2009 року №0001132301/0, яким ТОВ «Євро-Електро»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28 862,00 грн. та застосовані штрафні(фінансові) санкції по цьому податку у розмірі 11545,00 грн.
Позовні вимоги ТОВ «Євро-Електро»обгрутовує тим, що 10.02.2008 між ТОВ «Євро-Електро»та ТОВ «Інтер-Груп»укладено договір №2/ЕЭ/К-002, предметом якого є надання виконавцем послуг по зберіганню, навантаженню-розвантаженню та транспортуванню обладнання клієнта у пункт призначення смт. Великодолинське Овідіопольського району Одеської області. Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт №116 від 26.12.2008, який, як зазначає позивач, містить посилання на найменування, місцезнаходження та всі необхідні реквізити сторін, а також зазначення, які саме послуги були наданні із зазначенням окремо їх вартості, ТОВ «Інтер-Груп»надано, а ТОВ «Євро-Електро»прийнято у повному обсязі усі послуги на загальну суму 173170,00 грн., у т.ч. ПДВ -28861,67 грн. 26.12.2008, виконавцем -ТОВ «Інтер-Груп»було виписано та надано ТОВ «Євро-Електро»податкову накладну №318 на загальну суму 173170,00 грн. у т.ч. ПДВ -28861,67 грн. 12.01.2009 ТОВ «Євро-Електро»було сплачено вартість таких наданих послуг у повному обсязі, що підтверджується відповідною випискою банку. Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, факт отримання ТОВ «Євро-Електро» послуг від виконавця по зберіганню, наванженню-розвантаженню та транспортуванню його обладнання підтверджується відповідним договором та актом приймання -передачі таких виконаних робіт, що містить усі обов'язкові реквізити, а отже і є достатніми та належними доказами правомірності віднесення цих витрат по таким послугам до валових витрат позивача. Твердження ДПІ про необхідність підтвердження надання вищевказаних послуг ще іншими документами позивач вважає безпідставним розширенням кола документів, якими має бути підтверджений факт надання послуг. Чинне законодавство не встановлює спеціальних вимог, щодо обов'язкової наявності певних документів для підтвердження факту надання зазначених послуг. Органами державної податкової служби не надано доказів визнання недійсним договору №2/ЕЭ/К-002 від 10.02.2008 укладеного між ТОВ «Євро-Електро»та ТОВ «Інтер-Груп». Таким чином, позивач вважає правомірним віднесення до складу валових витрат підприємства витрати на оплату послуг по зберіганню, навантаженню-розвантаженню та транспортуванню обладнання, наданих йому ТОВ «Інтер -Груп»на підставі договору №2/ЕЭ/К-002 відповідно і податковий кредит по податку на додану вартість, сплаченому в ціні таких послуг ТОВ «Євро-Електро»сформовано правомірно. Крім того, позивач зазначає, що твердження ДПІ у акті перевірки про неправильне визначення балансової вартості товарів на оптових складах та безпідставне відображення позивачем по бухгалтерському обліку списання у серпні 2008 року товару на суму 1 128 469,59 грн. не заслуговує на увагу через невідповідність первинним документам ТОВ «Євро-Електро».
Представники позивача у судовому засіданні, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач позов не визнавав з викладених в письмових запереченнях мотивів, зазначивши, що актом перевірки встановлено порушення п.5.1,пп.5.2.1 п5.2, пп.5.3.9 п5.3,п.5.9 ст.5 , п.п. 11.2.1 п.11 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 318195,00 грн., порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 28862,00 грн. за грудень 2008 року. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.10.2007 по 31.12.2008 встановлено його заниження в сумі 1128470,00 грн. за 9 місяців 2008 року, за 2008 рік в сумі 1128470,00 грн. В порушення п.5.9 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»задекларовані підприємством показники у рядку 01.2. Декларацій «приріст балансової вартості запасів»: занижено по декларації за 9 місяців 2008 року наданої до ДПІ у Київському районі м.Одеси від 04.11.2008 №84024 у сумі 1128469,53грн., а саме за даними підприємства по р.01.2. Декларації «приріст балансової вартості запасів»складає 60805, 00 грн., за даними перевірки по р.01.2. «приріст балансової вартості запасів»складає 1189274,29 грн.; занижено по декларації за 2008 рік наданої до ДПІ у Київському районі м. Одеси від 27.01.2009 №116106 у сумі 1128469,53 грн., а саме за даними підприємства по р.01.2 Декларації «приріст балансової вартості запасів»складає 80858,00 грн., за даними перевірки по р.01.2 «приріст балансової вартості запасів»1209327,17 грн. ТОВ «Євро-електро» вівся податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів з порушенням встановленого порядку, а саме: на порушення п.5.9 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» невірно визначалась балансова вартість товарів на оптових складах у зв'язку з безпідставним відображенням по бухгалтерському обліку списання товару в серпні 2008 на суму 1128469,59 грн. Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.10.2007 по 31.12.2008 встановлено в сумі 144308,00 грн. за 2008 рік. ТОВ «Євро-електро» віднесено до складу валових витрат вартість робіт отриманих згідно договору № 2/ЕЭ/К-002від 10.02.2008 з ТОВ «Інтер -Груп»у сумі 144308,3 грн. До перевірки надано акт приймання -здачі виконаних робіт, з якого не ясно чи мають вони відношення до фінансово -господарської діяльності. У зв'язку з віднесенням до валових витрат вартості зазначених робіт отриманих від ТОВ «Інтер -Груп», факт використання яких у в своїй господарський діяльності ТОВ «Євро-електро» не підтверджено, встановлено заниження по податку на додану вартість, сплаченому в ціні таких послуг у сумі 28 862 грн. за грудень 2008 року. З урахуванням вищевикладеного представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На підставі направлень від18.03.2009 №175/82-23-02, від 31.03.2009 №230/101-23-02 виданих ДПІ у Київському районі м.Одеси працівниками ДПІ у Київському районі м.Одеси була проведена перевірка ТОВ «Євро-електро», за наслідками якої було складено акт «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2008 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2008»від 10.04.2009 № 1163/64/23-02/31693288.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Євро-електро» п.5.1, пп..5.2.1 п.5.2,пп. 5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5,п.п.11.2.1 п.11 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 318 195 грн. у тому числі: за 9 місяців 2008 року в сумі 282 117 грн. (в т.ч. за 3 кв.2008 - 282 117 грн.), за 2008 в сумі 318195 грн. (в т.ч. за 4 кв.2008 - 36078 грн.) та порушення п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 28 862 грн. за грудень 2008.
На підставі зазначеного акту ДПІ у Київському районі м.Одеси було прийнято податкове повідомлення -рішення № 0001122301/0 від 24.04.2009 яким ТОВ «Євро-електро» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 318195 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) по цьому податку у розмірі 91 851 грн. (а.с. 8) та податкове повідомлення -рішення №0001132301/0 яким ТОВ «Євро-електро»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 28 862 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції по цьому податку у розмірі 11 545 грн. (а.с.9)
Перевіркою показників відображених у рядку 01.2 Декларацій «приріст балансової вартості запасів»за 9 місяців 2008 року та за 2008 рік встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників на суму 1 128 469,53 грн. Балансова вартість товарів на оптових складах станом на 30.09.2008, станом на 31.12.2008 не відповідала даним, наведеним підприємством в таблиці №1 «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів додатка К1/1 до декларації про податок на прибуток підприємства »за 9 місяців 2008 року, за 2008 рік. Так, відповідно до «расходної»накладної № Э-00006248 від 08.08.2008 ТОВ «Євро-електро» отримано від НВФ у вигляді ТОВ «Югтрансенерго»товар на загальну суму 1 354 163,51 грн. (1 128 469,59 грн. -всього без ПДВ, ПДВ -225693,92 грн.) (а.с.44) У серпні 2008 відображено списання зазначеного товару у сумі 1 128 469,59 грн.
Відповідно до наданих до перевірки документів перевіряючими встановлено, що за період з моменту отримання вказаного товару по 31.12.2008 його відвантаження іншим покупцям (замовникам) не відбувалось.
Відповідно до п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
Відповідно до п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від.31.03.99 №87, запаси -це активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Суб'єкти господарювання надають Декларацію з податку на прибуток підприємства, затверджену Наказом ДПАУ від 29.03.2003 №143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», яким передбачено, що декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1-К7) подаються щокварталу. При заповненні рядка 01.2 декларації слід керуватися п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР.
Представники позивача в судовому засіданні заперечували щодо зазначеного порушення з посиланням на те, що ТОВ «Євро-електро» на виконання договору №6/1/2-1 від 19.02.2008 укладеного з Військовою частиною К1410 по виконанню робіт з реконструкції системи енергопостачання із заміною електрообладнання (а.с.47-52) було поставлено Військовій частині К1410 істочник безперебійного живлення ИБП 200 кВа, який складається зі складових які були отримані згідно «расходної»накладної № Э-00006248 від 08.08.2008.
Однак, як вбачається з наданих до суду матеріалів, Військова частина К1410 згідно расходної накладної № Евр -000026 від 06.08.2008 отримала ИБП 200 кВа у кількості 2 шт. за ціною без НДС 508 975,50 грн. на суму 1 221 541,20 грн. (1 017 951 грн. -без НДС). Згідно картки рахунку 361 по контрагенту В/ч К1410 за 3 квартал 2008 року зазначена сума відображена за расходною накладною РН-0000029 від 06.08.08 (а.с.113)
Відповідно до наданої представниками позивача калькуляції матеріалів, комплектуючих на виробництво істочника безперебійного живлення ИБП 200 кВа за договором №6/1/2-1 від 19.02.2008 для виробництва 1 істочника безперебійного живлення ИБП 200 кВа необхідні матеріали на загальну суму 1 354 163,51 грн. (1 128 469,59 грн. -без ПДВ), які відповідають за назвою, артикулом, кількістю та ціною товарів отриманих від НВФ «Югтрансенрго»у вигляді ТОВ згідно «расходної»накладної № Э-00006248 від 08.08.2008.
У зв'язку із вказаними розбіжностями суд вважає, що позивачем не доведено відвантаження іншим покупцям (замовникам) товару на загальну суму 1 354 163,51 грн. (1 128 469,59 грн. -всього без ПДВ, ПДВ -225693,92 грн.) отриманого від НВФ у вигляді ТОВ «Югтрансенерго»відповідно «расходної»накладної № Э-00006248 від 08.08.2008.
Перевіркою повноти визначення валових витрат встановлено їх завищення у сумі 144 308грн. за 2008 рік
Підпунктом 5.2.1. п. 5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94 від 28.12.1994 (зі змінами і доповненнями) встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
При цьому, згідно п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
В порушення п.5.1, п.п. 5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Євро-електро»віднесено до складу валових витрат вартість робіт, отриманих згідно договору № 2/ЕЭ/К-002 від 10.02.2008, укладеного з ТОВ «Інтер-Груп»у сумі 144 308,30 грн. у 4 кварталі 2008 року. (а.с. 40)
При проведенні перевірки позивачем було надано акт примання-здачі виконаних робіт №116 від 26.12.2008 ТОВ «Інтер-Груп», вартість яких складає 173 170 грн., у тому числі ПДВ -28 861,67грн. (а.с.41) Відповідно до п.1 акту приймання -здачі виконаних робіт №116 ТОВ «Інтер-Груп»надано позивачу за період з лютого по грудень 2008 року послуги по зберіганню та транспортуванню обладнання, а також навантажувально - розвантажувальні роботи в пунктах відправлення та призначення, пакування -розпакування, закріплення, укриття та ув'язка обладнання. Виконавець виконав операції пов'язані з вибором найбільш оптимальної схеми перевезення, оформлення перевізних документів, супроводженням та охороною обладнання.
Відповідно п.п. 11.2.1. п.11.2. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
У зазначеному акті не вказано які саме навантажувально - розвантажувальні роботи, транспортні послуги, послуги по зберіганню надавались, не вказано найменування та місцезнаходження сторін, найменування та кількість вантажу, умови та термін перевезення, місце та час навантаження і розвантаження.
До перевірки не надані товарно -транспортні накладні, з акту примання-здачі виконаних робіт №116 від 26.12.2008 не ясно чи мають вони відношення до фінансово -господарській діяльності ТОВ «Євро-електро». Тобто позивачем не підтверджено факт використання таких послуг у своїй господарській діяльності та з якої мети необхідно було придбання цих робіт.
Так, згідно ст. 9 Закону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт»та Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" встановлено, що всі СПД, установи і організації незалежно від відомчого підпорядкування, форми власності, які здійснюють перевезення вантажів автомобільним транспортом або для яких виконуються таки перевезення, зобов'язані використовувати транспортну документацію.
Відповідно п.11 Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Суд вважає обґрунтованим посилання позивача на те, що дорожні листи знаходяться у перевізника так, як оформлюються та видаються ним водію при випуску автомобіля для виконання перевезення вантажу.
Однак, згідно вказаної пункту Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.
В порушення п.п. 7.4.1 п.7.4 п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 позивачем згідно податкової накладної №318 від 26.12.2008 до складу податкового кредиту за грудень 2008 року було віднесено суми ПДВ -28 862 грн. за роботи надані ТОВ «Інтер-Груп», вартість яких було виключено з валових витрат підприємства.
Відповідно п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 N 2181-III у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідно до п.п.б п.4.2.2. п.4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
На підставі.6.1. ст.6 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок в частині доказування виконав у повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що податкові повідомлення рішення ДПІ у Київському районі м.Одеси від 24.04.2009 №0001122301/0 та №0001132301/0 прийняті відповідно до діючого законодавства, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163,167 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Електро»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2009р. №0001122301/0, яким ТОВ «Євро-Електро»визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 318 195,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції по цьому податку у розмірі 91 851,00 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2009 року №0001132301/0, яким ТОВ «Євро-Електро»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28 862,00 грн. та застосовані штрафні(фінансові) санкції по цьому податку у розмірі 11545,00 грн. відмовити у повному обсязі.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складання в повному обсязі, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя К.О. Танцюра
05 квітня 2010 року