справа № 156/1017/20
Провадження № 2/156/69/21
рядок статзвіту 40
22 січня 2021 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Федечко М. О.,
за участю: секретаря судового засідання Салатюк Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник АТ «Акцент-Банк» звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свій позов обґрунтовує тим, що 31 серпня 2016 року відповідач приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А- Банку (правонаступником якого є АТ «Акцент-Банк») з метою укладення кредитного договору № SAMABWFC00000586467 та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг А- Банку відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44.40% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://а-bаnk.соm.ua/terms, складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Вказує, що А-Банк свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі і на умовах, встановлених Договором.
У порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконала свої зобов'язання, а саме, не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.
В зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 14 вересня 2020 року має заборгованість в сумі 35097,97 грн., яка складається з: 13901,52 грн. - заборгованість за кредитом; 19546,45 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Наразі відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язань, заборгованість за договором не погашає, що на думку позивача, є порушенням законних прав АТ «Акцент-банк».
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 в свою користь заборгованість за кредитним договором № SAMABWFC00000586467 від 31 серпня 2016 року у розмірі 35097,97 грн. та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в матеріалах позову міститься заява, в якій він просить розгляд справи проводити без його участі. Не заперечуючи проти заочного розгляду справи, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, однак від неї надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає частково та не заперечує щодо стягнення з неї 13901,52 грн. заборгованості за кредитом. В задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом в розмірі 19546,45 грн. просить відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши письмові докази, надані позивачем на виконання вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України і, які сторона вважає достатніми для обґрунтування своїх позовних вимог, та, з'ясувавши фактичні обставини, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 31 серпня 2016 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» та отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (а.с. 6).
АТ «Акцент-банк» є правонаступником прав та обов'язків ПАТ «Акцент-банк», оскільки рішенням загальних зборів акціонерів від 25 квітня 2018 року змінено організаційно-правову форму та назву позивача ПАТ «Акцент-банк» на АТ «Акцент-банк», про що зазначено у п.1.1 Статуту АТ «Акцент-банк».
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею і Банком Договір, що підтверджується її підписом у заяві.
Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит у розмірі і на умовах, встановлених Договором.
Розрахунком заборгованості підтверджується, що відповідач порушила графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачувала, внаслідок чого виникла заборгованість.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, у зв'язку з чим станом на 14 вересня 2020 року існує заборгованість в сумі 35097,97 грн., яка складається з: 13901,52 грн. - заборгованість за кредитом; 19546,45 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань за кредитним договором суду не надано.
Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 31 серпня 2016 року, надав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/tеrmsу розділі «Умови та правила».
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Позивач з посиланням на положення ч. 1ст. 634 ЦК України зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Акцент-Банк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Укладений між сторонами кредитний договір від 31 серпня 2016 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, процентна ставка не зазначена. Дана заява-анкета не містить і строку повернення кредиту (користування ним). За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Не містять матеріали справи і доказів про те, що Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» , який знаходиться в матеріалах справи, визнавались відповідачем як беззаперечні умови кредитного договору.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 19546,45 грн.
Наведене вище узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи № 342/180/17, провадження № 14-131цс19, висловленими в постанові від 03 липня 2019 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором від 31 серпня 2016 року у розмірі 13901,52 грн. Вказану суму відповідач визнала і у своїй заяві, яку подала до суду 22 січня 2021 року.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено у сумі 19546,45 грн. (13901,52 х100: 35097,97 = 40 %) - задоволено позов. Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2102 грн.(2102 х 40:100= 840,80 грн.)
Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 в користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (юридична адреса:49074, м. Дніпро вул. Батумська, 11, МФО 307770, код ЄДРПОУ 14360080, рахунок № НОМЕР_2 ), заборгованість за кредитним договором від 31 серпня 2016 року в розмірі 13901,52 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот одну гривню п'ятдесят дві копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (юридична адреса:49074, м. Дніпро вул. Батумська, 11, МФО 307770, код ЄДРПОУ 14360080, рахунок № НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. ( вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
В решті позову відмовити.
Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М. О. Федечко