Справа № 2-551/10
14 квітня 2010 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим
в складі: головуючої - судді Самойлової О.В.
при секретарі - Земцової Н.В.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа - Закрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа»,
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріального та морального збитку внаслідок ДТП, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 27.08. 2008 року о 09 годині на автошляху Сімферополь-Феодосія, відповідач, керуючи транспортним засобом ГАЗ-211010, державний номер НОМЕР_1, при здійсненні повороту не пропустив транспортний засіб - мопед «Навігатор», яким керував позивач, і скоїв зіткнення, інспектора ДАІ, що прибули на місце ДТП, склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КпроАП України відносно відповідача. Обставини ДТП встановлені у постанові Феодосійського міського суду від 02.09.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_2 був позбавлений права керування усіма видами транспортних засобів строком на три місяця. При проведенні огляду належного позивачу транспортного засобу встановлено, що у мопеда розбито: приладна панель, передні ліхтарі та поворотні сигнали, розбита пластикова обшивка в передній частині, деформована передня вилка, відірваний задній багажник, таким чином його мопед «Навігатор» відновленню не підлягає, на тепер вартість мопеда складає 5000 грн. Крім матеріальної, позивачу було завдано моральну шкоду, яка виразилася в глибинному стресі та моральних страждань від пошкодження його мопеда, його життя підвергалося небезпеці, він тимчасово втратив працездатність, моральна шкода була спричинена також і поведінкою відповідача, який не намагався йти на зустріч, ухиляється від усунення наслідків ДТП, внаслідок почуттів приниження та образи у позивача загострилася виразкова хвороба, на лікування якої він витратив 974,28 грн., розмір моральної шкоди він визначив у сумі 5000 грн., крім того, просить суд всі судові витрати покласти на відповідача.
При проведенні попереднього судового засідання 14 липня 2009 року до участі у справі у якості третьої особи було залучено ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа».
В судовому засіданні представник позивача, що діє на підставі належним чином оформленої довіреності, позовні вимоги підтримав з підстав, що зазначені в ньому та пояснив, що в результаті ДТП, що сталося з винних дій відповідача, позивачу спричинена матеріальна шкода, що виразилася у знищенні належного йому мопеду, вартість якого на тепер складає 5000 грн., у витратах на лікування в сумі 974,28 грн., а також спричинена моральна шкода на суму 5000 грн.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що не вважає себе винним у скоєнні ДТП, із позивачем вони домовилися, що він виплачує йому 1000 грн., він двічі надавав ОСОБА_3 по 300 грн., він особисто перевозив пошкоджений мопед на штраф майданчик, вважає, що він підлягає відновленню, він допоміг позивачу зробити огляд мопеду експертом страхової компанії, моральну шкоду позивачу він не спричиняв.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, при таких обставинах відсутність представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, допитавши свідка, вивчивши матеріали цивільної справи, відмовний матеріал № 4941, адміністративний матеріал № 3-14915/08, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачу на праві власності належить скутер «Навігатор» червоного кольору 19238 (а.с. 6). ОСОБА_2 27.08.2008 року в 09 годин на 104 км автошляху Сімферополь-Феодосія, керуючи транспортним засобом ВАЗ-211010 державний номер НОМЕР_1, який знаходиться у власності його дружини ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 від 11.09.2007 року, виконуючи маневр повороту наліво не уступив дорогу мопеду під керівництвом позивача, який рухався у зустрічному напрямку прямо, в результаті чого допустив з ним зіткнення, внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 16.13 ПДРУ, про що свідчать протокол про адміністративне правопорушення Серії АА № 838227 від 27.08.2008 року та постанова Феодосійського міського суду від 02.09.2008 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності по ст. 124 КпроАП України.
Відповідно до протоколу огляду транспорту від 27.08.2008 року, в результаті транспортної пригоди пошкоджено транспортний засіб мопед марки «Навігатор», що належить ОСОБА_3, а саме: розбито: приладна панель, передні ліхтарі та поворотні сигнали, розбита пластикова обшивка в передній частині, деформована передня вилка, відірваний задній багажник.
В силу ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарський або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, суд не бере до уваги заперечення ОСОБА_2 стосовно того, що у ДТП винний ОСОБА_3, судом достовірно встановлена віна відповідача у ДТП, що трапилося 27.08.2008 року, а також те, що транспортному засобу, що належить позивачу спричинені пошкодження, вказані в протоколі огляду транспорту.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що вона є дружиною позивача, після аварії у чоловіка було багато синців, гематом, йому було важко ходити, у нього загострилася виразкова хвороба, він змушений був тривалий час лікуватися, відповідач двічі передав чоловіку по 300 грн., не інтересувався його станом здоров'я, пошкоджений скутер знаходиться у с. Партизани на дворі її матері, він не підлягає відновленню, чоловік купив собі новий скутер за 5000 грн.
Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно із ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Всупереч зазначених норм процесуального права, позивач не надав суду достовірних та належних доказів стосовно того, що належний йому транспортний засіб - скутер марки «Навігатор» не підлягає відновленню, що його відновлювана вартість 5000 грн., для визначення суми матеріального збитку, спричиненого позивачу діями відповідача, необхідні спеціальні знання спеціаліста в галузі техніки та товарознавства, але позивач не заявляв клопотання про призначення такої експертизи. Вартість нового мопеда «Навігатор», яка зазначена у накладної № 1 від 21.01.2009 року (а.с. 10) не може бути прийнята судом за вартість матеріальної шкоди, спричиненої позивачу діями відповідача.
Також суд не може прийняти як доказ витрат на лікування позивача внаслідок винних дій відповідача, розрахункову квитанцію № 671700 від 26.11.2008 року (а.с. 6) на суму 974,28 грн. тому, що в неї не зазначено прізвище отримувача, які самі ліки були придбані, кому саме призначені ці ліки, а тому неможливо встановити причинно-слідчий зв'язок між протиправними діями відповідача та негативними наслідками у вигляді витрат на лікування позивача.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 5974,28 грн. не обґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення моральної шкоди у сумі 5000 грн., то суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково. Суд виходить з такого: згідно зі ст. 1 Закону України від 17.07.1997 року про ратифікацію Конвенції про захист прав людини та основних свобод, Україна повністю визнає на своїй території ст. 46 Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського союзу з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування конвенції. Отже текст Конвенції з Протоколами до неї, а також її тлумачення та застосування, висловлені у рішеннях Європейського союзу з прав людини, є частиною національного законодавства і є обов'язковими при правозастосуванні органами правосуддя.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб захисту в національному органі. Європейський суд з прав людини у винесених рішеннях неодноразово, зокрема у справах „Атлан проти Сполученого Королівства” від 19.06.2001 року, „Перна проти Італії” від 25.07.2001 року тощо визнавав в резолютивній частині рішення, що виходячи з обставин справи, самий факт правопорушення, вчиненого відносно потерпілого, становить спосіб захисту порушеного права і може становити достатньо справедливу компенсацію моральної шкоди.
З довідки в.о. головного лікаря Міської лікарні № 1 від 03.09.2008 року, що міститься у відмовному матеріалі № 4941 по факту ДТП, слідує, що ОСОБА_3 звертався амбулаторно у приймальне відділення 27.08.2008 року о 09,15 год., діагноз: ушиби, синці правої нижньої кінцівки.
Обраний позивачем спосіб компенсації відповідає ч. 3 ст. 23 ЦК України. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, ступеня вини особи, що завдала моральну шкоду, глибини фізичних та моральних страждань позивача, його душевні страждання у зв'язку із спричиненням тілесних ушкоджень, пошкодженням його майна, а також вимоги розумності і справедливості. З обліком наведеного, суд вважає за необхідне знизити розмір відшкодування моральної шкоди позивачу і визначити його у сумі 1000,00 грн.
Вимоги позивача про відшкодування йому судових витрат також підлягають задоволенню відповідно до положень ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 8, 55 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 10, 11, 60 84, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 23, 1167, 1187 ЦК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 1000,00 грн., судові витрати у сумі 08,50 грн., 30,00 грн., а всього 1038 (одну тисячу тридцять вісім) грн. 50 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Феодосійській міській суд шляхом подачі в 10 денний термін з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя