Справа № 675/11/21
Провадження № 1-в/675/20/2021
"20" січня 2021 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізяслав матеріали клопотання ОСОБА_4 про заміну покарання більш м'яким з довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк,
У провадження Ізяславського районного суду Хмельницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 , який відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі у державній установі «Замкова виправна колонія (№58)» та тимчасово утримується у державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор», в якому просить замінити йому призначене судом покарання у виді довічного позбавлення волі на більш м'яке покарання у виді позбавлення волі на певний строк та зарахувати вже відбутий строк покарання до покарання у вигляді позбавлення на певний строк.
Під час розгляду справи, судом було встановлено, що ОСОБА_4 вже звертався до Ізяславського районного суду з вказаним клопотанням, та відповідно до ухвали суду від 11.02.2020, яка за ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 15.06.2020 була залишена без зміни, у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про заміну покарання більш м'яким з довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк відмовлено(Справа №675/1206/19, провадження № 1-в/675/4/2020).
З огляду на викладене прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про необхідність закриття провадження за клопотання засудженого ОСОБА_4 у зв'язку з наявністю судового рішення щодо питання, яке ставить перед судом засуджений.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_5 подане клопотання про заміну покарання більш м'яким з довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строкпідтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали провадження та матеріали провадження справи № 675/1206/19, суд приходить до висновку, що провадження за заявою засудженого ОСОБА_4 підлягає закриттю з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 09.10.2003 ОСОБА_4 засуджено: за п. п. 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла; за ч. 4 ст. 187 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна, крім житла; за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.
Ухвалою Верховного Суду України від 17.02.2004 вирок щодо ОСОБА_4 змінено. Виключено кваліфікацію його дії за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України; ухвалено вважати його засудженим за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання, призначеного судом у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, і на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України ОСОБА_4 засуджено до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, крім житла. В решті вирок залишено без змін.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 лютого 2017 року на підставі ст. 72 ч. 5 КК України ОСОБА_4 зараховано в строк попереднього ув'язнення строк тримання під вартою як запобіжний захід з 17 березня 2003 року по 17 лютого 2004 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Як вбачається із клопотання засудженого ОСОБА_4 , яке є предметом розгляду, останній зазначає, що застосування до нього покарання у виді довічного позбавлення волі без реальної можливості звільнення порушує вимоги ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, як на підставу для задоволення свого клопотання також посилається на прийняте рішення Європейським Судом з прав людини рішення у справі «Пєтухов проти України» від 12.03.2019, в якому констатовано порушення статті 3 Конвенції, яке пов'язане з тим, що в державі Україна довічно ув'язнені не мають реальної перспективи звільнення.
На переконання засудженого практика Європейського Суду з прав людини та Європейська конвенція з прав людини та основоположних свобод є джерелом міжнародного права, і, відповідно до Конституції України є частиною національного законодавства, а отже наявні усі законні підстави для вирішення питання, яке ставить перед судом, так як відбуваючи покарання у виді довічного позбавлення волі знаходиться в тих самих умовах, що й особа за рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Пєтухов проти України».
Разом з тим, як встановлено судом, відповідно до матеріалів провадження справи №675/1206/19 провадження 1-в/675/4/2020, засуджений ОСОБА_4 вже звертався до суду з аналогічним клопотанням від 14.05.2019, яке надійшло до суду 04.06.2019, за наслідками розгляду якого ухвалою Ізяславського районного суду від 11.02.2020, яка ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 15.06.2020 була залишена без зміни, у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про заміну покарання більш м'яким з довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк відмовлено.
Порівнюючи дані клопотання між собою, судом встановлено, що вони є повністю ідентичними, заявлені з тих самих підстав, лише різниться строк відбуття покарання ОСОБА_4 станом на день подачі даних клопотань.
Проте, ухвалою Ізяславського районного суду від 11.02.2020, ОСОБА_4 було відмовлено у задоволенні його клопотання, оскільки така можливість не передбачена діючим законодавством України, а не з підстав не відбуття встановленого кримінальним законом строку покарання, а тому доводи останнього про те, що на день подачі клопотання, яке є предметом розгляду змінився термін його відбуття покарання, що дає йому право знову із тих самих підстав звертатися до суду не заслуговують на увагу.
Таким чином, у судовому засіданні з'ясовано, що ОСОБА_4 раніше вже звертався до суду з аналогічним клопотання, з приводу поставлених ним питань, які були предметом розгляду, як судом першої та апеляційної інстанції (Справи 675/1206/19).
Згідно з ст. 2 КПК України завданнями кримінального судочинства є, зокрема, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ст. 21 КПК України кожна особа має право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним та неупередженим судом, створеним на підставі закону. Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Системний аналіз положень КПК України дає підстави вважати, що особа має право на звернення до суду з відповідною заявою, клопотанням, тощо, а в разі незгоди з ухваленим судом рішенням - на апеляційний, касаційний перегляд її справи в випадках та в порядку, передбаченому чинним КПК України.
Чинним КПК України не передбачено можливості повторного звернення до суду при наявності судового рішення, що набрало чинності, з такою самою заявою, поданою з тих самих підстав з аналогічними вимогами.
Положеннями КПК України чітко не виписано, як повинен діяти суд першої інстанції за таких обставин.
У силу ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься і доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, згідно з якими вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України (ст. 21 КПК України).
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора, та закриття провадження у справі, оскільки питання, зазначене у заяві засудженого ОСОБА_4 , вже вирішувалося судом та з цього приводу наявні судові рішення, які набрали законної сили.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 21, 372, 537, 539 КПК України, суд
Провадження у справі за клопотанням засудженого ОСОБА_4 про заміну покарання більш м'яким з довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строкзакрити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1