221/3779/19
2/221/18/2021
22 січня 2021 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мохова Є.І.,
за участі секретаря судового засідання Брідня О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів, заборгованості по сплаті аліментів, збільшення розміру аліментів, зустрічним позовом ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , заінтересована особа Володимирівська селищна рада про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,
Позивачка ОСОБА_1 за первісним позовом звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за не сплату аліментів і збільшення розміру аліментів.
В обґрунтування позову зазначила, що 01.10.2011 року уклала шлюб з ОСОБА_2 . Від шлюбу мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 13.09.2012 року шлюб розірвано. Рішенням цього суду від 10.12.2012 року стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 грн щомісячно, починаючи з 15.06.2012 року і до досягнення повноліття. З моменту набрання сили вищезазначеного рішення аліменти вона не отримувала. Згідно довідки-розрахунку про заборгованість по сплаті аліментів № 199 від 22.01.2019 року, станом на 31 грудня 2018 року заборгованість складає 40 595, 60 грн. за період з 15.06.2012 року по 31.12.2018 року. Просила стягнути заборгованість, пеню в розмірі одного відсотку від прострочених сум . Неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліменти за місяць помножена на 1% пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів(за кожен місяць).
Неустойка (пеня) за несплату аліментів становить в 2012 році: січень: 500 х 1% х 31= 155 грн.; лютий: 500 х 1% х 29= 145 грн; березень: 500 х 1% х 31= 155 грн; квітень: 500 х 1% х 30= 150 грн; травень: 500 х 1% х 31= 155 грн; червень: 500 х 1% х 30= 150 грн; липень: 500 х 1% х 31= 155 грн; серпень : 500 х 1% х 31= 155 грн; вересень: 500 х 1% х 30 = 150 грн; жовтень: 500 х 1% х 31= 155 грн; листопад: 500 х 1% х 30 = 150 грн; грудень: 500 х 1% х 31= 155 грн. Загальна сума пені складає 1820 грн.; в 2013 році -1820 грн; в 2014 році - 1820 грн; в 2015 році - 1820 грн; в 2016 році - 1830;, в 2017 році -1820 грн; в 2018 році-1820 грн. Загальна сума пені за несоєчасну сплату аліментів у період з 15.06.2012 року по 31.12.2018 року становить 12 760 000 грн. З часу ухвалення рішення про стягнення аліментів розмір витрат на утримання сина значно зросли. На сьогоднішній день син потребує більшого догляду та матеріальних коштів, у зв"язку з чим збільшуються потреби у навчанні, розвитку, його матеріальному забезпеченні. Вона самостійно піклується про дитину, забезпечує її матеріально, що призводить до значних труднощів. Тому просила суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 40 595 000 грн. та неустойку (пеню) в розмірі 12 760 грн. А також збільшити розмір аліментів, визачивши в розмірі 1/4 частки з усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи іздня пред"явлення цього аозову і до досягнення дитиною повноліття.
16.08.2019 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, мотивуючи тим, що від шлюбу у них народилась дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Волноваського районного суду Донецької област івід 13.09.2012 року було розірвано шлюб та стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 500 грн. Відповідно до ч.1 ст.122 СК України, він записаний батьком дитини, але у нього є великі сумніви, щодо його батьківства. ОСОБА_1 завагітніла до реєстраціїшлюбу, вони зустрічалися, вона завірила, що дитина його і тому на той час у нього жодних сумнівів стосовно того чи його це дитина чи ні не було. Тому він вирішив одружитися. Але сімкйне життя у них не склалося у зв"язку з постійними сварками та непорозумінням, в ході яких у нього закралися сумніви стосовно, того, що він є ьатьком. У шлюбі прожили трохи більше ніж пів року, та після його розірвання він поїхав на заробітки закордон майже на 6 років. після повернення додому у 2019 році він дізнався що є заборгованість по сплаті аліментів. Коли він вийшов на зв"язок з ОСОБА_1 і попросив зустріч з синомві хотів приймати участь у його вихованні, вона йому відповіла, що в цьому немає потребиі взагалі це не його дитина, але аліменти все одно будуть з нього стягувати, бо він записаний батьком дитини. Після цієї розмови його сумніви підтвердилися.Тому просив суд виключити відомості про нього як батька з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , призначити судово-біологічну експертизу молекулярно-генетичного аналізу ДНК.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з"явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності та підтримку позовних вимог, позов просила задовольнити, зустрічні позовні вимоги не визнає.
Відповідач в судове засідання не з"явився, просив суд справу розглянути у його відсутність, позов не визнав, на зустрічному позові наполягав.
Представник відповідача адвокат Богатченко В.М. в судове засідання не з"явилася, просила суд справу розглянути без її участі, позовні вимоги не визнала, на зустрічній позовній заяві наполягала.
Заінтересована особа Володимирівська сільська рада в судове засідання не з"явились, надіслали до суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника селищної ради, рішення просять прийняти на розсуд суду.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та неустойки за не сплату аліментів та збільшення розміру аліментів підлягають частковому задоволенню, позовні вимоги ОСОБА_2 по зустрічній позовній заяві про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 10.12.2012 року стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 грн щомісячно, починаючи з 15.06.2012 року і до досягнення повноліття. (а.с. 9).
Згідно з розрахунком заборгованості по аліментам, складеного головним державним виконавцем Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області станом на 31.12.2018 р.,становить 40 595,60 грн. (а.с. 11).
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Позивачка вказує у своїх позовних вимогах, що відповідач не виконує свої зобов'язання щодо сплати аліментів, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті аліментів, і що підтверджено довідкою-розрахунком заборгованості з Волноваського РВДВС, таким чином за період з 15.06.2012 року по 31.12.2018 року р вказана заборгованість склала 40 595,60 грн.
Враховуючи наявний борг, позивачка за первісним позовом просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
Матеріали цивільної справи містять довідку-розрахунок про розмір заборгованості у сумі 40 595,60 грн. - дана довідка була складена державним виконавцем відповідно до вимог статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» і сторонами не оспорюється. Доказів протилежного суду не надано.
Згідно із частиною третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
У частині восьмій статті 71 Закону України «Про виконавче провадження'зазначено, що спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи в порядку, встановленому законом.
Отже, порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений статтею 71 згаданого Закону, відповідно до частини восьмої якої суд вирішує питання заборгованості лише в разі спору про її розмір.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 Сімейного кодексу України, заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.
З урахуванням вимог діючого законодавства, суд вважає, що підстав для стягнення заборгованості по аліментах немає, оскільки всі питання щодо сплати аліментів за судовим рішенням вирішуються державним виконавцем при виконанні судового рішення У разі нездійснення державним виконавцем дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", діючим законодавством передбачено порядок оскарження такої бездіяльності.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача пені за несплату аліментів, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 196СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач
аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
При цьому право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбаченест. 196 СК України, у випадках несвоєчасної виплати присуджених за рішенням суду аліментів виникає з часу набрання рішенням законної сили, при наявності вини платника аліментів за прострочення у їх сплаті.
У п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів'роз'яснено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), визначена у ст. 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Таким чином, виходячи зі змістуст. 196 СК України, суд відповідно до вимог ст.264 ЦПК Україниповинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки.
За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Оскільки неустойка у виді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов'язання окремо.
Устатті 196 СК України,не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
П= (A1 х1% х К1) + (A2 х1% х К2)+………+.(An х 1%х Кn), де:
П - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
К1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
К2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Кn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів, нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Вказаний висновок, який викладеній у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), враховується судом в порядку ч.4ст.263ЦПК України.
Судом встановлено, що відповідач знав про наявність рішення суду від 13.09.2012 року про стягнення з нього аліментів на утримання сина. Письмових доказів на підтвердження сплати аліментів за період з 15.06.2012 року по 31.12.2018 року суду не надав.
Згідно з розрахунком позивача, розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 15.06.2012 року по 31.12.2018 року становить 12 760 000 коп.
Розглядаючи позовну вимогу ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання сина, суд приходить до наступного висновку.
Згідно до ст.192 Сімейного кодексуУкраїни розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення уСімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Стаття 184 СК Українипередбачає можливість визначення розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі.
Це відповідна (фіксована) сума коштів на утримання дитини, яка не є одноразовим платежем, а твердою грошовою сумою визначеною судом на утримання дитини до її повноліття.
При вирішенні питання про збільшення розміру аліментів суд враховує, що на даний час розмір раніше стягнутих аліментів на утримання сина з відповідача у розмірі 500 грн. є недостатнім, оскільки в силу свого віку син потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, зростання життєвих потреб та прожиткового мінімуму.
Аналізуючи вищевикладене, враховуючи встановлений прожитковий мінімум для дитини відповідного віку і права та інтереси дитини, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивачки в частині збільшення розміру стягуваних аліментів та стягнути їх з відповідача на її користь на утримання сина у розмірі 1/4 частки .з усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи із дня пред"явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття., у зв'язку з чим відкликає виконавчий лист, виданий на підставі рішення Волноваського районного суду від 13.09.2012 року .
Що стосується зустрічних позовних вимог про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, то слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 01.10.2011 року. Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 13.09.2012 року було розірвано та стягнуто аліменти на утримання дитини щомісячно у розмірі 500 грн, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.06.2012 року та до повноліття дитини.
Під час перебування сторін у шлюбі народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження та актовим записом № 29, в якому батьком зазначений позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 .
Запис про батька дитини зроблений відповідно до ст.122 СК України.
Відповідно до ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122,124,126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Про це зазначено і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», що предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Втім, згідно висновку експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» № 582, встановлено, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вірогідність того, що ОСОБА_2 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв'язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,9999%.
Оскільки позивачем по зустрічній позовній заяві не доведено відсутність кровного споріднення між ним та дитиною, а висновком експерта доведено батьківство позивача ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про виключення запису про позивача як батька з актового запису про народження дитини.
ОСОБА_1 звернулася до суду 21.05.2019 року.
Відповідно дост. 4 Закону України «Про судовий збір»,судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, немайнового характеру сплаті підлягає судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України про «Державний бюджет на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921 гривні.
Відповідно до п.1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачка звільнена за законом від сплати судових витрат, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 82, 141, 258-260, 263-265, 354 ЦПК України, ст.136, 180,192, 194-196 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів, заборгованості по сплаті аліментів, збільшення розміру аліментів,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку(пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 15.06.2012 року по 31.12.2018 року у розмірі 12 760 (дванадцять тисяч сімсот шістдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вугледар Донецької області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів доходу але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи із дня пред"явлення цього позову, тобто з 21.05.2019 року і до повноліття дитини.
Виконавчий лист, виданий на підставі рішення від 13.09.2012 року Волноваським районним судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вугледар Донецької області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 гривень, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитинивідповідного віку, починаючи з 15.06.2012 року і до повноліття дитини- відкликати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , заінтересована особа Володимирівська селищна рада про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя: Мохов Є.І.