Справа № 127/21645/20
Провадження №11-кп/801/152/2021
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
18 січня 2021 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем: ОСОБА_5 ,
за участі: прокурора ОСОБА_6
та захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 2 грудня 2020 року про продовження строку дії застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 342, ч.2 ст. 345, ч.1 ст. 369 КК України.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 2 грудня 2020 року задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого.
Мотивуючи прийняте рішення зазначено, що ризики, встановлені судом при обранні та продовженні запобіжного заходупродовжують існувати та не зменшились, а інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть гарантувати належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову, якою застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період доби з 22:00 год. до 06:00 год.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд в достатній мірі не оцінив обґрунтованість доведення ризиків та не взяв до уваги, що ОСОБА_7 , перебуваючи під домашнім арештом, не порушував його умови, а наявність судимостей не є вичерпним доказом того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення. Також суд належним чином не обґрунтував ризик впливу обвинуваченого на свідків та потерпілих. Окрім цього звертає увагу на те, що ОСОБА_7 утримує свою сім'ю - дружину, яка перебуває у декретній відпустці, та троє дітей, які зараз перебувають у скрутному матеріальному становищі.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти її задоволення, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Нормами ч.2 ст. 331 КПК України визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Згідно вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону, належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано дійшов висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, два з яких є злочинами середньої тяжкості, спрямовані проти авторитету органів державної влади та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зникли та виправдовують продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зокрема, у кримінальному провадженні не допитані свідки сторони обвинувачення та свідок сторони захисту - матір обвинуваченого, тому існує ризик впливу обвинуваченого на свідків, також, зважаючи, що обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі, він може переховуватись від суду, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки він раніше судимий.
Також судом враховані обставини, передбачені ст. 178 КПК України про заявлену стороною захисту наявність міцних соціальних зв'язків обвинуваченого, проте, вони не дають підстав для зміни йому запобіжного заходу на більш м'який, з чим погоджується і колегія суддів.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 .
Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 2 грудня 2020 року про продовження строку дії застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4