Справа № 648/4168/19
Провадження № 2/648/28/21
15 січня 2021 року смт. Білозерка
Білозерський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Кусік І.В.,
за участі:
секретаря судового засідання: Ербеса А.О.,
представника позивача: Остапенко Р.М.,
відповідача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Акціонерного товариства «Херсонобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією та зустрічним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про визнання протиправними дії посадових осіб та визнання недійсним рішення комісії,
Представник позивача звернулася до суду з вказаною позовною заявою пояснивши, що відповідач, згідно договору купівлі-продажу, є власником помешкання по АДРЕСА_1 та проживає за вказаною адресою, особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито по сплаті за використання електричної енергії. Відповідач користується послугою АТ «Херсонобленерго» і повинен дотримуватися Правил роздрібного ринку електричної енергії.
В ході проведення працівниками АТ «Херсонобленерго» рейду 26.04.2017 року за адресою проживання відповідача: АДРЕСА_1 було виявлено факт безоблікового користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення з порушенням схеми обліку, шляхом підключення фазного та нульового проводів з ввідного до облікового кабелю в підвальному приміщенні. Електроенергія споживається, приладом обліку не враховується, що суперечить Правилам користування електричною енергією побутовим споживачем (ПКЕЕН), що відповідно до п. 48 є розкраданням електричної енергії та тягне за собою відповідальність.
На підставі п. 53 ПКЕЕН представниками енергопостачальника було складено Акт про порушення правил користування електричною енергією побутовим споживачем № 230937.
Відповідно до п.п. 37, 48 ПКЕЕН, у разі порушення правил користування електричною енергією споживач повинен нести відповідальність.
Згідно п. 53 ПКЕЕН та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН, розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акту про виявлення порушення. Згідно вищевказаного порушення та на підставі акту від 26.04.2017 року № 230937 був здійснений розрахунок вартості недооблікованої електричної енергії, розмір склав 19402,69 грн.
В добровільному порядку відповідач вартість необлікованої енергії не сплатила, тому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму недооблікованої електричної енергії в розмірі 19402,69 грн. та судові витрати по справі в розмірі 1921,00 грн.
19.10.2020 року ОСОБА_3 в особі його законного представника ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання протиправними дії посадових осіб та визнання недійсним рішення комісії, яким просив суд визнати протиправними дії посадових осіб Херсонського міжрайонного відділення енергозбуту акціонерного товариства «Херсонобленерго» щодо залучення до участі у перевірці та оформленні відносно ОСОБА_2 акта про порушення правил користування електричною енергією побутовим споживачем № 230937 від 26 квітня 2017 року; визнати недійсним рішення комісії Херсонського міжрайонного відділення енергозбуту акціонерного товариства «Херсонобленерго» по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення, оформленого протоколом № 112 від 25 вересня 2017 року щодо покладення на ОСОБА_2 цивільно-правової відповідальності по сплаті 19402,69 грн., нарахованих на підставі визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення зазначеного в акті № 230937 від 26 квітня 2017 року та покласти на відповідача - AT «Херсонобленерго» судові витрати по справі.
Зустрічний позов мотивований тим, що ОСОБА_1 дійсно є власником будівлі та землекористувачем ділянки розташованих за адресою АДРЕСА_1 . Цей об'єкт має вузол обліку електричної енергії з відповідними засобами, який за ствердження AT «Херсонобленерго» обслуговується на підставі договору про користування електричною енергією для населення № 2252197 з ОСОБА_1 . В той же час, Акт про порушення № 230937 від 26.04.2017 року представниками енергопостачальника складено на ОСОБА_2 , як на споживача у розумінні положень Правил користування електричною енергією для населення. Про це свідчить те, що: він вказаний як споживач, за участю якого складено акт; анкетні дані ОСОБА_2 вказані з його слів, як споживача; саме його зобов'язано з'явитися на засідання комісії в ХМВЕ; зазначено, що ОСОБА_2 , як споживач, відмовився від підпису у зазначеному акті; ОСОБА_2 , як споживач, не має зауважень до складеного акту; ОСОБА_2 , як споживачу, повідомлено про його права, внесення зауважень до складеного акту.
У пункті 53 Правил передбачено, що складений акт може бути підписано лише споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). ОСОБА_2 не є співвласником будівлі АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 не уповноважувала його бути представником побутового споживача щодо користування електричною енергією у відносинах з AT «Херсонобленерго» на договірній основі або у рамках цивільних правовідносин з підстав фізичного та психічного стану позивача. Складання акту про порушення Правил користування електричною енергією для населення без участі побутового споживача чи його представника вищезазначеним нормативним документом не передбачено.
Оспорюваний акт, відповідно до положень п. 53 Правил КЕЕН, не був належним чином вручений як побутовому споживачу - ОСОБА_1 , про існування якого їй стало випадково відомо лише у 2019 році так і самому ОСОБА_2 , якого AT «Херсонобленерго» вважав споживачем його послуг, намагаючись у подальшому стягнути з нього нараховані збитки.
З наданих до позову матеріалів AT «Херсонобленерго» вбачається, що ОСОБА_2 або ОСОБА_1 у спосіб визначений законом не отримали другий екземпляр акту № 230937 від 26.04.2017 року про порушення Правил користування електричною енергією для населення, не були належним чином повідомлені про дату і час розгляду оспорюваного акта, не були залучені до його розгляду, не отримали копію протоколу відповідного засідання комісії № 60 від 29.05.2017 р. та № 112 від 25.09.2017 р.
Наявні у додатку до позову розрахунок по акту «Акт о нарушении ППЭЭ» № 230937 від 26.04.2017 р. та витяг з протоколу засідання комісії ХМВЕ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ № 60 від 29.05.2017 р. не містять даних про те, кого саме на той час енергопостачальник визнав побутовим споживачем електричної енергії та кому саме з двох осіб - ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 були нараховані збитки. При цьому належну копію протоколу засідання або відповідний витяг з нього із зрозумілими даними про результати розгляду акту № 230937 від 26.04.2017 р. позивач не надав як відповідачу, так і суду.
В той же час з матеріалів цивільної справи № 648/3468/17, розглянутої Білозерським районним судом Херсонської області, вбачається, що у грудні 2017 р. AT «Херсонобленерго» звертався з позовом про стягнення збитків за оскаржуваним актом саме з ОСОБА_2 , а суд у своєму рішенні встановив юридичний факт того, що він не є споживачем послуг позивача. Аналогічну позицію з цього приводу висловив Херсонський апеляційний суд в постанові від 08.10.2019 року. З огляду на зміст скасованого рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 12.02.2018 р. постановою Херсонського апеляційного суду від 08.10.2019 р. по справі № 648/3468/17, матеріалів AT «Херсонобленерго» до позову ОСОБА_1 вбачається що на підставі акту № 230937 від 26.04.2017 р. існує два протоколи засідання комісії ХМВЕ. Відповідний витяг з протоколу засідання представників енергопостачальника № 112 від 25.09.2017 р. був залучений AT «Херсонобленерго» до позовної заяви щодо ОСОБА_2 у листопаді 2017 року, а витяг протоколу засідання представників енергопостачальника № 60 від 29.05.2017 р. приєднаний до позову відносно ОСОБА_1 . Даному протиріччю AT «Херсонобленерго» не надано жодного роз'яснення, а судами належної правової оцінки. До того ж, по протоколу № 112 від 25.09.2017 р. не має ніяких даних про залучення до участі в засіданні комісії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Протиправним є сам факт складення представниками AT «Херсонобленерго» акту № 230937 від 26.04.2017 р. із залученням ОСОБА_2 , який має тяжку психічну хворобу, яка проявляється у розладі психіки та позбавляє його здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку. З цих підстав з 1998 року ОСОБА_2 перебуває на пенсії, а у 2012 році друга група інвалідності йому встановлена безстроково.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 31.05.2019 року по цивільній справі № 766/25757/18 ОСОБА_2 був визнаний недієздатним, а його
мати - ОСОБА_1 призначена опікуном над сином строком у 2 роки. Оскільки ОСОБА_2 виявляє ознаки недоумства і за своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, то у зв'язку із недієздатністю він не міг усвідомлювати та надавати оцінку викликам його до суду, давати покази, надавати докази та сприймати зміст ухваленого відносно нього судового рішення.
Так як про дану справу ОСОБА_1 стало відомо лише у травні 2019 року, у неї не було можливості залучити до розгляду справи захисника, орган опіки або особисто прийняти участь за відсутності посвідчених повноважень законного представника відповідача.
Що стосується суті справи та вимог позивача - ХМВЕ ПАТ ХОЕ, то вона, як законний представник ОСОБА_2 , не визнаю їх з огляду на наступне. По-перше, ОСОБА_2 не здійснював протиправних дій щодо втручання в електричні мережі. Самовільне підключення з порушення схем обліку та інші дії весною 2017 року були здійснені невідомими особами. По-друге, зі слів ОСОБА_2 , у рейдовій перевірці приймали участь не три, а дві особи. По-третє, без встановлення особи ОСОБА_2 акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 26.04.2017 р. був складений відносно недієздатної психічно хворої особи, інваліда II групи та у відсутності його законного представника або іншої уповноваженої особи.
В судовому засіданні:
Представник АТ «Херсонобленерго» за первісним позовом заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити, надала суду пояснення, аналогічні первісному позову.
Щодо зустрічного позову, представник позивача за зустрічним позовом вимоги не визнала, надала суду заяву, якою наголосила, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту і тому провадження підлягає закриттю з наступних підстав. Складений акт про порушення ПРРЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов'язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов'язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта. Визнання вимоги про оплату збитків незаконною не передбачено як спосіб захисту порушеного права, оскільки сама вимога носить рекомендаційний характер і сторони у разі необхідності можуть вжити заходів для досудового врегулювання спору. Складений протокол також є лише фіксацією заподіяних внаслідок не облікованого використання електроенергії збитків, у разі виникнення спору він надається як доказ, який повинний оцінюватись судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а його оскарження не передбачено чинним законодавством або договором як спосіб захисту судом цивільних прав та інтересів особи.
Також, представник відповідача за зустрічним позовом зауважила, що відповідач за первісним позовом не надав належних та допустимих доказів про непричетність до збитків, які були завдані енергопостачальнику в результаті без облікового використання електроенергії.
Відповідач за первісним позовом та представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 заперечила проти позову АТ «Херсонобленерго», просила суд відмовити в задоволенні вказаного позову. Зустрічний позов підтримала, надала суду пояснення, аналогічні зустрічному позову.
Процесуальні дії у справі:
24.01.2020 року ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області (головуючий суддя Сокирко Л.М.) у вказаній справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області (головуючий суддя Сокирко Л.М.) від 23 липня 2020 року було задоволено заяву про самовідвід головуючого судді та передано справу до канцелярії суду для перерозподілу автоматизованою системою документообігу суду цієї справи іншому судді.
Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 29 липня 2020 року вказану справу було призначено до судового розгляду по суті (головуючий суддя Кусік І.В.).
19 жовтня 2020 року у вказаній справі було об'єднано вимоги первісного і зустрічного позовів в одне провадження (справа № 648/4168/19, провадження № 2/648/258/20).
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:
Згідно статуту, довідки з ЄДРПОУ, свідоцтва про державну реєстрацію, АТ «Херсонобленерго» є товариством, метою якого є задоволення потреб споживачів електричною енергією в умовах функціонування єдиної енергетичної системи України.
В судовому засіданні сторони не заперечували факт того, що ОСОБА_4 є власником домобудівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії, наданої електропостачальником АТ «Херсонобленерго». А отак, в силу вимог ст. 82 ч.1 ЦПК України, суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.
Відповідно до виписок АТ «Херсонобленерго» із особового рахунку № НОМЕР_1 , він відкритий на ім'я ОСОБА_1 . Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між АК «Херсонобленерго», як електропостачальником, і ОСОБА_1 , як побутовим споживачем, регулювалися Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п. 8.1 п.п. 4, 5, 16 Правил, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право: на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
Пунктом 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМСУ від 26.07.1999 року № 1357 (в редакції, чинній на момент складення акту про порушення № 23093), визначено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил. У разі відмови побутового споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення). Якщо між побутовим споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.
Згідно акту про порушення № 230937 від 26.04.2017 року, складеного в присутності ОСОБА_2 , працівниками АТ «Херсонобленерго» було проведено перевірку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , обліковий рахунок № НОМЕР_1 , та зафіксовано порушення ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення з порушенням схеми обліку, шляхом підключення фазного та нульового проводів з ввідного до облікового кабелю в підвальному приміщенні. Електроенергія споживається, приладом обліку не враховується, що суперечить Правилам користування електричною енергією побутовим споживачем (ПКЕЕН), що відповідно до п. 48 є розкраданням електричної енергії та тягне за собою відповідальність.
Пунктом 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМСУ від 26.07.1999 року № 1357 (в редакції, чинній на момент складення акту про порушення № 23093), визначено, що побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством, в тому числі, за: порушення правил користування електричною енергією та розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку.
Відповідно до розрахунку за актом про порушення ПКЕЕН № 230937 від 26.04.2017 року, витягу з протоколу засідання комісії ХМВЕ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ (ПКЕЕн) № 60 від 29.05.2017 року, вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення, зазначеного в акті, складає 19402,69 грн. Акт розглянуто без присутності споживача. Копії повідомлень про запрошення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для розгляду акту наявні в матеріалах справи (а.с. 8, 9).
Як було встановлено Постановою Херсонського апеляційного суду від 08.10.2019 року по справі № 648/3468/18, 26 квітня 2017 року:
«…Представники постачальника електричної енергії здійснили перевірку дотримання споживачем Правил користування електричною енергією для населення в житловому будинку АДРЕСА_1 . Перевіркою було встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією порушив пункти 9, 42, 48 ПКЕЕН, а саме: допустив самовільне підключення до мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку; підключення фазного та нульового проводів з ввідного до облікового кабелю в підвальному приміщенні. Про вказане порушення був складений акт № 230937, із якого вбачається, що перевірка проводилася у присутності ОСОБА_2 , який відмовився підписувати акт без будьт-яких застережень щодо його змісту та який, з його слів, в акті зазначений як син особи, на яку відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до виписок із особового рахунку № НОМЕР_1 , він відкритий на ім'я ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були запрошені для участі в засіданні комісії ХМВЕ по розгляду актів про порушення ПКЕЕН, однак, згідно із витягом з протоколу зсідання комісії ХМВЕ № 60 від 29.05.2017 року, акт № 230937 від 26.04.2017 року, особовий рахунок НОМЕР_1 , розглянуто без присутності споживача.
У спірних правовідносинах об'єктом побутового споживача є житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 , яка не повідомляла енергопостачальтника про припинення користування електричною енергією та не зверталася до нього із заявою про розірвання договору. ОСОБА_1 зазначила про те, що її син - ОСОБА_2 почав проживати у наведеному вище будинку без погодження з нею».
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила факт того, що її син - ОСОБА_2 проживає в будинку по АДРЕСА_1 з її дозволу.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 31.05.2019 року по справі № 766/25757/18, ОСОБА_2 було визнано недієздатним та призначено ОСОБА_1 його опікуном строком на 2 роки з дня набрання рішенням законної сили.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду пояснили, що під час проведення перевірки дотримання споживачем Правил користування електричною енергією для населення в житловому будинку АДРЕСА_1 , ними були здійснені заміри навантаження на вході, потім вони відключили лічильник - на приладі сигнальної напруги було виявлено навантаження в мережі. При перевірці вказаного факту в підсобному приміщенні вказаного будинку було виявлено електроплитку, яка продовжувала працювати через накид кабелю, який був підключений напряму до плитки.
Статтею 58 ч. 3 п. 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII, передбачено, що споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Статтею 77 ч. 2 п. 4, 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII встановлено, що порушеннями на ринку електричної енергії є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку;
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Положеннями ст.ст. 80 ч.1, 2, 81 ч.1 , 82 ч. 4 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що суду надано достатньо доказів того, що ОСОБА_1 , як споживач електричної енергії за адресою АДРЕСА_1 , порушила Правила користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28 та Правила користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМСУ від 26.07.1999 року № 1357 (в редакції, чинній на момент складення акту про порушення № 23093), чим спричинила позивачу за первісним позовом збитки на загальну суму 19402,69 грн., які у добровільному порядку не відшкодовані, а отже завдані збитки підлягають стягненню у судовому порядку, тож суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Розглядаючи заявлені вимоги за зустрічним позовом, суд керується наступним.
Відповідно до ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.
Таким чином, ОСОБА_1 , може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
При цьому, на думку суду, вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання протиправними дії посадових осіб Херсонського міжрайонного відділення енергозбуту акціонерного товариства «Херсонобленнрго» щодо залучення до участі у перевірці та оформленні відносно ОСОБА_2 акта про порушення правил користування електричною енергією побутовим споживачем № 230937 від 26 квітня 2017 року та визнання недійсним рішення комісії Херсонського міжрайонного відділення енергозбуту акціонерного товариства «Херсонобленерго» по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення, оформленого протоколом № 112 від 25 вересня 2017 року щодо покладення на ОСОБА_2 цивільно-правової відповідальності по сплаті 19402,69 грн., нарахованих на підставі визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення зазначеного в акті № 230937 від 26 квітня 2017 року, не встановлюють для позивача за зустрічним позовом будь-яких обов'язків і є різновидом претензії, а тому не передбачені чинним законодавством як спосіб захисту прав.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Великої палати Верховного суду по справі № 522/12901/17-ц від 06.02.2019 року.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання зустрічного позову з вимогами про визнання протиправними дії посадових осіб щодо залучення до участі у перевірці та оформленні акта про порушення правил користування електричною енергією побутовим споживачем та визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення, оформленого протоколом, самі по собі не сприяють ефективному відновленню порушеного права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що провадження у справі за зустрічним позовом підлягає закриттю з підстав зазначених вище.
Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 7-13, 81, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28 (в редакції, чинній на момент складення акту про порушення № 23093), Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМСУ від 26.07.1999 року № 1357 (в редакції, чинній на момент складення акту про порушення № 23093), Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII на підставі ст. 1166 ЦК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (м. Херсон, вул. Пестеля, 5, МФО 352457, код 38151729) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Херсонобленерго» суму недооблікованої електричної енергії в розмірі 19 402,69 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Херсонобленерго» сплачені позивачем судові витрати у справі в сумі 1 921,00 грн.
Провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (м. Херсон, вул. Пестеля, 5, МФО 352457, код 38151729) про визнання протиправними дії посадових осіб та визнання недійсним рішення комісії - закрити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Згідно п.п. 15.5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне рішення суду складено 20 січня 2021 року.
Головуючий суддя: Кусік І.В.