Справа № 126/535/20
Провадження №11-кп/801/79/2021
Категорія: 93
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
22 січня 2021 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці матеріали об'єднаних кримінальних проваджень №12020020090000115 від 24.02.2020, №12020020090000093 від 17.02.2020 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Бершадської місцевої прокуратури ОСОБА_8 на вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 19 серпня 2020 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ставки Бершадського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше судимого,
за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.185 КК України;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Велика Киріївка Бершадського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, на підставі ст.89 КК України не судимого,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 19 серпня 2020 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125 та ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання:
-за ч.1 ст.125 КК України - 150 годин громадських робіт;
-за ч.2 ст.185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено остаточно ОСОБА_7 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
У відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч.2 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
У відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_9 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Вирішено питання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, накладеного ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 23.03.2020, процесуальних витрат та речових доказів.
Судом установлено, що 24.02.2020 близько 20 години в АДРЕСА_2 , в приміщенні житлового будинку, що належить ОСОБА_10 , виник словесний конфлікт між вищевказаною особою та її співмешканцем ОСОБА_7 .. Під час вищевказаного конфлікту ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_10 та умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс декілька ударів кулаками обох рук в область обличчя та тулуба ОСОБА_10 . В результаті нанесення ударів потерпіла ОСОБА_10 впала на ліву частину стегна, при цьому ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, наніс потерпілій ще декілька ударів ногами в область голови та тулуба ОСОБА_10 .
Згідно висновку експерта № 25 від 25.02.2020 ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді забоїв м'яких тканин та синців на обличчі, синців на вушній раковині, груді, лівій руці, животі та на лівому стегні, що за ступенем важкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткого розладу здоров'я.
Крім того, 16.02.2020 року близько 13 год. 00 хв., перебуваючи в с. Велика Киріївка Бершадського району Вінницької області, ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_9 , з метою вчинення крадіжки прийшли до домоволодіння під АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_11 , щоб викрасти майно, яке в подальшому можна було б продати, оскільки знали, що в даному будинку на даний час ніхто не проживає. Пройшовши до вищевказаної території із сторони поля, де відсутня частина паркану, з метою крадіжки чужого майна, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 зайшли на територію вищевказаного домоволодіння та підійшли до підсобного приміщення, яке збите із хвилястого шиферу. В подальшому, відслонивши рядно, яким був закритий вхід до приміщення, зайшли в середину, звідки здійснили крадіжку брухту кольорових металів алюмінію (7 каструль, 3 сковорідки), загальною вагою 10 кг 100 г, які склали в білий полімерний мішок та брухту чорних металів (буржуйку), загальною вагою 40 кг 600 г., який винесли за межі домоволодіння із сторони поля на ґрунтову дорогу.
Після чого, ОСОБА_7 , пішов до місця проживання свого брата ОСОБА_12 та попросив завезти в м. Бершадь Бершадського району Вінницької області мотоциклом, який перебуває в його користуванні металобрухт. Про те, що металобрухт викрадений, ОСОБА_7 , не повідомив. На дану пропозицію ОСОБА_12 погодився та приїхавши до домоволодіння під АДРЕСА_2 , із сторони поля, де на них очікував ОСОБА_9 , погрузили вищевказане майно до коляски мотоцикла, та з метою продажу повезли його до ОСОБА_13 , який проживає по АДРЕСА_4 , та якому не було відомо про те, що даний металобрухт викрадений, де продали вищевказаний металобрухт за 300 грн., які в подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_9 витратили для власних потреб.
Згідно висновку експерта № 1797/1798/20-21 від 05.03.2020, ринкова вартість брухту кольорових металів - алюмінію, загальною вагою 10 кг 100 г (десять кілограм 100 грам), станом на момент вчинення злочину, а саме на 16.02.2020, складала 176,65 грн. (сто сімдесят шість грн. 65 коп.), ринкова вартість брухту чорних металів, загальною вагою 40 кг 600 г (сорок кілограм шістсот грам), станом на момент вчинення злочину, а саме на 16.02.2020, складала 145,35 грн. (сто сорок п'ять грн. 35 коп.).
Своїми діями ОСОБА_7 та ОСОБА_9 заподіяли потерпілій ОСОБА_11 майнову шкоду на загальну суму 322 грн.
Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження та за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою, групою осіб.
Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_9 кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою, групою осіб.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що їх подала.
В апеляційній скарзі прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Бершадської місцевої прокуратури ОСОБА_8 ставиться питання про скасування вироку Бершадського районного суду Вінницької області від 19 серпня 2020 року в частині призначення покарання ОСОБА_7 у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, в частині звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з застосуванням ст.75 КК України.
Просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.1 ст. 125 КК України у виді 150 годин громадських робіт;
-за ч.2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_7 у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд при призначенні ОСОБА_7 покарання, не в повній мірі врахував загальні підстави призначення покарання згідно ст.65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані обвинуваченого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання і призначив йому покарання, яке за своєю м'якістю є явно несправедливим, не є достатнім для його виправлення.
Вирок відносно ОСОБА_9 учасниками судового провадження не оскаржується.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній та просив її задовольнити в повному об'ємі.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим. При цьому пояснив, що шкодує про вчинене, просить зменшити покарання, тілесні ушкодження наніс внаслідок зловживання потерпілою спиртними напоями.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.405 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з вироку, суд правильно встановив фактичні обставини провадження і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Даний висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та належним чином перевірених судом доказах, які в апеляційній скарзі не заперечуються і перевірці в апеляційній інстанції не підлягають.
Водночас наведені в апеляційній скарзі прокурора порушення судом закону України в частині призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_7 у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість, апеляційний суд вважає обґрунтованими.
Згідно ст. 50 КК України рішення суду про призначення покарання, з-поміж інших завдань повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Виходячи з положень ст. 65 КК України, а також роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди повинні суворо додержуватись вимог даної норми закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та iндивiдуалiзацiї покарання.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 1 постанови Пленуму ВСУ №7, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як видно з вироку, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання суд не виконав вимоги названого закону та вирішуючи питання щодо міри покарання, не в повній мірі врахував ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного i призначив ОСОБА_7 покарання, яке є явно несправедливим внаслідок м'якості.
3 матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та засуджувався останній раз 29.10.2009 Бершадським районним судом Вінницької області за ч.5 ст.15, ст.27, ст.69, ч.3 ст.307 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, відбувши реальне покарання за останнім вироком, знову ж таки, підбурюваний жагою до легкої наживи, вчинив новий умисний тяжкий корисливий злочин проти власності відносно колишньої дружини, навіть останнє призначення вироком суду покарання у виді реального позбавлення волі не попередило вчинення ним нових кримінальних правопорушень, наведене свідчить про стійку антигромадську позицію ОСОБА_7 , небажання виправлення та нездатність до стійкої правослухняної поведінки, а відтак вищевказане свідчить про неможливість його виправлення i перевиховання без призначення покарання, пов'язаного з реальним позбавленням волі. В протилежному випадку мета покарання не може бути досягнута.
Окрім того згідно досудової доповіді, складеної 09.06.2020. Бершадським РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області щодо обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено високий ризик повторного вчинення кримінальних правопорушень та високий ризик небезпеки для суспільства.
Згідно положень ч.1 ст.75 КК України звільнення особи від відбування покарання з випробуванням допускається виключно в разі, якщо суд з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Таким чином для звільнення обвинуваченого від відбування покарання необхідно встановити наявність таких соціальних чинників, які свідчать про можливий вплив на поведінку засудженої особи та його виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства. Згідно ст.50 КК України рішення суду про призначення покарань, з-поміж інших завдань, повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Враховуючи вищевикладене, призначене ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції частини статті зі звільненням його на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки суперечить загальним засадам призначення кримінального покарання, наведеним у ст.ст.50, 65 КК України, та роз'ясненням постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а тому є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність (застосування закону, який не підлягає застосуванню) та відповідно до п.4 ч.1 ст.409, ст.ст.413, 414 КПК України є підставою для скасування вироку з постановленням нового вироку судом апеляційної інстанції.
Натомість з урахуванням особи обвинуваченого, обставин вчинення кримінальних правопорушень, зокрема таємного викрадення чужого майна, безпосередніх предметів злочинного посягання та його вартості, на переконання суду апеляційної інстанції призначене покарання у виді 3 років позбавлення волі є надто суворим та підлягає зменшенню.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 413, 414, 420 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Бершадської місцевої прокуратури ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 19 серпня 2020 року у об'єднаних кримінальних провадженнях №12020020090000115 від 24.02.2020, та №12020020090000093 від 17.02.2020 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125 та ч.2 ст.185 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч.2 ст.185 КК України скасувати в частині призначеного ОСОБА_7 покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125 та ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання:
-за ч.1 ст.125 КК України - 150 годин громадських робіт;
-за ч.2 ст.185 КК України - 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_7 визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вияді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до суду Касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: