Постанова
Іменем України
21 січня 2021 року
м. Харків
справа № 640/19012/17
провадження № 22-ц/818/967/21
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Яцини В.Б., Тичкової О.Ю.,
учасники справи:
позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надане теплопостачання, за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року, постановлену суддею Мартиновою О.М., -
У грудні 2017 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулося до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надане теплопостачання.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2020 року справу передано на розгляд до Фрунзенського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2020 року позовну заяву КП «Харківські теплові мережі» - залишено без руху з підстав невідповідності позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Ухвалою цього ж суду від 26 жовтня 2020 року позовну заяву КП «Харківські теплові мережі» повернуто позивачеві.
В апеляційній скарзі КП «Харківські теплові мережі» посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відкрити провадження у справі.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвалою суду від 26 жовтня 2020 року їм необхідно було зазначити період, за який виникла заборгованість, що підлягає стягненню. В позовній заяві була допущена технічна помилка та зазначено період стягнення з 24 жовтня 2008 року по 30 квітня 2018 року.
Також, згідно вказаної ухвали вони повинні були додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб. Зазначають, що вказана позовна заява була подана до Київського районного суду м. Харкова 04 грудня 2017 року про що міститься відмітка канцелярії суду, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28 грудня 2017 відкрито загальне позовне провадження по справі, вказана ухвала суду з копією позовної заяви з додатками судом була надіслана відповідачу.
Крім цього, в ухвалі Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2020 року зазначено що позовна заява відповідно до вимог ч.3 ст.175 ЦПК України повинна містити реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номер засобів зв'язку, офіційної електронної адреси електронної пошти.
Вказують, що в уточненій позовній заяві відповідно до вимог ч.3 ст. 175 ЦПК України було вказано всі відомі представнику позивача данні відповідача.
Також зазначають, що позовна заява до канцелярії Київського районного суду м. Харкова була подана 04 грудня 2017 року, а зміни до ч.3 статті 175 ЦПК України вступили в дію 15 грудня 2017 року, у зв'язку з чим, Київським районним судом в своїй ухвалі про відкриття провадження у цивільній справі правильно зазначено, що підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні. Проте, їх представником в уточненій позовні заяві поданій до Фрунзенського районного суду м. Харкова всі необхідні відомості передбачені статтею 175 щодо досудового врегулювання спору та попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат було зазначено.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 29 грудня 2020 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позов містить недоліки, які станом на 26 жовтня 2020 року не були належним чином позивачем усунуті, що унеможливлює його розгляд по суті.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 175 ЦПК України встановлені вимоги до позовної заяви.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Судом встановлено, що 04 грудня 2017 року КП «Харківські теплові мережі» звернулося до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надане теплопостачання.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2020 року справу передано на розгляд до Фрунзенського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2020 року позовну заяву КП «Харківські теплові мережі» - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з моменту отримання позивачем копії зазначеної ухвали суду.
В ухвалі зазначено, що позовна заява не містить:
-виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України);
-відомостей стосовно позивача та відповідача по справі щодо вказання ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України);
-відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язків досудовий порядок урегулювання спору (п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України);
-відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п.7 ч.3 ст.175 ЦПК України);
-попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України);
Також зазначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.5 ст.177 ЦПК України).
Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до суду з позовом до суду 04 грудня 2017 року.
Таким чином, до позовної заяви повинні застосовуватися вимоги, які були передбачені цивільно-процесуальним законодавством на час її подання до суду.
Статтею 119 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час подання позовної заяви) визначені вимоги до позовної заяви.
Так, частиною цієї статті встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі.
У частині 2 цієї статті зазначено, що позовна заява повинна містити:
найменування суду, до якого подається заява;
ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;
зміст позовних вимог;
ціну позову щодо вимог майнового характеру;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
перелік документів, що додаються до заяви.
Згідно положень ч.ч.3, 5, 8 цієї статті позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.
До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.
На підставі ч.1 ст.120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Отже, на момент подання позовної заяви цивільно-процесуальним законодавством не передбачався обов'язок позивача зазначати:
-відомості стосовно позивача та відповідача по справі щодо вказання ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі);
-відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язків досудовий порядок урегулювання спору;
-відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як свідчать матеріали справи, позовна заява КП «Харківські теплові мережі» подана у письмовій формі, підписана його представником, додано довіреність на представництво інтересів підприємства, в ній зазначено найменування сторін та їх місцезнаходження/місце проживання, в т.ч. відомі засоби зв'язку, ціну позову, вказано зміст позовних вимог та викладені обставини, якими обґрунтовуються ці вимоги, а також наведено перелік документів, які додаються, в тому числі копії позовної заяви з усіма додатками для відповідача, тобто відповідає вимогам ст.119 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час подання позовної заяви), в якій позивач надав необхідні, на його думку, докази за його позовом.
Що стосується посилань суду, що в позовній заяві містяться розбіжності щодо періоду стягнення, то позивачем, на виконання вимог ухвали суду в цій частині, було надано виправлену позовну заяву із зазначенням уточненого періоду.
Як зазначає сам позивач мала місце технічна помилка.
Що стосується доказів, то колегія суддів звертає уваги на те, що їх подання можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Питання оцінки обґрунтованості позову вирішується судом на наступних етапах судового розгляду.
Відповідність поданих позивачкою копій доказів може бути засвідчена в підготовчому судовому засіданні.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що наявні підстави для визнання позову КП «Харківській теплові мережі» неподаним, оскільки позивачем не у повному обсязі усунуто недоліки позовної заяви, - не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином передбачено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто, право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.367, 374, 379 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - задовольнити.
Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - В.Б. Яцина
О.Ю. Тичкова