Дата документу 19.01.2021 Справа № 321/1064/20
Єдиний унікальний №321/1064/20 Головуючий у 1 інстанції: Машкіна Н.В.
Провадження № 22-ц/807/495/21 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.
«19» січня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Дашковської А.В.,
суддів: Кримської О.М.,
Кочеткової І.В.,
секретар: Волчанова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 жовтня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Роздольська сільська об'єднана територіальна громада Михайлівського району Запорізької області в особі Роздольської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,
В серпні 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, заінтересовані особи: Роздольська сільська об'єднана територіальна громада Михайлівського району Запорізької області в особі Роздольської сільської ради Михайлівського району Запорізької області.
В обґрунтування вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який на день смерті мешкав у с. Лиманівка Михайлівського району Запорізької області. Після його смерті відкрилась спадщина на усе належне йому майно.
З 2004 року вона та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю як чоловік та дружина за адресою: АДРЕСА_1 , де вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов'язки подружжя, не перебували у інших шлюбах.
ОСОБА_4 за життя заповіт не складав, після його смерті вона фактично прийняла спадщину, що відкрилась, шляхом спільного проживання зі спадкодавцем на момент його смерті.
До обсягу спадкового майна входить автомобіль марки ВАЗ, модель 21010, який зареєстровано за ОСОБА_4 і був придбаний у період часу спільного проживання з нею.
Після смерті ОСОБА_4 вона звернулась до нотаріальної контори, проте їй було роз'яснено, що вона не може оформити свої спадкові права, оскільки факт проживання зі спадкодавцем однією сім'єю без шлюбу не встановлено у передбаченому законом порядку.
На підставі зазначеного просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вона проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період часу з 2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 жовтня 2020 року заяву задоволено.
Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без шлюбу в період часу з 2004 року до 15 травня 2020 року.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що є рідними доньками померлого ОСОБА_4 та спадкоємицями першої черги, прийняли спадщину в установленому законом порядку, ОСОБА_3 вже зверталась до суду з аналогічною заявою, ухвалою судді Михайлівського районного суду Запорізької області від 24 липня 2020 року у справі №321/927/20 було відмовлено у відкритті провадження, ОСОБА_3 не вказала все спадкове майно, справу було розглянуто за участю неналежної заінтересованої особи без їх залучення до участі у справі, матеріали справи не містять копію спадкової справи, встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю, які не перебувають у шлюбі, має значення для вирішення питань щодо спільної сумісної власності, а не для спадкування, ОСОБА_3 не надано доказів звернення до нотаріуса, просили скасувати рішення суду та заяву залишити без розгляду з роз'ясненням права звернутись до суду із позовом на загальних підставах.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з доведеності вимог.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає з огляду на наступне.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За положеннями ч. 1ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч.7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб (частина друга статті 293 ЦПК України).
Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18).
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Згідно з ч. 4 ст. 235 ЦПК України якщо під час розгляду справу в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Частиною четвертою статті 315 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.
За приписами ч.ч. 1, 2 статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
За ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Отже, обов'язком суду при розгляді справи окремого провадження є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Як роз'яснено в п.п. 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернулась із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_4 , посилаючись на необхідність встановлення такого факту для оформлення спадщини.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
Після смерті ОСОБА_4 до нотаріальної контори для прийняття спадщини звернулись ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (а.с. 58,59).
Аналіз встановлених судом обставин справи дає підстави для висновку, що в даному випадку виник спір про право на спадщину.
За змістом роз'яснень, викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Відповідно до ч. 6 ст. 294, ч. 4 ст. 315 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Зазначені вимоги процесуального права районний суд не врахував та помилково вирішив спір по суті.
Окрім того, ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 21 вересня 2020 року було витребувано з Михайлівської державної нотаріальної контори копію спадкової справи до майна померлого ОСОБА_4 , проте розгляд заяви ОСОБА_3 по суті відбувся за відсутності будь-яких відомостей з нотаріальної контори щодо заведення спадкової справи та наявності інших спадкоємців померлого ОСОБА_4 .
Із зазначених підстав судом першої інстанції не було з'ясовано коло заінтересованих осіб та не повідомлено їх про розгляд заяви ОСОБА_3 , чим допущено неповноту з'ясування обставин справи.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є обґрунтованими та заслуговують на увагу суду.
Оскільки, допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанцій підлягає скасуванню із залишенням заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 6 ст. 294 ЦПК України з роз'ясненням ОСОБА_3 право на звернення до суду на загальних підставах - у порядку позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 374, 377, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 жовтня 2020 року у цій справі скасувати.
Заяву ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Роздольська сільська об'єднана територіальна громада Михайлівського району Запорізької області в особі Роздольської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_3 право подати позов на загальних підставах.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 22 січня 2021 року.
Головуючий А.В. Дашковська
Судді: О.М. Кримська
І.В. Кочеткова