Справа № 750/11156/20
Провадження № 2-о/750/16/21
22 січня 2021 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Левченко А.С.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - ОСОБА_2
представника заінтересованої особи - Мурзенок К.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
заінтересована особа - Чернігівська міська рада,
07 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити в якості факту, що має юридичне значення, ту обставину, що вона проживала однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовано заяву тим, що у період з 1983 року по 22 листопада 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мешкали однїєю сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу у м. Горлівка Донецької обл., а після початку військових дій на сході України, змушені були переїхати в м. Чернігів до квартири доньки заявника за адресою: АДРЕСА_1 , де і були обоє зареєстровані, як особи, які переміщуються з тимчасово окупованої території України. Під час спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов'язки. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на кошти, що знаходяться на депозитних рахунках в АТ «Ощадбанк». Встановлення даного факту заявнику необхідно для прийняття та оформлення спадщини за законом, як спадкоємцю четвертої черги.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Заявник та її представник у судовому засіданні заяву підтримали та просили суд її задовольнити.
Представник Чернігівської міської ради у судовому засіданні при винесенні рішення поклалася на розсуд суду, заперечень щодо задоволення заяви не мала.
Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 22).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема, на пенсійні депозити.
Відповідно до інформації Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 22.12.2020, наданої на запит суду, на ім'я ОСОБА_3 виявлено наявність восьми відкритих депозитних рахунків.
На даний час у заявника виникла необхідність встановлення факту проживання із ОСОБА_3 однією сім'єю не менше як п'ять років на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , для оформлення спадщини після смерті останнього.
Як вбачається з копій довідок про взяття на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції № 7423/001084 від 11.12.2014 та № 7423/000908 від 26.11.2014, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перемістилися з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) в АДРЕСА_1 (а.с. 29, 30).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду показали, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 1983 року проживали однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, разом харчувалися, тримали худобу, мали взаємні права та обов'язки, спільний бюджет.
У відповідності до положень п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною першою статті 1221 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
Як зазначив Верховний Суд в своїй постанові від 21 березня 2019 року у справі № 461/4689/15-ц, для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/95 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.
Оскільки, встановлення факту проживання однією сім'єю породжує для ОСОБА_1 юридичні наслідки, а саме можливість реалізувати своє право для отримання спадщини після смерті ОСОБА_3 та встановити даний факт іншим шляхом, аніж звернутися до суду за судовим захистом є неможливим, тому суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Відповідно до положень ст. ст. 76, 77, 78, 80, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт, про встановлення якого просить позивач, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, встановлення факту постійного проживання має для заявника юридичне значення і потрібне для реалізації спадкових прав, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 259, 273, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини за останньою адресою їх спільного проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22.01.2021.
Суддя