Справа № 127/11739/20
Провадження № 22-ц/801/118/2021
Категорія: 68
Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С. А.
Доповідач:Шемета Т. М.
21 січня 2021 рокуСправа № 127/11739/20м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Шемети Т. М. (суддя - доповідач),
суддів Берегового О.Ю., Ковальчука О. В.,
секретар судового засідання Куленко О. В.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач (особа яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2020 року, постановлену в складі судді Федчишена С. А. в м. Вінниці, дата складення повного судового рішення 12 листопада 2020 року,-
01 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2020 року задоволено клопотання представника позивача, призначено у цій справі судову оціночно - будівельну, оціночно - земельну та автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницької філії Київського НДІСЕ.
На вирішення експертів поставлено наступні питання:
- Яка середня ринкова вартість автомобіля, подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) автомобілю марки Тоyota модель Sienna, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 на дату проведення експертизи?
- Яка середня ринкова вартість автомобіля, подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) автомобілю марки Audi модель А8, 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 на дату проведення експертизи?
- Яка середня ринкова вартість автомобіля, подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) автомобілю марки Тоyota модель Camry, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 на дату проведення експертизи?
- Яка дійсна (ринкова) вартість об'єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення, загальною площею 33,1 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на дату проведення експертизи?
- Яка дійсна (ринкова) вартість об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 225 кв. м. на дату проведення експертизи?
- Яка дійсна (ринкова) вартість земельної ділянки, площею 0,0025 га, кадастровий номер 0510100000:01:037:0214, «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», що розташована за адресою: АДРЕСА_3 на дату проведення експертизи?
- Яка дійсна (ринкова) вартість земельної ділянки, площею 0,0025 га, кадастровий номер 0510100000:01:037:0219, «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», що розташована за адресою: АДРЕСА_3 на дату проведення експертизи?
- Яка дійсна (ринкова) вартість об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі гаражів, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , на дату проведення експертизи?
Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 .
Провадження у справі зупинене на час проведення експертизи.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що призначення авто-товарознавчої експертизи по даній справі, враховуючи предмет спору, є необхідним, оскільки для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких неможливе повне та всебічне з'ясування обставин, які мають значення для справи.
Із такою ухвалою не погодився відповідач ОСОБА_2 , 26 листопада 2020 року подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції.
Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що призначення експертизи відбулося за відсутності відповідача, який був позбавлений можливості висловити свою думку стосовно експертної установи, а також не мав можливості поставити свої питання, що на його думку вплинуло на об'єктивність розгляду цієї справи та свідчить про неоднакове ставлення суду до учасників по справі.
Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2020 року залишити без змін, визнати подання ОСОБА_2 апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу зловживанням своїми процесуальними правами, застосувавши до нього заходи, передбачені ст. 148 ЦПК України.
В судове засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином (судова повістка повернулася неврученою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», про зміну адреси ОСОБА_2 суд не повідомив). Від представника ОСОБА_2 адвоката Бездітної Т. В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із поганим самопочуттям з ознаками респіраторно-вірусної інфекції, яке було відхилене в зв'язку з відсутністю доказів поганого стану здоров'я.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення їй судової повістки (№ 2105019456696).
В судове засідання апеляційного суду прибув представник ОСОБА_1 адвокат Болманенко О. О., який заперечив проти апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві, ухвалу суду вважає законною, такою, що підлягає залишенню без змін, адже без призначення експертизи вірно вирішити спір неможливо.
Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Кривенка Е. Ю. про відкладення розгляду справи та забезпечення проведення наступного та усіх подальших судових засідань в режимі відеоконференції було відхилене, так як в судовому засіданні бере участь представника ОСОБА_1 адвокат Болманенко О. О.
Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до наступних висновків.
Частиною першою статті 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу в справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи у разі якщо, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, також за умови що сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
За змістом наведеної норми судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
По справі встановлено наступні обставини, що не оспорюються:
1 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя (а. с. 1 - 4).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 червня 2020 року у цій справі відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 13 липня 2020 року (41 т.1). Розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2020 року постановлено провести розгляд цієї справи у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 жовтня 2020 року (а. с. 218 т. 1).
11 листопада 2020 року позивач ОСОБА_1 подала клопотання про призначення комплексної оціночно - будівельної, оціночно-земельної та автотоварознавчої експертизи (а.с. 24?25 т. 2).
Відповідач та його представник в підготовче засідання 11 листопада 2020 року не з'явилися надали суду клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку із тим, що в провадженні судді Романюк Л. Ф. перебуває справа № 127/11136/20, розгляд якої призначено на 11.11.2020 року о 11.15 год. (а.с. 23 т.2).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2020 року задоволено клопотання представника позивача, призначено у цій справі судову оціночно - будівельну, оціночно - земельну та автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницької філії Київського НДІСЕ (а.с. 31 т. 2).
Постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суд виходив з необхідності проведення цієї експертизи для повного і всебічного з'ясування обставин по даній справі і прийняття обґрунтованого рішення.
Проте, цього висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з частиною першою статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно з ч. 3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до ч. 5 ст. 103 ЦПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Таким чином, враховуючи вимоги зазначеної статті, при призначенні експертизи судом, суд зобов'язаний забезпечити (організувати) змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 197 ЦПК України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.
Частина друга вказаної статті 197 ЦПК України встановлено перелік питань, які суд з'ясовує під час проведення підготовчого засідання в тому числі вирішує питання про призначення експертизи.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: п. 3: в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Частиною другою статті 116 ЦПК України визначено, що способами забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертизи.
Як вбачається із матеріалів справи, клопотання ОСОБА_1 про призначення оціночно - будівельної, оціночно - земельної та автотоварознавчої експертизи надійшло до суду 11 листопада 2020 року (а.с. 24 т.2), доказів направлення клопотання відповідачеві матеріали справи не містять.
Клопотання позивача було розглянуто та вирішено судом в цей же день: ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2020 року клопотання було задоволено (а.с. 31 т.2).
Вищевказане в комплексі свідчить про порушення судом норм процесуального права, яке призвело до неможливості реалізації відповідачем своїх процесуальних прав передбачених ЦПК України., зокрема, ОСОБА_2 та його представник були позбавлені процесуального права викласти своє бачення необхідності (відсутності необхідності) проведення експертизи, обрати експерта (експертну установу), висловити судження щодо доводів позивача та питань, роз'яснення яких потребує чи не потребує висновку експерта, запропонувати власні питання тощо.
На переконання апеляційного суду це свідчить про порушення судом принципу змагальності, який є однією з основних засад цивільного судочинства.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції визначеного статтею 103 ЦПК України порядку призначення експертизи та незабезпечення процесуальних прав відповідача.
При цьому, апеляційний суд роз'яснює, що позивач не позбавлена процесуального права порушувати питання призначення експертизи в подальшому, суд же має забезпечити процесуальні права всіх учасників справи та дотриматись порядку розгляду заяви про призначення експертизи.
Згідно із положеннями п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З врахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2020 року скасувати, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуюча Т. М. Шемета
Судді О. Ю. Береговий
О. В. Ковальчук
Повне судове рішення складено 22 січня 2021 року.