Справа № 33/807/26/21
Єдиний унікальний № 937/6817/20 Головуючий в 1-й інстанції - Честнєйша Ю.О.
Категорія - ст. 130 ч.1 КупАП Доповідач в 2-й інстанції - Білоконев В.М.
22 січня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Білоконев В.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Сполохова Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відео конференції, матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 листопада 2020 року у відношенні ОСОБА_1 ,
постановою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 листопада 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 (посвідчення водія НОМЕР_1 видане на ім'я ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Як зазначено в постанові, 14.09.2020 о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_1 по вул. Московській у м. Мелітополі керував автомобілем ВАЗ 2108, д/н НОМЕР_3 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, згідно яких водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з постановою суду не згоден.
Зауважує, що у протоколі серії ОБ № 102011 від 14.09.2020р. зазначено, що його складено відносно громадянина « ОСОБА_1 », в той же час в оскаржуваною постановою до адміністративної відповідальності притягнуто громадянина « ОСОБА_1 », вважає, що ім'я особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, не співпадає з ім'ям особи, відносно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, що є порушенням законодавства.
Також зауважує, що всупереч вимогам закон протокол про адміністративне правопорушення містить виправлення у часі його складення, а саме з «14» години виправлено на «15» годину.
Також зауважує, що у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення в графі "свідки чи потерпілі" не зазначені прізвища, адреси свідків, як цього вимагає п. 15 Інструкції та ч. 1 ст. 256 КУпАП.
Також зауважує, що під час складання на місці зупинки акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якості свідків було залучено наступних осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак зазначає, що під час зупинки співробітниками поліції та проведення огляду на стан сп'яніння на місці, зазначені взагалі свідки не були присутні, в закладі охорони здоров'я також не було жодного свідка.
Також зауважує, що судом протиправно стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір, оскільки в матеріалах справи міститься копія пенсійного посвідчення, з якого вбачається, що ОСОБА_4 є пенсіонером та інвалідом першої групи.
Просить скасувати постанову Мелітопольського районного суду Запорізької області від 13.11.2020р. та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 , захисника Сполохова Є.О., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2 та 3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
В Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 зазначено: п.3 розділу I: ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя; поведінка, що відповідає обстановці; п.7 розділу I: у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатом огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення; п.1 розділу II: за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; п.20 розділу III: висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 з наступними змінами: п.3 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, лікарем закладу охорони здоров'я; п.6 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я; п.13, 14 лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
З огляду на встановлені суддею суду першої інстанції обставини справи, які викладені в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 102011 від 14.09.2020, який містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року. Із зазначеним протоколом ОСОБА_1 був ознайомлений, його копію отримав, що засвідчив своїм особистим підписом. Зауважень до протоколу не мав; актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу від 14.09.2020, відповідно до якого в результаті огляду ОСОБА_1 , проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з рота, нестійка хода, почервоніння очей; висновком щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №922 від 14.09.2020, відповідно до якого ОСОБА_1 14.09.2020 о 15-10 годині перебував у стані алкогольного сп'яніння. Від підпису у вказаному висновку ОСОБА_1 відмовився, однак в подальшому результати огляду не оскаржував; поясненнями ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні.
Аналізуючи відповідно до ст. 252 КУпАП наведені вище докази та надаючи їм правову оцінку, суд погоджується з висновками суду першої інстанції і також доходить висновку, що вони є належними, допустимими та безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про те, що у протоколі серії ОБ № 102011 від 14.09.2020р. зазначено, що його складено відносно громадянина « ОСОБА_1 », в той же час в оскаржуваною постановою до адміністративної відповідальності притягнуто громадянина « ОСОБА_1 », вважає, що ім'я особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, не співпадає з ім'ям особи, відносно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, що є порушенням законодавства, протокол про адміністративне правопорушення містить виправлення у часі його складення, а саме з «14» години виправлено на «15» годину, є необґрунтованими, бо не є істотними та такими, що не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення, тобто такими, які могли б перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а є опискою, і з урахуванням інших доказів, які містяться в матеріалах справи, не спростовують вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Доводи апелянта з приводу того, що під час складання на місці зупинки акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якості свідків було залучено наступних осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак зазначає, що під час зупинки співробітниками поліції та проведення огляду на стан сп'яніння на місці, зазначені взагалі свідки не були присутні, в закладі охорони здоров'я також не було жодного свідка, у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення в графі "свідки чи потерпілі" не зазначені прізвища, адреси свідків є також необґрунтованими за наступних підстав.
Так, необхідною умовою законності проведення огляду поліцейським на місці зупинки транспортного засобу є присутність при ньому двох свідків (ч.2 ст.266 КУпАП).
Свідок (в розумінні ст.266 КУпАП) це не заінтересована в результаті огляду на стан сп'яніння особа, яка притягається поліцейським для посвідчення факту виконання зазначеного заходу забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, а також змісту, ходу і результатів зазначеного огляду.
Свідки в даному випадку залучаються до участі у справі з метою забезпечення об'єктивності проведених огляду.
Аналіз законодавства, що передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу вказує на те, що поліцейський вправі вчинити наступні дії без присутності свідків:
-зупинити транспортний засіб, у відповідності до підстав визначених ст.35
Закону України «Про Національну поліцію»;
-виявити у водія транспортного засобу ознаки алкогольного сп'яніння;
-надати пропозицію водієві пройти огляд на стан сп'яніння на місці його
зупинки;
-у разі відмови від проведення поліцейським огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, направити водія для проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я, при наявності згоди останнього.
Присутність свідків є обов'язковою у випадках:
- проведення поліцейським огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за згодою водія;
- відмови від медичного огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, незалежно від того, де водій відмовився від такого огляду: на місці зупинки транспортного засобу чи в приміщенні закладу охорони здоров'я.
В даному випадку, водій ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я і відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 922 від 14 вересня 2020 року, складений лікарем КНП «Меілтопольський ЗНГД» ЗОР, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, доводи апелянта про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були відсутні свідки, є безпідставними, оскільки чинним законодавством про адміністративні правопорушення не передбачено обов'язкової участі свідків, як під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і під час проведення в медичному закладі огляду на стан сп'яніння і оформлення його результатів.
Не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення і інші доводи апелянта, бо вони також не є істотними, тобто такими, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Дослідивши в судовому засіданні наведені докази суддя суду першої інстанції згідно до вимог ст. 252 КУпАП надав їм належну оцінку, перевіривши відповідно до ст. 251 КУпАП їх на предмет належності та допустимості, у зв'язку з чим вірно встановив фактичні обставини справи щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому суддею виконані вимоги ст. ст. 280, 283 КУпАП України і повно, всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено в межах ст. 124 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника та ступеню його вини.
Доводи апелянта з приводу того, що судом протиправно стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір, оскільки в матеріалах справи міститься копія пенсійного посвідчення, з якого вбачається, що ОСОБА_4 є пенсіонером та інвалідом першої групи, є обґрунтованими за наступних підстав.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю, а відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності 1 групи, загальне захворювання.
За таких обставин, вважаю, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню лише в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору, а тому його апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні порушення,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 листопада 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати в частині стягнення судового збору в розмірі 420 грн. 40 коп. на користь держави.
Звільнити ОСОБА_1 на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.М. Білоконев
Дата документу Справа № 937/6817/20