Ухвала
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 757/24370/17-к
провадження № 51-211 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційні скарги представника ТОВ «ІММЕ» - адвоката ОСОБА_4 та ліквідатора ТОВ «Ключове рішення» - ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 3 травня 2017 року про накладання арешту на майно,
Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 3 травня 2017 року задовольнив клопотання слідчого в особливо важливих справах третього відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України та наклав арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «Ключове рішення».
Не погодившись із таким рішенням суду, адвокат ОСОБА_4 оскаржив його
в апеляційному порядку.
Київський апеляційний суд ухвалою від 17 грудня 2020 року апеляційну скаргу представника ТОВ «ІММЕ» - адвоката ОСОБА_4 повернув, як таку, що не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.
У касаційних скаргах представник ТОВ «ІММЕ» - адвокат ОСОБА_4 і ліквідатор ТОВ «Ключове рішення» - ОСОБА_5 просять скасувати ухвалуКиївського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначають, що апеляційний суд, не перевіривши наявності підстав для віднесення цього кримінального провадження до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, передбаченої ст. 33-1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), необґрунтовано повернув апеляційну скаргу представника ТОВ «ІММЕ» - адвоката ОСОБА_4 .
Перевіривши доводи, наведені в касаційних скаргах представника ТОВ «ІММЕ» - адвоката ОСОБА_4 та ліквідатора ТОВ «Ключове рішення» - ОСОБА_5 , додану до скарги копію судового рішення, касаційний суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Як передбачено ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим
і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Згідно з приписами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено, зокрема, суть апеляційної скарги та докладні мотиви прийнятого рішення.
7 червня 2018 року було прийнято Закон України «Про Вищий антикорупційний суд». Цей суд розпочав свою роботу 5 вересня 2019 року.
За статтею 33-1 КПК Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених у примітці ст. 45 Кримінального кодексу України (далі - КК), статтях 206-2, 209, 211, 366-1 якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.
Частинами 2, 3 ст. 33-1 КПК регламентовано, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб
у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 цієї статті. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абз. 7 ч. 1 ст. 34 цього Кодексу).
Оскільки, апеляційний суд встановив, що постановою Генерального прокурора України від 25 вересня 2019 року здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42014000000001261 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 222, ч. 2 ст. 364-1 КК, доручено детективам Національного антикорупційного бюро України, це кримінальне провадження віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.
Таким чином, апеляційний суд, встановивши, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягає розгляду в цьому суді, дійшов правильного висновку про необхідність повернути цю скаргу апелянту.
Крім того, посилання адвоката ОСОБА_4 та ліквідатора
ТОВ ««Ключове рішення» - ОСОБА_5 на ухвалу Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25 серпня 2020 року як на правову позицію розв'язання питань про направлення кримінальних проваджень з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, на переконання колегії суддів, є безпідставними, виходячи з такого.
Рішення Верховного Суду від 25 серпня 2020 року є результатом розгляду конкретного кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 34 КПК з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідних положень», які необхідно використовувати у випадках розмежування юрисдикції між Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду та апеляційними судами загальної юрисдикції.
Отже, з урахуванням наведених вище норм кримінального процесуального закону та обставин цього конкретного кримінального провадження, Суд дійшов висновку, що оскільки відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», досудове розслідування здійснюється Національним антикорупційним бюро України, що підтверджено матеріалами провадження, то переглядати ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку повинна Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду, що відповідає судовій практиці, у тому числі Верховного Суду, в цьому питанні.
Ухвала апеляційного суду є достатньо вмотивованою та в повній мірі узгоджується з вимогами ст. 419 КПК.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову
у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Ураховуючи викладене й те, що у касаційних скаргах та доданих до них копій судових рішень не наведено підстав для їх задоволення, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами представника ТОВ «ІММЕ» - адвоката ОСОБА_4 , ліквідатора ТОВ «Ключове рішення» - ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 3 травня 2017 року про накладання арешту на майно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3