Єдиний унікальний номер судової справи: 225/5669/20
Номер провадження: 2/225/79/2021
(повний текст)
18 січня 2021 року м.Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого-судді Довженко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Петрової С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою уповноваженого представника позивача - адвоката Саєнко Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Новгородської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,-
В жовтні 2020 року уповноважений представник позивача - адвокат Саєнко Олександр Миколайович, який діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АН №1019239 від 30.09.2020 року, звернувся до Дзержинського міського суду Донецької області з позовом до Новгородської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом.
На підтвердження розміру сплаченого за звернення з відповідним позовом судового збору в сумі 923,61 грн. позивачем суду надано звіт №200720-003 від 20.07.2020 року СОД ФОП ОСОБА_2 , відповідного до якого вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , становить 92 360,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності з числом кімнат від однієї до п'яти від 19.04.1971 року, який засвідчений 18.08.1971 року нотаріусом Дзержинської нотаріальної контори за реєстровим номером № 2103, дід позивача - ОСОБА_3 , отримав у безстрокове користування земельну ділянку для індивідуального будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (на даний час значиться за адресою: АДРЕСА_1 ).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з вищезазначеного житлового приміщення. Зазначене спадкове майно було прийнято фактично його сином - ОСОБА_4 , у зв'язку із реєстрацією за однією адресою зі спадкодавцем на момент його смерті.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (рідний дядько позивача) - помер. Після смерті дядька позивача відкрилася спадщина на зазначений вище житловий будинок, який був успадкований ним фактично.
Єдиним спадкоємцем після померлого ОСОБА_4 є тільки позивач (рідна племінниця). Однак, під час оформлення спадщини виявилося, що ОСОБА_3 , закінчивши будівництво житлового будинку, у встановленому порядку його не зареєстрував, свідоцтва про право власності на нього не отримав.
Таким чином, окрім як за рішенням суду оформити своє право на житловий будинок позивач можливості не має, що стало приводом для звернення останнього з позовом до суду.
Позивач та його представник до суду не з'явились. Представником позивача суду надано письмову заяву від 18.01.2020 року з проханням розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги представник позивача підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, просив покласти судові витрати у справі на позивача.
Відповідачем 18.01.2021 року суду надано письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позовних вимог відповідач не заперечує.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, судом встановлено наступне:
згідно договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності з числом кімнат від однієї до п'яти від 19.04.1971 року, який засвідчений 18.08.1971 року нотаріусом Дзержинської нотаріальної контори за реєстровим номером № 2103, дід позивача - ОСОБА_3 , отримав у безстрокове користування земельну ділянку для індивідуального будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.23-24).
Згідно довідки Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Торецька» Торецької міської ради від 07.07.2020 року, станом на 31.12.2012 року, користувачем житлового будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 , на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового від 19.04.1971 року, який засвідчений 18.08.1971 року нотаріусом Дзержинської нотаріальної контори за реєстровим номером № 2103 (а.с.15).
Згідно довідки №02/17-1230 від 28.08.2020 року, виданої виконавчим органом Новгородської селищної ради, житловий будинок померлого ОСОБА_3 , який значився за адресою: АДРЕСА_2 , на даний час значиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).
З огляду на наведене вище, відповідачем у даній справі позивачем зазначено Новгородську селищну раду, як орган місцевого самоврядування, на території якого знаходиться спірне нерухоме майно.
З технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що складений Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м.Торецька» Торецької міської ради від 13.07.2020 року, вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 а має прибудови, які були добудовані до 1980 року (а.с.18-21).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджене свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21.09.1998 року, яке видане виконкомом Новгородської селищної ради м.Дзержинська Донецької області, актовий запис №198 (а.с.10).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на майно, що належало спадкодавцеві на момент смерті на праві власності, спадкоємцем після його смерті був його син - ОСОБА_4 , який прийняв спадщину фактично, адже станом на час смеріт спадкодавця був зареєстрований та проживав з нимм за однією адресою. Однак, після фактичного отримання спадщини ОСОБА_4 своїх спадкових прав у встановленому законом порядку не оформив.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджене свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 09.08.2016 року, яке видане виконкомом Новгородської селищної ради м. Торецька Донецької області, актовий запис №136 (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер також ОСОБА_5 , батько позивача та рідний брат ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 05.06.2014 року, яке видане виконкомом Новгородської селищної ради м. Торецька Донецької області, актовий запис №89 (а.с.11).
На підтвердження родинних зв'язків позивача з померлим ОСОБА_4 суду надано: свідоцтво про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_4 від 10.03.1989 року, видане Новгородською селищною радою м. Дзержинська Донецької області; свідоцтво про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 від 03.07.1958 року, видане Новгородською селищною радою Дзержинського району Сталинської області (а.с.6); свідоцтво про шлюб (на підтвердження зміни прізвища позивача) серії НОМЕР_6 від 29.04.2011 року, видане виконкомом Новгородської селищною радою м.Дзержинська Донецької області (а.с.7); свідоцтво про одруження ОСОБА_3 серії НОМЕР_7 від 24.09.1957 року, видане Новгородською селищною радою Дзержинського району Сталинської області (а.с.8); Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00026821923 від 26.06.2020 року, наданого Торецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про реєстрацію актового запису про народження ОСОБА_5 (а.с.9).
Відповідно до п. 23 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Однак, за результатом звернення до приватного нотаріуса Торецького міського нотаріального округу з метою отримання свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 , позивачу було надано лист-роз'яснення від 17.09.2020 року №731/014-16, в якому зазначено, що для отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно звернутись до суду для подовження строку для прийняття спадщини, отримати дублікат документів, що посвідчує право власності спадкодавця на вищевказане нерухоме майно, а в разі неможливості отримання дублікату - визнати право власності на спадкове майно в судовому порядку (а.с.13).
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №61711809 від 17.09.2020 року, у спадковому реєстрі відсутня інформація відносно спадкової справи ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14).
Відповідно до довідки № 1629 від 22.06.2020 року, виданої Новгородською селищною радою м.Торецька Донецької області, на момент смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 , з ним був зареєстрований ОСОБА_4 .
Відповідно до довідки № 1628 від 22.06.2020 року, виданої Новгородською селищною радою м.Торецька Донецької області, на момент смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 , ніхто не був зареєстрований (а.с.17).
Отже, єдиной спадкоємицею після померлого ОСОБА_4 залишилась позивачка - рідна племінниця ОСОБА_1 . Докази наявності інших спадкоємців у суду відсутні.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для задоволення позову, суд виходив з наступного:
відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В свою чергу, за ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Частиною 2 наведеної норми право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до ст.ст. 1217,1218,1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право на спадкування має особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Для спадкоємця, що прийняв спадщину, виникають як майнові права, так і обов'язки. До майнових прав належить, зокрема, право власності.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. З ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали,обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.
Виходячи з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13: право власності на об'єкти самочинного будівництва може бути визнано за спадкоємцем, що має право вимагати визнання такого права, виключно за умови наявності документів про право власності на землю або про право користування земельною ділянкою, що видані на ім'я спадкодавця або спадкоємця, та актів введення будівлі в експлуатацію, якщо їх наявність необхідна відповідно до вимог законодавства, чинного на час завершення будівництва.
За умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним.
Згідно ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, тобто до 03.08.2004 року визнаються дійсними у разі відсутності їх держаної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації прав.
Порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва вперше на законодавчому рівні було встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 5серпня 1992 року №449 "Про порядок експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення" (втратила чинність). Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.
Враховуючи, що житловий будинок дідуся позивача був добудований до 1992 року, тобто до набрання чинності Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, то останнє не підлягало введенню в експлуатацію. Інших додаткових процедур для набуття права власності на новостворене майно станом на 1992 рік передбачено не було.
Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва.
Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Доказів порушення прав інших осіб, у разі визнання за позивачем права власності на збудований житловий будинок з надвірними спорудами, судом не встановлено. В той же час, неможливість отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину спричинена саме відсутністю у спадкодавця оформлених належним чином правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Зважаючи на викладені вище обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на письмове клопотання представника позивача від 18.01.2021 року, судові витрати у справі покладаються на позивача, у зв'язку з чим п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судом не застосовується.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 263 ЦПК України, суд -
Позовну заяву уповноваженого представника позивача - адвоката Саєнко Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Новгородської селищної ради (місцезнаходження: Донецька область, місто Торецьк, смт. Новгородське, вулиця Зарічна, 7а, код ЄДРПОУ 04342565) про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і побутовими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після рідного дядька - ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Донецького апеляційного суду з урахуванням вимог п. 15.5 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 22.01.2021 року.
Суддя О.В. Довженко