Справа № 128/1681/20
20.01.2021 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання Славич К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У позовній заяві та заяві на виконання вимог ухвали суду від 09.07.2020 про залишення позову без руху, викладено наступну позицію.
Відповідно до укладеного договору №б/н від 14.06.2011 р. ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 300, грн., який в подальшому був збільшений до 1000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. П.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється зі рішенням банку і клієнт дає банку право в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду та те, що підписана разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якого укладений договір є договором приєднання, оскільки його умови встановлені позивачем у стандартних формах, та укладення його можливе лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому та не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до умов договору, відповідач отримав кредитну картку «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». Відповідно до тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» пільговий період до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості); базова відсоткова ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості) - 2,5% (30,00% на рік), далі за тратами здійсненими з 01.09.2014 року - 2,9% (34,80% на рік), за тратами здійсненими з 01.04.2015 року - 3,6% (43,20% на рік); обов'язковий щомісячний платіж - 7% від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості); з 01.04.2014 року - 5% від заборгованості (але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості); пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів: Пеня = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. Пеня - 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше. Строк дії останньої виданої відповідачу картки - до останнього дня вересня 2021 року. Відповідач скористався наданим кредитом, однак зобов'язання за договором належним чином не виконав, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до договору. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.7.6 Договору при порушення позичальником строків платежів по якомусь із грошових зобов'язань, передбачених договором більше ніж на 30 днів позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн. + 5% від суми позову. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач порушує строки платежів по грошовим зобов'язанням, передбаченим договором, а тому станом на 31.05.2020 заборгованість становить 19255,01 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 12491,40 грн., в тому числі: 0,00 грн. - заборгованості за поточним тілом кредиту; 12491,40 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 5370,51 грн. - заборгованості за простроченими відсотками, а також 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 578,79 грн. - штраф (процентна складова) відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг. В зв'язку із зазначеним просить стягнути з відповідача всю заборгованість за кредитним договором та судові витрати. (а.с. 2-6, 91).
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Дроненко Ю.В. надав суду письмові пояснення в порядку ст. 174 ЦПК України (а.с. 194-195), відповідно до яких позови визначає частково, а саме в частині боргу по тілу кредиту в сумі 10000,00 грн. оскільки відповідачка отримувала в АТ КБ «Приватбанк» кредит саме в такому розмірі. Щодо інших складових заборгованості - заперечує, оскільки 14.06.2011 вона підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, відповідно до яких вона оформила на своє ім'я кредитну картку «Універсальна». Вказаний кредитний договір укладався на підставі договору оферти розробленої Приватбанком, умови якої повинні бути чіткими і зрозумілими для споживача таких послуг. У заяві на приєднання відсутні умови щодо процентної ставки та відповідальності за прострочення платежів. Крім того у анкеті-заяві відсутня інформація, що позичальник ознайомився з умовами, які містяться саме на зазначеному сайті «Приватбанку». Більше того, сам банк неодноразомо їх змінював, а тому мав можливість подати до суду примірник таких умов, який може нести положення, які є менш сприятливими для позичальника. За таких обставин банк не підтвердив, які ж конкретні умови він запропонував їй, як позичальнику, при підписанні анкети-заяви, оскільки на поданому банком екземплярі Умов відсутній її підпис, як позичальника. З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, можна дійти висновку, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором б/н від 14.06.2011 не є належним та допустимим доказом наявності правових відносин між сторонами у справі, оскільки по суті є калькуляцією, якою позивач обгрунтовує розмір своїх вимог. Вона отримала кредит від позивача в розмірі 10000,00 грн., тому стягненню підлягає заборгованість за тілом кредиту в сумі 10000,00 грн., а не 12491,40 грн., як вказано у позові. Заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 1291,40, пені в сумі 5370,51 грн., а також штрафів на загальну сумі 1393,10 грн., стягненню не підлягають. З огляду на зазначене позовні вимоги визнає частково - лише в сумі отриманого кредиту, тобто 10000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду письмове клопотання, в якому позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити в повному обсязі. Також просив справу розглянути у відсутність представника позивача (а.с. 81).
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Дроненко Ю.В. в судове засідання не з'явилися, представник відповідачки - адвокат Дроненко Ю.В. подав до суду письмову заяву, в якій позивні вимоги визнає частково, з врахуванням наданих письмових пояснень. Просив справу розглянути у його відсутність (а.с. 196).
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін відповідно до ст. 211 ч. 3 ЦПК України, враховуючи що вони скористалися своїми процесуальними правами.
Інших заяв та клопотань не надходило.
Ухвалою суду від 09.07.2020 позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» залишено без руху, визначено недоліки позову, порядок та строк їх усунення (а.с. 89).
Ухвалою суду від 23.07.2020 позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 177)
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом установлено, що відповідно до договору б/н від 14.06.2011 ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Цього ж дня їй відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та видано кредитку картку № НОМЕР_1 строком дії - 05/15. В подальшому ї видавалися нові картки, востаннє 20.12.2017 № НОМЕР_2 строком дії до 09/21 (а.с. 43, 42, 92).
До кредитного договору банк додав копію Довідки про умови кредитуванняз використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» по договору SAMDN50000046145641 позичальник ОСОБА_1 (а.с. 44), «Умови і правила надання банківських послуг», що розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с. 45-70, 147-170).
На підтвердження отримання відповідачем по справі кредиту позивачем подано до суду довідку б/н та дати про отримання останнім кредитних карток, а саме: кредитної картки № НОМЕР_1 , відкритої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном дії до 05/15, кредитної картки № НОМЕР_3 , відкритої ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном дії до 03/16, кредитної картки № НОМЕР_4 , відкритої ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном дії до 07/19, кредитної картки № НОМЕР_4 , відкритої ІНФОРМАЦІЯ_4 , терміном дії до 07/19, кредитної картки № НОМЕР_5 , відкритої ІНФОРМАЦІЯ_5 , терміном дії до 04/21, кредитної картки № НОМЕР_5 , відкритої ІНФОРМАЦІЯ_6 , терміном дії до 04/21, кредитної картки № НОМЕР_2 , відкритої ІНФОРМАЦІЯ_7 , терміном дії до 09/21 (а.с. 42, 92), виписку по рахунку ОСОБА_1 за договором б/н станом на 03.06.2020 (а.с. 26-40, 84-108); довідку б/н та дати про зміну умов кредитування і обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (а.с. 41, 93).
Згідно з наданим станом на 31.05.2020 розрахунком заборгованості за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 19255,01 грн, з яких: 12491,10 грн - заборгованість за тілом кредиту; в тому числі 12491,40 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 5370,51 грн - заборгованість по простроченими відсотками; штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 893,10 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 7-25, 128-146). З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що на початку строку кредитування відсоткова ставка в місяць становила - 2,5% (30,00% на рік), далі з 01.09.2014 року - 2,9% (34,80% на рік), а з 01.04.2015 року - 3,6% (43,20% на рік).
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа І цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2 статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 14 червня 2011 року процентна ставка не зазначена. Проте згідно підписаної відповідачкою Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» по договору SAMDN50000046145641, вбачається, що процентна ставка на місяць встановлена в розмірі 2,5% (нараховується на залишок заборгованості) (а.с. 44).
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просить, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками, які протягом строку кредитування збільшувалися з 2,5% на місяць до 3,6% на місяць. Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 14.06.2011 року (а.с. 43), посилається на Тарифи обслуговування кредитних картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», якого не додає до матеріалів справи, та на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщений на офіційному сайті позивача (а.с. 45-70, 147-170).
Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк», розміщених на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штрафів за порушення строків платежів за будь яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме Тарифи, якими передбачається зміна процентної ставик та Витяг з Умов розуміла відповідачка ОСОБА_1 та вона ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо змінити процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини 1 статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) могли неодноразово змінюватися в період - з часу виникнення спірних правовідносин (14.06.2011) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (08.07.2020), тобто кредитор міг надати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Суд вважає, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який міститься в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 14.06.2011 шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі змінити розміру сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини 4 статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
У частинах 1, 3 статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов і правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що позивачем було належним чином повідомлено відповідачку ОСОБА_1 про умови кредитування та узгодження з нею саме тих умов, які вважає узгодженими позивач.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду 03.07.2019 у справі № 342/180/17, аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 128/1659/17.
З розрахунку заборгованості за договором б/н від 14.06.2011 та довідки б/н та дати про видачу кредитної картки, а також виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 було взято в позику у позивача грошові кошти в сумі 1000,00 грн.
За вказаних обставин суд вважає, що в даному випадку позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення фактично отриманих в позику коштів, зазначених у розрахунку заборгованості в сумі 10000,00 грн. станом 31.05.2020.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача в рахунок відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам підлягають до стягнення кошти в сумі 1093,04 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 61 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 258, 267,526, 527, 530, 549, 550 ч.2, 610, 612, 614, 634, 1048, 1054, 1050, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 1, 10, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , мешканки АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_7 , МФО № 305299) заборгованість за договором б/н від 14 червня 2011 року в сумі 10000 (десять тисяч гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , мешканки АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_7 , МФО № 305299) у рахунок відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам грошові кошти в сумі 1093 (одна тисяча дев'яносто три) грн 04 коп.
В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсотками в сумі 5370,51 грн., штрафу (фіксована частина) в сумі 500,00 грн., штрафу (процентна складова) в сумі 893,10 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.П. Шевчук